Презентації до уроків РМ Критерії оцінювання та вимоги до виконання письмових робіт

 Презентація Усний твір 7 кл.
РМ Усний твір 7 кл.
 Презентація Замітка 7 кл.
РМ Замітка 7 кл
Презентація Докладний переказ 8 кл.
РМ Докладний переказ 8 кл.
Презентація коротке повідомлення 9 кл.
 РМ Коротке повідомлення 9 кл.
Презентація Усний переказ 9 кл.
РМ Усний переказ 9 кл.

Хмари слів до уроку РМ









Хмари-синоніми (робота учня 10 кл. Перепаді Олександра)






Теми творів на ЗНО

  «Напевно, усі успішні люди — кар’єристи...»
Кар’єризм — це намагання зробити кар’єру, не враховуючи ін­тереси громадської справи; гонитва за особистими успіхами. Зро­зуміло, що перша частина цього тлумачення має явно негативне забарвлення. Але хіба можна зневажати цілеспрямовану, працьовиту людину, яка вміє досягати поставленої мети, навіть якщо іноді вона поводить себе егоїстично? Напевно, усі успішні люди — кар’єристи... Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

 «Чи можна пробачити зраду?»
Ми не раз чули про те, що не можна все ділити на чорне і біле, не варто впадати в крайнощі, треба бути виваженим і поміркова­ним. А як тоді бути із зрадою людини, колективу чи цілої країни? Чи можна зраду пробачити? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
  «Вік живи — вік учися»
У народі кажуть: вік живи — вік учися. Виникає логічне запи­тання: «Невже в школі й університетах людину недоучують?» Чи цей вислів стосується лише тих, хто в дитинстві й ранній молодості нестаранно гриз граніт науки, а потім мусить протягом життя заповнювати прогалини у своїх знаннях? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
  «Що важливіше: бути освіченим чи мудрим?»
Кажуть, успішний той, хто здобуває інформацію першим і вміє її використати. Сучасний світ став більш динамічним завдяки розвитку комп’ютерних технологій. Знання передусім пов’язані з освіченістю людини. Але є люди, здебільшого старшого віку, які не мають елементарних знань про комп’ютер та інтернет-мережу, однак їх уважають і називають мудрими. Що ж нині важливіше: бути освіченим чи мудрим? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
 «Чи замінить Інтернет телебачення, книжки, театр?»
Герой одного відомого кінофільму в 60-хроках минулого століт­тя безапеляційно стверджував, що скоро телебачення замінить усе: книжку, театр, газети... Минуло півстоліття. Нині в нашому суспільстві стрімко розвиваються інформаційні технології, зокре­ма Інтернет. Світ глобалізується. Чи замінить Інтернет теле­бачення, книжки, театр? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
  «Чи змогла б людина прожити без природи, без гармонії з довкіллям?»
Світ навколо нас прекрасний. Напевно, без людини земля і далі крутилася б, а флора й фауна жили б своїм життям. А чи змогла б людина прожити без природи, без гармонії з довкіллям? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
  «Без знання минулого немає майбутнього»
Нині настала ера інформаційних технологій. Час минає швидко. Ставлення до минувшини в нашої молоді різне. У кіноповісті Олек­сандра Довженка «Україна в огні» німецький полковник Ернст фон Крауз дивується з того, що українці не вивчають своєї історії. А чи треба це робити, коли ми йдемо в майбутнє? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.


