Опубліковано звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, який, без перебільшень, став новиною дня принаймні серед освітян. Фейсбук-стрічка рясніє заголовками про PISA, а в деяких статтях відчутні легкі (а часом і не дуже) нотки маніпуляції. Отже, краще прочитати звіт самостійно (він у вільному доступі на http://testportal.gov.ua/, займає 441 сторінку, але чтиво досить цікаве).
Звісно, деякі результати є прогнозованими, а деякі виявилися неочікуваними.Рейтинг
Отже, у загальному рейтингу всіх 78-и країн, які взяли участь у PISA-2018, Україна займає наступні діапазони у рейтингах компетентностей:
читацької – 37-42 позиції,
математичної – 41-46 позиції,
природничо-наукової – 35-42 позиції.
З огляду на те, що на суспільну (можливо, й маніпулятивну) думку, що наша система освіти ніяка, учителі - безнадійно немотивовані та некомпетентні, орієнтовно середній результат - досить пристойний результат.
Звісно, ми порівнюємо свої результати з найвищими, шукаємо рецепти покращення якості освіти, плануємо, виробляємо стратегію... та чи можливий бліцкриг в освіті? Хочеться процитувати Національний звіт із висновків: "Досвід успішних реформ однієї країни найчастіше не можна використати в іншій країні як готовий рецепт, попередньо не врахувавши економічних, соціальних і культурних особливостей цих країн. У різних країнах успішність учнів / студентів може залежати від зовсім різних чинників. При цьому в більшості випадків наслідки тих чи тих рішень, що можуть бути прийняті за підсумками врахування результатів PISA, можна буде оцінити лише за 5–7 років. Швидкі рішення можуть зумовити втрату значної кількості можливостей якісних освітніх реформ, а постраждати від недостатньо продуманих рішень можуть цілі покоління дітей. Ціна неправильних, необґрунтованих рішень досить висока, а витрачені ресурси відновити дуже складно".
Отже, про деякі моменти зі звіту
Про вчителів
Виявляється, якщо зіставити країни за індексом зацікавленості вчителя / викладача і середнім результатом PISA із читання, то можна побачити, що навіть за надзвичайної зацікавленості вчителів / викладачів у викладанні прямої залежності між результатами учнів / студентів із читацької грамотності та зацікавленістю вчителів / викладачів у викладанні не простежується
До речі, навіть прямої залежності між рівнем успішності учнів / студентів і ресурсним забезпеченням закладів освіти (фінансовим, матеріальним, технічним, кадровим) в Україні не спостерігається.
Проте все ж порівняно із середніми показниками по країнах ОЕСР українські заклади освіти гірше забезпечені ресурсами, а українські вчителі / викладачі мають найнижчій рівень початкової заробітної плати.
Прогнозовано, що для ефективного викладання важливо, щоб на заняттях не було шуму й безладу, а учні / студенти були зосереджені на освітньому процесі.Сім'я
Ми часто оперуємо поняттям "освітнє середовище". У звіті є розділ "Ширше освітнє середовище: сім'я".
Виявляється, сім’ї — малі, великі, неповні — незмінно є найпершим соціальним осередком, у якому діти вчаться й розвиваються. І оскільки хороше батьківство може формуватися різними соціальними й культурними силами, воно завжди передбачає забезпечення дітей підтримкою, турботою, любов’ю, доброю порадою й захистом для їхнього здорового фізичного, ментального та соціального розвитку.
Але навчальні досягнення учнів / студентів із читання, математики та природничо-наукових дисциплін не залежать від рівня активності їхніх батьків у шкільних справах. В Україні ті учні / студенти закладів освіти, керівники яких повідомили, що в них більшість батьків залучена до шкільних справ, не набрали більше або менше балів за тих учнів / студентів, які навчаються в закладах освіти, де батьки менш активні (різниця становить не більше 0,5 бала).