  «Як добро має перемагати в нашому недоброму світі?»
Добро завжди має перемагати — це ми знаємо з дитинства. Але ж відомо, що будь-яка перемога пов’язана з певним насильством. Як добро має перемагати в нашому недоброму світі? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

  «Майбутній фах потрібно вибирати за престижністю чи за покликанням?»
Професії бувають престижними й не дуже. Не дивно, що бать­ки часто намагаються переконати свою дитину йти навчатися на конкретний факультет університету, хоч їхня дитина того не хоче. Усе ж таки майбутній фах потрібно вибирати за прес­тижністю чи за покликанням? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
  «Чи повинна людина відповідати за свої помисли та вчинки?»
Повноцінне життя, напевно, неможливе без спілкування. Люди­на — істота соціальна: по-справжньому вона не може жити ізо­льовано від суспільства. Щоб бути людиною з великої літери, треба відповідати за свої помисли та вчинки. Чи не так? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
  «Чи вічне кохання?»
Романтики стверджують: кохання є і воно вічне. Проте є люди, які вважають, що кохання (або закоханість) триває недовго... Десь кілька тижнів чи місяців, доки не завершиться букетно-цу­керковий період. Виходить, оспіване в українській і зарубіжній літературах прекрасне почуття не вічне? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
  «Чи справді закони моралі є найкращими життєвими орієнтирами?»
Звичайно ж, набагато легше досягати своєї мети, коли не зва­жаєш на те, порушуєш моральні принципи й норми, усталені в на­шому суспільстві впродовж віків, чи чітко їх дотримуєшся. Особ­ливо велика спокуса переступити межі людяності в тих випадках, коли впевнений, що ніхто про це не дізнається. Чи справді закони моралі є найкращими життєвими орієнтирами? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
  
«Чи потрібно дослухатися до порад дорослих?»
Напевно, кожній молодій людині знайомі батьківські слова: ось кат ми були молодими, то так не чинили... Часто-густо молодь не і приймає деяких батьківських порад і, між іншим, потім шкодує про це. Щоправда, не завжди. Чи потрібно дослухатися до по­рад дорослих? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

 «Чи потрібно визнавати свої помилки?»
Хто з нас у житті не помилявся! Одні вміють визнавати свої помилки і працювати над ними, а інші... Чи згодні ви з думкою, що лише дурні не визнають своїх помилок і вперто обстоють їх? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.




 «Мало часу лише в того, хто нічого не робить»

Ми не раз чули від різних людей, які постійно нарікають, що в та мало часу, тому вони нічого не встигають. Чи згодні ви з думкою, що насправді малочасу лише в того, хто нічого не робить? Ввкладіть Ваш погляд на цю проблему.
  «Що таке геніальність?»
Дуже часто бувало так, що сміливі ідеї геніальних людей або шедеври мистецтва здобували належну оцінку лише після смерті їхніх творців. А сам геній помирав у злиднях, хворий і ніким не визнаний, а іноді ще й осміяний. Що ж у такому разі геніальність ? Це Божий дар чи, можливо, своєрідна кара Господня? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

  «Хто такий герой?»
Останнім часом слово "герой" стали частіше вживати. Ним називають і пожежника, який виніс дитя з палаючої будівлі і вчителя, який дарує свої знання й душевне тепло дітям протягом усього життя, і лікаря, і воїна-захисника... Хто ж насправді гідний цього виского звання - герой? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

 «Головне в житті — це саме життя, найвища цінність на землі»
Життя... У кожного воно різне. У когось воно радісне, яскраве, багате на події, емоції, враження, активне, а в декого — пасивне, тому сумне, неяскраве. Є люди, які переконані: якщо в житті щось не вдається, то таке життя нічого не вартує. У чому ж його сенс? Узагалі краще тоді не жити. Інші ж дотримуються думки, що життя — найвища цінність, і яким би воно не було, — це безцінний дар, яким людина повинна дорожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів. А як ставитесь до цієї проблеми Ви? Підтвердьте чи спростуйте думку: «Головне в житті — це саме життя, найвища цінність на землі».
 Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, що найкраще підтвердять Ва­шу думку. Проілюструйте Ваші міркування посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва (зазначте автора й назву твору, укажіть проблему, порушену митцем, ху­дожній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фак­тами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної хара­ктеристики образів. Сформулюйте висновки.