Закономірно виникає запитання: як батьки можуть допомогти своїм дітям досягти високих результатів у навчанні? Відповідь проста: одним з ефектних методів є покладання на дітей хатніх або якихось інших обов’язків по господарству, що відповідають їхньому віку. У підлітковому віці не варто надавати дітям якусь очевидну допомогу чи давати їм указівки, що та як робити, краще зосередитися на позитивних моделях поведінки, тобто на власному прикладі демонструвати їм наполегливість у досягненні мети або обговорювати з ними способи вирішення проблем, показувати їм свою зацікавленість процесом їхнього навчання.Мовне питання
Загалом результати PISA-2018 засвідчують, що в Україні спостерігається специфічна ситуація, коли учні / студенти, які спілкуються вдома іншою мовою, ніж мова оцінювання, демонструють не гірші, а подекуди й кращі результати тестування. Водночас, як показує більш глибокий аналіз цих результатів, після врахування інших чинників, таких як соціально-економічний статус учнів / студентів, місце розташування закладу освіти та тип закладу освіти, мова не є тим чинником, який суттєво впливає на успішність учнів / студентів.Читання
Дані засвідчують, що індекс задоволеності українських учнів / студентів читанням становить 0,28, що більше, ніж у середньому по країнах ОЕСР. На основні цього індексу було розраховано середній відсоток учнів / студентів , які читають для власного задоволення. В Україні більшість учнів / студентів (62,7 %) повідомила, що читають для задоволення, а 37,3 % — що читають тільки тоді, коли потрібно отримати певну інформацію, коли вони змушені читати, крім того, вони не вважають це заняття важливим.
Найчастіше учні / студенти в Україні читають твори художньої літератури. У середньому 50 % учнів / студентів ніколи або майже ніколи не читають газети та комікси. Загалом такі результати можна інтерпретувати як позитивні, адже відповідно до висновків учених, читання певних типів текстів може розвивати навички читання більше, ніж інші. Зокрема читання довгих і складних текстів, таких як твори художньої літератури та науково-популярні книги, особливо сильно впливає на читацьку вправність дітей і дорослих. Водночас видається, що не зайвим було б замислитися про перспективність популяризації серед молоді й сучасних україномовних коміксів, періодичних видань.
З іншого боку, високі показники читання художніх текстів українськими підлітками можуть частково бути пов’язані з необхідністю читати значні обсяги таких творів для виконання домашніх завдань з української та зарубіжної літератури.
Деякі 15-річні учні / студенти, які мають низький соціально-економічний статус, але сильну мотивацію до навчання, досягають більш високих успіхів у читанні, ніж ті їхні однолітки, які походять із сімей із високим чи середнім соціально-економічним статусом і не дуже люблять читати. PISA-індекс економічного, соціального та культурного статусу, що використовується для характеристики соціально-економічного статусу учнів / студентів, ґрунтується на кількох компонентах. Два з них — це освіта батьків і кількість книг, до яких учні / студенти мають доступ удома. Добре освічені батьки, які читають своїм дітям, коли ті ще малі, книжки, створюють позитивну модель для наслідування та спонукають дітей бути більш вправними та вмотивованими читачами.Психологічний добробут
Чи задоволені й наскільки задоволені життям 15-річні підлітки в Україні? У середньому — задоволені: середній рівень становить 8 балів на шкалі задоволеності життям, діапазон якої від 0 до 10. Частка 15-річних учнів / студентів, які задоволені й дуже задоволені життям, становить 82 %. Поряд із цим 11 % учнів / студентів повідомили, що вони не повною мірою задоволені власним життям, а 7 % — що взагалі не задоволені тим, як їм доводиться жити.
Цікаво, що в Україні не спостерігається різниці в задоволеності життям серед підлітків, які навчаються в різних закладах освіти: учні / студенти, які навчаються в ліцеях, гімназіях або спеціалізованих школах так само задоволені чи незадоволені життям, як і ті, які навчаються в загальноосвітніх середніх школах чи в ЗПТО. Водночас місце розташування закладу освіти істотно впливає на задоволеність життям українських підлітків: учні / студенти, які мешкають у сільській місцевості, мають найвищий рівень задоволеності життям, а діти із міст і невеликих міст радіють життю менше.