«Чи є місце заздрощам у товариських стосунках?»
 Одні кажуть, що друзі перевіряються в біді. Інші наполягають на тому, що справжній друг той, хто може порадіти за твої успі­хи. Чи є місце заздрощам у товариських стосунках? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
  «Чи повноцінне життя без друзів?»  
 Якось мені довелося прочитати історію про одного вченого, який за життя прославився, адже його відкриття певною мірою змінили світ. Таких людей шанують, їхні імена навіки вписують в історію людства. Цікавим е той факт, що цей чоловік був ніби відлюдником, не мав товаришів і вважав себе щасливим. Чи повноцінне жит­тя без друзів? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
 «Хто в Україні гідний називатися патріотом»
Чимало останнім часом говорять про патріотизм, особливо сьогодні, коли постає питан­ня про любов до рідної землі, уміння і бажання її захищати навіть ціною власного життя. То­чаться суперечки, кого можна назвати патріотами, адже є люди, які обожнюють красу рідно­го краю, користуються її благами, але скаржаться на оточення; є такі, що люблять минуле і критикують сьогодення; є й такі, що голосно сповіщають про свою любов до України і наро­ду; є й такі, кого мало хто знає, але вони своєю невтомною працею примножують матеріальні цінності; є герої, які зі зброєю в руках захищають честь і незалежність своєї держави, віддаю­чи за неї життя... То хто ж справжній патріот?! А як уважаєте Ви? Викладіть Ваш погляд на цю проблему. Складіть роздум про те, хто в Україні гідний називатися патріотом.
  «Неосвіченість — ніч ро­зуму, ніч безмісячна і беззоряна»
Сьогодні існує чимало поглядів стосовно вагомості освіти в житті. Хтось є прихильником думки, що освіченість — шлях до успіху, а дехто стверджує, що й без освіти можна бути успішним і щасливим. На думку римського філософа Цицерона, «Неосвіченість — ніч розуму, ніч безмісячна і беззоряна». А як уважаєте Ви? Підтвердьте чи спростуйте думку римського філософа Цицерона: «Неосвіченість — ніч ро­зуму, ніч безмісячна і беззоряна».
  «Характер людини творить її долю»
Відомо, що немає двох однакових людей. Кожен з нас неповторний. На думку деяких на­уковців, особистість цілком формується у процесі соціального розвитку. Натомість інші вчені вважають, що соціальне оточення відіграє в цьому розвитку дуже незначну роль, бо людина формується і розвивається відповідно до її здібностей, вроджених якостей, характеру, що са­ме характер людини творить її долю. А яка Ваша думка з цього приводу? Підтвердьте чи спростуйте думку про те, що характер людини творить її долю.



 «Чи потрібний сучасним людям етикет»
Людина — дитя свого часу. Багато хто сьогодні переконаний, що етичні норми на сучас­ному рівні — це комплекси людини. Дехто ж, навпаки, переконаний, іцо етикет визначає рі­вень порядності людини і не підвладний часу. А як уважаєте Ви: чи потрібний сучасним лю­дям етикет? Складіть роздум про те, чи потрібний сучасним людям етикет.  
  «Народні традиції— це культурна спадщина народу чи пережиток минулого?»
Людина — дитя свого часу. Багато людей мріють бути успішними й сучасними, іти впе­ред, творити нову історію, не озираючись на минуле. Проте, на думку багатьох, кожна люди­на, будучи частиною народу, не може не цікавитися його душею, його життям — історією, народними традиціями, адже, пізнаючи їх, людина глибше проникає в духовні витоки куль­тури, навчається дбайливо ставитися до самобутності народу. А як уважаєте Ви: народні тра­диції— це культурна спадщина народу чи пережиток минулого? Складіть роздум на тему: «Народні традиції— це культурна спадщина народу чи пережиток минулого?».
  «...Мова є критерієм того, на якому рівні перебуває людська культура»
Відомо, що мова — це скарбниця духовних надбань нації, досвіду співжиття, праці й твор­чості попередніх поколінь. Вона є віддзеркаленням інтелекту людини, її культурного рівня. Проте сьогодні дуже часто з екранів телевізорів й інших засобів масової інформації, з уст тих, хто покликаний бути взірцем гідності для українців, можна почути думки, викладені костру­бато, неграмотно, суржиком. А головне, що люди уже й перестали реагувати на це, мовляв, нехай розмовляють, як хочуть, головне, щоб учинки «слуг народу» були гідними. Але є люди, для яких таке ставлення до рідної мови — це образа і приниження гідності, бо ж, як казав Л. Фейєрбах, «...мова с критерієм того, на якому рівні перебуває людська культура». А яка Ваша думка стосовно цієї проблеми? ГІідтвердьте або спростуйте думку німецького філософа Л. Фейєрбаха: «...Мова є критерієм того, на якому рівні перебуває людська культура».