Більшість українських учнів / студентів, які 2018 р. взяли участь у PISA, позитивно ставляться до навчання у своїх закладах освіти й до того, що вони там вивчають. Наприклад, 79 % учнів / студентів уважають, що старанно вчитися — важливо, 83 % — що старанне навчання допоможе вступити їм до престижного закладу вищої освіти, а 78 % — що старанне навчання допоможе їм отримати гарну роботу.
Більше - в оригіналі тут.
http://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2019/12/PISA_2018_Report_UKR.pdf
PISA вважається найоб'єктивнішою програмою тестування систем освіти, проте її концепція піддається критиці
Нещодавно були оприлюднені результати PISA — міжнародного тесту, що оцінює грамотність 15-річних школярів і вміння застосовувати знання на практиці. Всього учасниками тестування стали 600 000 школярів з 79 країн. Перше місце у всіх трьох дисциплінах посів Китай (в тестуванні взяли участь школярі всього з чотирьох провінцій — Пекін, Шанхай, Цзянсу і Чженцзян). Друге місце, також з усіх дисциплін, посів Сінгапур.
Україна вперше брала участь в тестуванні і посіла 37-е місце в читанні, 41-е - в математиці і 35-е - в природничих науках, значно відставши від лідерів. Такий результат став приводом для критики української системи освіти.
Сьогодні рейтинг PISA — безсумнівний показник престижу країни в сфері освіти. Однак світові експерти в цій галузі все частіше критикують концепцію, яка лежить в основі даної програми тестування і низькі результати не варто сприймати однозначно як провал, пише кореспондент The WashingtonPost Valerie Strauss.
Про що насправді свідчать результати тестування PISA?
Перш за все, варто відзначити, що в 2014-му році понад 100 вчених з усього світу оголосили мораторій на тестування PISA. Головною причиною було те, що PISA створює залежність всієї системи освіти від стандартизованих тестів і навчання, яке легко виміряти. За словами експертів, процедура проведення тестів PISA і побудова запитань мають серйозні недоліки.
У свою чергу, спонсор PISA, Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), стала на захист цієї системи тестування, заявивши, що це найнадійніші тести для школярів в світі.
Йонг Чжао, професор університету Канзасу (США), також виступив з критикою PISA. Вчений займається дослідженням того, як глобалізація і технології впливають на освіту, і опублікував 30 книг і більше 100 статей, присвячених цій темі.
В одній зі своїх статей Йонг Чжао пише: «По-перше, є серйозні сумніви в тому, що PISA дійсно вимірює навички, необхідні в сучасному житті. По-друге, монополія PISA в тестуванні навчальних навичок - не що інше, як нав'язування всьому світу західних поглядів на суспільство. По-третє, сама суть тестування спотворює цілі освіти».
Йонг Чжао стверджує, що «PISA успішно створює ілюзію якості освіти і продає її по всьому світу. У 2018 році 79 країн взяли участь у цьому шоу, вважаючи, що цей тест точно вимірює якість різних систем освіти, ефективність вчителів і перспективи розвитку суспільства в різних країнах».
Загальна віра в тестування PISA ґрунтується на гучних заявах і успішному маркетингу. Усі люди турбуються про майбутнє і хочуть знати, чи буде завтра їх життя кращим або хоча б не гірше, ніж сьогодні. Батьки хочуть знати, чи будуть їхні діти жити добре, політики хочуть знати, чи є в їхній країні люди, які можуть привести економіку до процвітання, суспільство хоче знати, чи зможе молодь зробити свій внесок у суспільне життя.
PISA грає на цих мотивах, використовуючи три питання:
- Наскільки добре школярі готові вирішувати завдання майбутнього?
- Чи можуть вони ефективно аналізувати, міркувати і висловлювати свої ідеї?
- Чи є у них здатність продовжувати навчання протягом усього життя?
З цих питань починається документ, який представив систему тестування PISA в 1999 році, і з тих пір повторюється практично у всіх звітах. Потім в документі стверджується очевидний факт: «Батьки, суспільство і ті, хто керує системою освіти, повинні знати відповіді на ці питання». PISA пропонує себе в якості експерта, стверджуючи, що здатна об'єктивно оцінити, наскільки 15-річні школярі мають навички, необхідні для того, щоб стати повноцінними членами суспільства.
Тестування визначає не лише рівень засвоєних знань, а й те, наскільки добре школярі можуть застосовувати їх в житті. Цей підхід відображає той факт, що сучасна економіка винагороджує людей не за те, що вони знають, а за те, як вони можуть ці знання застосувати.
PISA позиціонує себе як єдиний інструмент, здатний дати відповіді на вищезазначені питання і зняти загальну тривогу з приводу майбутнього. Але ця система тестування - не єдина в своєму роді. Ще в 1960-х роках Міжнародна асоціація оцінки успішності (ІЕА) запропонувала програми тестування TIMSS та PIRLS. Але, щоб нова програма змогла прийти на зміну традиційним, вона повинна запропонувати щось краще. І PISA запропонувала більш об'єктивну систему оцінювання, засновану на інших умовах.
Дослідження IEA були зосереджені на визначенні успішності відповідно до навчальних програм країн-учасниць. Експерти PISA вважали це великим недоліком. Причина в тому, що програми ґрунтуються на інформації, яку повинен засвоїти учень, і не беруть до уваги навички, які потрібно розвинути. Ще менше уваги в програмах приділено компетенціям, які дозволяють застосовувати отримані знання в різних життєвих ситуаціях.
PISA намагається подолати ці обмеження, оцінюючи, які навички необхідні для майбутнього життя і чи включені вони в шкільну програму. У програмному документі PISA йдеться про те, що «проводячи тестування знань і навичок у період, близький до закінчення школи, PISA перевіряє ступінь готовності старших школярів до дорослого життя і ефективність різних систем освіти». Іншими словами, PISA не тільки говорить вам, чи готові ваші діти до дорослого життя, а й дає вам відчуття контролю ситуації, стверджуючи, що дана система тестування підвищує ефективність освіти. Мається на увазі, що, якщо система освіти відповідає викликам часу, то їй необхідно використовувати PISA.
Незважаючи на такі амбіції, PISA була піддана серйозній критиці. По-перше, твердження, що дане тестування дійсно вимірює навички, необхідні для життя в умовах сучасної економіки, не отримало достатнього підтвердження. По-друге, критерії оцінювання школярів по суті нав'язують західні погляди на суспільство і ігнорують всі інші моделі суспільного устрою. По-третє, критерії PISA спотворюють мету освіти.
Критика концепції PISA
Твердження, що PISA вимірює знання і навички, необхідні для сучасного або майбутнього суспільства, не ґрунтується на будь-яких емпіричних даних. Професор Віденського університету Штефан Хопманн стверджує: «На сьогодні немає досліджень, які доводять, що система тестування PISA репрезентативна, тобто охоплює всі необхідні галузі знань. Її тести ґрунтуються не на систематичних дослідженнях того, які знання і навички будуть необхідні в майбутньому, а на практичних міркуваннях творців тестів з попередньою оцінкою сьогоднішніх потреб».
Іншими словами, Хопманн стверджує, що заяви про універсальність і об'єктивності тестів PISA виявилися просто ілюзією, яку підтримують її творці. Однак стратегія спрацювала, і тестування стало проводитися регулярно.
Крім того, емпіричні дані вказують на те, що результати PISA істотно не відрізняються від результатів тестування за іншими критеріями (наприклад, TIMSS).
За іронією долі, PISA використовувала результати інших досліджень на свою підтримку. Був опублікований звіт, який доводив важливість вимірювань PISA для економічного розвитку. У звіті було зроблено заяву про довгостроковий вплив результатів тестування на економічний розвиток: «Якщо країни Організації економічного співробітництва і розвитку зможуть підвищити показники PISA на 25 пунктів протягом наступних 20 років, сукупний приріст країн ОЕСР складе 115 трильйонів доларів протягом життя покоління, народженого в 2010 році».