 «Час не має влади над коханням»
Кохання... Чудове почуття, здатне звертати скелі, повертати русла річок в інший бік, робити з людини — Людину і навпаки. Існує чимало думок стосовно цього гарячого і примх­ливого почуття. Одні кажуть, що кохання — почуття, яке не кожному дано пізнати або що його не існує взагалі, інші стверджують, що воно є, проте нетривале, і коли в людей з часом з’являються якісь побутові труднощі, проблеми, то це високе почуття розбивається об мате­ріальні негаразди. Хоча дехто стверджує, що кохання непідвладне часу. А як уважаєте Ви? Підтвердьте або спростуйте думку, що час не має влади над коханням.
  «Здоров’я — найвища цінність»
Відомо, що здоров’я — найбільша цінність не лише окремої людини, а й усього суспільс­тва. Проте є чимало людей, зокрема й молодих, які, отримуючи певну тимчасову насолоду, самі шкодять своєму здоров’ю, уживаючи алкоголь, наркотики, палячи тютюн тощо, та ще хизуються тим, що такі сучасні й цікаві для певних товариств. То чи є здоров’я насправді найвищою цінністю для людини? А як уважаєте Ви? Підтвердьте або спростуйте твердження: «Здоров’я — найвища цінність».

 «Сильного доля веде — слабкого волочить»
Доля людини. Від чого і від кого вона залежить? Чому в одних вона складається вдало, щасливо, людину вважають улюбленцем долі, попереду в неї довге, безхмарне, сповнене ра­дості та успіхів життя. В іншої людини доля нелегка, готує їй чимало горя й випробувань, її часто переслідують невдачі. Дехто вважає, шо від долі залежить усе. Ну, майже все. Одні — щасливі, інші — ні — значить, доля така. А інші упевнені, що свою долю кожен будує сам і потрібно самому розпоряджатися своєю долею, принаймні усе робити для того, щоб добитися успіху. Недаремно кажуть, що сильного доля веде — слабкого волочить. А як Ви дивитесь на цю проблему? Підтвердьте чи спростуйте твердження: «Сильного доля веде — слабкого волочить».
  «Справжній інтелігент — це людина «духу»
Інтелігенція — це розум і рушій нації. Здавна вона визначала найголовніші процеси — державотворчі, культурні, освітні, наукові — у житті кожної країни. Напевно, багато хто за­мислювався про сутність справжньої інтелігентності. Якою ж має бути інтелігентна людина? Хтось упевнений, що справжній інтелігент — це людина неабиякого інтелектуального рівня, освіти. Інші переконані, що навіть висока освіченість не є гарантією інтелігентності, бо існує чимало прикладів морального невігластва саме серед власників документів про вищу освіту. І навпаки, відомі зразки справжньої інтелігентності та внутрішньої культури серед людей простих, які не мають дипломів. Тож, кажуть інші, інтелігентність наявністю диплома не визначається. Інтелігентна людина — це людина духу. А як уважаєте Ви? Підтримайте чи спростуйте думку, що справжній інтелігент — це людина «духу».

 «Які людські якості найбільше потрібні молоді в сучасному світі»
Споконвіків у суспільстві цінували різні людські якості: у тривожні часи — мужність, хоробрість, готовність до ризику, у мирні — працьовитість, виваженість, здатність до ком­промісів тощо. І нині одні прагнуть романтики, інші — віддають перевагу прагматизму. А як уважаєте Ви: які людські якості найбільше потрібні молоді в сучасному світі? Складіть роздум про те, які людські якості найбільше потрібні молоді в сучасному світі.


Прочитайте наведений текст. 
Доля людини. Від чого і від кого вона залежить? Чому в одних вона складається вдало, щасливо, людину вважають улюбленцем долі, попереду в неї довге, безхмарне, сповнене ра­дості та успіхів життя. В іншої людини доля нелегка, готує їй чимало горя й випробувань, її часто переслідують невдачі. Дехто вважає, шо від долі залежить усе. Ну, майже все. Одні — щасливі, інші — ні — значить, доля така. А інші упевнені, що свою долю кожен будує сам і потрібно самому розпоряджатися своєю долею, принаймні усе робити для того, щоб добитися успіху. Недаремно кажуть, що сильного доля веде — слабкого волочить. А як Ви дивитесь на цю проблему?  
Викладіть Ваш погляд на проблему:
 Сильного доля веде — слабкого волочить

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, що найкраще підтвердять Вашу думку. Проілюструйте Ваші міркування посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва (зазначте автора й назву твору, укажіть на проблему, порушену митцем, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.

Критерії оцінювання та вимоги до виконання письмових робіт


Вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів
                Загальні вимоги до ведення учнівських зошитів            

Правильне, грамотне і охайне виконання письмових завдань привчає учня до систематичної праці, формує повагу до неї, звичку до чистоти, охайності та порядку.

Усі записи в зошитах учні повинні виконувати з дотриманням таких вимог:
- писати охайно, розбірливим почерком, синім чорнилом;
- зберігати поля з зовнішньої сторони;
- вказувати дату виконання роботи;
- вказувати, де виконується робота (класна чи домашня), позначати номер вправи, приклада, задачі;
- креслення виконувати олівцем (у випадку необхідності – із застосуванням лінійки та циркуля), а умовні позначення до них підписувати ручкою;
- дотримуватися абзаців, однакових інтервалів між словами, дописувати кожен рядок до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка;
- якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправильно написану літеру чи цифру навкіс і замість неї зверху написати потрібну літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад у ході виконання роботи, то те, що підлягає зміні, слід охайно закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не витирати гумкою, замальовувати коректором чи брати в дужки (дужки є пунктуаційним знаком), і далі написати правильно;
виправлення (закреслення чи поновлення) написаного робити ручкою, а не олівцем!!!


Загальні вимоги до перевірки письмових робіт
Усі записи, помітки й виправлення в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.
Виявлені помилки чи неправильно вжите слово вчитель підкреслює або закреслює скісною рискою, надписуючи правильно, і ставить помітку на полях. Виправляти неправильний результат по написаному не дозволяється.

Виявлені помилки позначають так:
орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (і - орфографічна, v - пунктуаційна, г - граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, вказують на березі тип помилки, проте її не враховують при остаточному визначенні оцінки;
лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, росіянізми тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність дібраних мовних засобів тощо) та змістові
помилки (логічні - втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні - неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й
 в цьому ж рядку вказують тип помилки (л - лексична, с - стилістична, з - змістова помилки).

Вимоги до виконання і перевірки письмових робіт з української мови й літератури та світової (зарубіжної) літератури

Види письмових робіт
Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів з української та російської мов є: класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ - одна або
дві (на розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені,
то для виконання вдома пропонується дві або три вправи);
словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 - у 5 класі, 24 - у 6-7 класах, 36 - у 9-10 класах, 48 - в11 класі);
словникові навчальні диктанти, твори й перекази;
самостійні роботи;
тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми);
складання таблиць, схем, написання конспектів (у старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання. Основною формою перевірки орфографічної і пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант ( в кінці кожного семестру).