Даний звіт був підданий критиці з боку вчених. Зокрема, був поставлений під сумнів взаємозв'язок між результатами тестування та економічним зростанням. У звіті дані про результати тестів в період з 1964 по 2003 рік були зіставлені з економічним зростанням протягом 1960-2000 рр. Однак це логічно некоректно, оскільки учні, які проходили тестування, у той час не працювали і, відповідно, не могли впливати на економічний розвиток своїх країн. Школярам потрібен час, щоб влитися в суспільство і стати частиною робочої сили.
Результати тестування школярів повинні порівнюватися з показниками економіки через деякий час. Дослідження, у яких використовувалася саме така логіка, не продемонстрували значного впливу результатів тестування на економічне зростання. Це дало привід вченим сумніватися у висновках, зроблених у звіті PISA.
Крім того, була оскаржена теза PISA про те, що дана система тестування оцінює системи освіти за критеріями, які відрізняються від інших тестів. Насправді PISA аналізує ті ж компоненти системи освіти, що й інші. Тому заяви про те, що PISA краще за інших оцінює ті параметри, які впливають на розвиток економіки і майбутнє життя школярів - всього лише ілюзія.
Однобокий погляд PISA на систему освіти
Концепція PISA передбачає, що певний набір знань і навичок є універсальним і однаково цінним у всіх суспільствах, незалежно від їх історії, культури, традицій, шкільної системи, способів життя, виробництва тощо. Однак така концепція не враховує кількох моментів.
По-перше, у світі існує багато суспільств, відмінних одне від одного. Через культурні, політичні, економічні та інші причини вони розвиваються по-різному і ставлять перед собою різні цілі. Досягнення різних цілей вимагає різних знань і навичок.
По-друге, універсальний набір знань і навичок, який лежить в основі тестів PISA, призводить до нав'язування одностороннього, західного погляду на суспільство. Тести PISA були розроблені для країн-членів ОЕСР, більшість з яких є найбільш розвиненими країнами світу. Однак ці тести не враховують усього розмаїття, яке існує сьогодні у світі. Коли концепція PISA використовується в більш ніж 30-ти країнах, що не входять в ОЕСР, невідповідність критеріїв тестів потребам тієї чи іншої країни стає ще більш очевидною.
Спотворене розуміння цілей освіти
PISA стверджує, що вона не оцінює знання школярів відповідно до навчальних програм. Однак результати тесту інтерпретуються як рівень якості національних систем освіти.
Проблема в тому, що погляд на освіту, представлений в концепції PISA, є спотвореним і занадто вузьким. PISA розглядає економічне зростання і конкурентоспроможність як єдину мету освіти. Тому в ній оцінюються тільки окремі дисципліни, важливі для підвищення конкурентоспроможності у світовій економіці (читання, математика і природничі науки). Гуманітарні, соціальні науки, іноземні мови та інші предмети не становлять для PISA інтересу.
Хоча школа і повинна підготувати дітей до того, щоб стати повноцінними членами суспільства і брати участь в економічному житті своєї країни, але це не єдине її завдання. Громадянську самосвідомість, справедливість, цікавість, культурні цінності, фізичне і психічне здоров'я - ось деякі з багатьох цінностей, на які орієнтовані системи освіти в різних країнах. Однак їм не приділяється увага в системі тестування PISA.
Занадто вузьке бачення цілей освіти іноді призводить до несподіваних наслідків. Дослідники виявили, що в країнах з високим рейтингом PISA школярі виявляють менший інтерес до предметів, за якими проходять тестування. Крім того, було встановлено, що системи освіти з більш високим рейтингом PISA є більш авторитарними.
Такі результати показують, що PISA вимірює лише деякі аспекти освіти і залишає поза увагою ряд інших важливих аспектів.
Таким чином, PISA позиціонує себе як об'єктивну систему тестування якості освіти, здатну впливати на економічний розвиток країн. Однак при ближчому розгляді її перевага над іншими системами тестування освіти не підтверджується. Крім того, PISA спотворює цілі освіти в усьому світі, пропагує західну освітню модель і авторитарні методи навчання школярів. При цьому розвиток людських якостей і культурних цінностей ігнорується.