     Основними видами класних і домашніх письмових робіт з літератури (української та світової ,російської і зарубіжної) є:

  • відповідь на поставлене в підручнику або викладачем запитання;
  • написання навчальних класних і домашніх творів;
  • виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе, створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);
  • робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами та інші види робіт, передбачені чинними програмами;
  • тестування;
  • складання планів (простих і складних);
  • складання таблиць, схем римування, партитур, написання конспектів, робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами.


Основними видами класних і домашніх усних робіт з української та світової (зарубіжної) літератури є:

  • виразне читання художніх текстів;
  • відповідь на поставлене в підручнику або викладачем запитання;
  • складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;
  • читання напам‘ять;
  • переказ (докладний і стислий) тощо.

Основними видами контрольних робіт з української та світової (російської і зарубіжної) літератури є:

  • тест;
  • відповіді на запитання;
  • контрольний літературний диктант;
  • анкета головного героя;
  • комбінована контрольна робота;
  • письмові контрольні твори (можна посеред семестру літературний блок закрити твором).


Кількість контрольних робіт
Кількість тематичних контрольних робіт з української мови, української та світової (зарубіжної) літератури повинна відповідати вимогам чинної програми.
Кількість контрольних робіт з усіх видів мовленнєвої діяльності повинна відповідати вимогам чинної програми.
Кількість контрольних творів з української та світової (зарубіжної) літератури – два контрольні твори на семестр ( дивись методичні рекомендації ).

Кількість тематичних контрольних робіт з української та зарубіжної літератури однакова в усіх класах - не менше шести на рік (у профільних класах - не менше восьми на рік).


Кількість контрольних творів з української та зарубіжної літератури визначається за класами:
5-8 класи - один контрольний твір на семестр (у першому семестрі п’ятого класу учні творів не пишуть);
9-11 класи - два контрольні твори на семестр (один класний і один домашній); у профільних класах - два контрольних твори на семестр.

Аналіз контрольних робіт

Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів виконують у робочому зошиті.

Кількість і призначення учнівських зошитів
Для виконання основних видів класних і домашніх письмових робіт з української мови учні повинні мати один робочий зошит у 10-11 класах і два в 5-9 класах.

Для контрольних робіт з української мови в учнів повинен бути один зошит.

Для виконання основних видів класних і домашніх письмових робіт з української та світової (зарубіжної) літератури в учнів має бути по одному зошиту .

Для контрольних робіт з української та світової (зарубіжної) літератури використовують по одному зошиту.

Для навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію (з позначеним берегом) на 18 або 24 сторінки (у 10-11 класах зошит для навчальних робіт може бути більшим за обсягом).

Зошити для контрольних робіт мають зберігатися протягом навчального року.

З літератури (української, світової) учні 5-11 класів повинні вести читацькі щоденники. Оцінки за читацькі щоденники виставляються раз на семестр.

Порядок перевірки письмових робіт
Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української (російської) мови перевіряють:
у 5 класах-перевірка кожної роботи,
у 6 класах - двічі на тиждень;
у 7-9 класах - 2-3 рази на місяць;
у 10-11 класах - двічі на місяць.

Оцінки за ведення зошитів з української(російської) мови, української та світової (зарубіжної) літератури виставляють один раз на місяць окремою колонкою в журналі і враховують як поточну до найближчої тематичної атестації.

Виставляючи оцінку за ведення зошита з мови чи літератури, слід ураховувати такі критерії:
наявність різних видів робіт;
грамотність (якість виконання робіт);
охайність;
уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури (української чи світової (зарубіжної)), викладач обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

Ведення зошитів з української мови та літератури й світової (зарубіжної) літератури оцінюється оцінкою від 1 до 12 балів.

Орфографічний режим
Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

Між класною та домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з української (російської) мови й літератури та світової (зарубіжної) літератури записують так: в першому рядку дату записують словами, а в другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна). У зошитах з української та світової (зарубіжної) літератури в 10-11 класах можливим є й інше оформлення: в першому рядку записують вид роботи, а на полі цього ж рядка зазначають дату цифрами.

У зошитах для контрольних робіт з мови та літератури й світової (зарубіжної) літератури записується дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота.

Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.

Пам’ятка з вивчення стану ведення учнівських зошитів
1. Наявність зошитів у всіх учнів класу.
2. Якість підпису зошитів. Дотримання єдиних вимог.
3. Обсяг роботи (зіставлення зробленого на уроці і вдома.
4. Характер письмових робіт (репродуктивний, творчий).
5. Рівень диференціації навчальної діяльності учнів.
6. Рівень навчальних досягнень учнів (визначається в основному за зошитами для контрольних робіт).
7. Якість виконання практичної частини навчальних програм.
8. Систематичність та якість виконання домашніх завдань.
9. Перевірка зошитів учителями (періодичність перевірки відповідно до вимог МОН України, якість перевірки, характер оцінки письмових робіт, дотримання критеріїв оцінювання).
10. Ефективність роботи над помилками (методи виправлення, наявність системи роботи над помилками).
11. Культура ведення, каліграфія.
12. На основі чого виставляються оцінки за зошити в журнал теоретичного навчання. Відповідність оцінок за письмові роботи в журналі оцінкам у зошитах.
Пам’ятка перевірки ведення зошитів
Зміст роботи

1
Назва предмета

·         Клас 

·         Кількість зошитів

·         Кількість учнів у групі(класі)

2
Дотримання єдиного мовного режиму:

·         Підпис

·         Зовнішній вигляд

·         Культура ведення (додержання полів, назва робіт, дата, наявність схем, підкреслень, чистота виконання)

Наявність робочих зошитів та зошита для контрольних робіт

3
Зміст робіт, відповідність їх вимогам програми

·         Різноманітність видів робіт

·         Рівень складності робіт

4
Обсяг і характер робіт:

·                                Кількість сторінок у класній та у домашній роботі

·         Робіт за зразком (класних і домашніх)

·         Кількість творчих робіт (класних і домашніх)

Кількість самостійних робіт (класних і до-машніх)

5
Система письмових робіт (класних і домашніх):

·         Всього робіт

Співвідношення за обсягом між домашніми і класними роботами

·         Систематичність ведення письмових робіт
(на уроках і вдома)

6
Наявність диференційованого та індивідуального підходів

7
Система роботи над помилками, грамотність

8
Оцінювання письмових робіт, відповідність оцінок нормам

9
Робота викладача з зошитами
(система перевірки, якість перевірки, методи ви-правлення помилок, зразки та записи викладача)

10
Виставка зошитів

11
Дозування домашніх завдань, їх диференціація

12
Висновки і пропозиції



ОБСЯГ РОБІТ ДЛЯ 5-11 КЛАСІВ


ВИДИ ПОМИЛОК У ПИСЬМОВІЙ РОБОТІ
З (змістові)
Не розкрито тему переказуваного тексту. Нечітко передано головну думку тексту. Додано щось зайве. Про щось сказано недостатньо. Порушено послідовність викладу.
Л (лексичні)
Слово вжите в невластивому йому значенні. Невиправдано повторюється слово або спільнокореневі слова. Вжите російське слово замість українського. Вжите зайве слово.
Г (граматичні)
Ужите неправильно утворене слово. Використане перекручене або спотворене слово. Слова неправильно поєднані між собою. Неправильно побудоване речення.
І (орфографічні)
Слово записане з порушенням правил щодо написання літер, які позначають ненаголошені голосні звуки, приголосні звуки, що уподібнюються, неправильно вжито м»який знак або апостроф і т.ін.
V (пунктуаційні)
Неправильно розставлені розділові знаки.



ВИМОГИдо виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки зошитів з української мови та літератури, російської мови та літератури, світової літератури
у 5-11 класах

(складені на основі методичного листа МОН України №1/9-301 від 28.04.2006 р. «Вимоги до виконання письмових робіт учнів  загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури у 5-11 класах»)
                                          


1. Види письмових робіт
1.1. Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів з української та російської мови є: класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ - одна або дві (на розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується дві або три вправи);словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 - у 5 класі, 24 - у 6-7 класах, 36 - у 9-10 класах, 48 - в11 класі); навчальні диктанти, твори й перекази; самостійні роботи; тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми); складання таблиць, схем, написання конспектів (у старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

1.2. Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література» є:відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання; написання навчальних класних і домашніх творів; виконання самостійних робіт; складання таблиць, схем римування, партитур, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

2. Кількість контрольних робіт

2.1. Кількість тематичних контрольних робіт з української та російської мови повинна відповідати вимогам чинної програми (див.додатки).

2.2. Кількість контрольних робіт з усіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) передбачено вимогами чинної програми (див. додатки).

2.3. Кількість тематичних контрольних робіт та контрольних творів з української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література» повинна відповідати вимогам чинної програми (див.додатки).

3. Аналіз контрольних робіт

Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів виконують у робочому зошиті.

4. Кількість і призначення учнівських зошитів

4.1. Кількість робочих зошитів з мови визначається за класами:
5-9 класи - по два зошити;
10-11 класи - по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1).

4.2. Для контрольних робіт з мови в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунктах 2.1 і 2.2).

4.3. Кількість робочих зошитів з української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література» - по одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.2).

4.4. Для контрольних робіт з української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література» в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунктах 2.3 і 2.4).

4.5. Для навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію (з позначеним берегом) на 12, 18 або 24 сторінки (у 10-11 класах зошит для навчальних робіт може бути більшим за обсягом).

4.6. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.

5. Порядок перевірки письмових робіт

5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з мови перевіряють:

у 5-6 класах - двічі на тиждень;

у 7-9 класах - 2-3 рази на місяць;

у 10-11 класах - двічі на місяць.

5.2. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література» перевіряють раз на місяць у кожному класі. Виставляючи оцінку за ведення зошита з української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література», учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

5.3. Оцінку за ведення зошитів виставляють один раз на місяць у кожному класі окремою колонкою в журналі без дати та враховують як поточну до найближчої тематичної.

5.4. Виставляючи оцінку за ведення зошита з української та російської мови чи української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література», слід ураховувати такі критерії:

наявність різних видів робіт;

грамотність (якість виконання робіт);

охайність;

уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

5.6. Ведення зошитів з української та російської мови, української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література» оцінюється оцінкою від 1 до 12 балів.

6. Орфографічний режим

6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

6.3. Дату класної та домашньої роботи з української та російської мови й української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література» в 5-11 класах записують так: на першому рядку дату записують словами, а на другому - вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:

Сьоме лютого

Класна робота

У 10-11 класах у зошитах з української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література» можливим є й інше оформлення:

на першому рядку записують вид роботи, а на березі цього ж рядка зазначають дату цифрами, наприклад:

07.05.06 Класна робота
В інших класах дата й назва робіт з літератури оформлюються так, як і з мови. У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується дата й лише назва (або тема) роботи, наприклад:

Сьоме лютого Сьоме лютого

Читання мовчки Безсполучникове речення

6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять. Після заголовків крапки не ставлять. Кількість слів у тексті наприкінці контрольної роботи учні не зазначають. Непотрібно записувати прізвище автора чи джерело після тексту.

6.5. Зразок підпису зошита:

Зошит
для робіт з української мови
учня 5 А класу
Краматорської ЗОШ № 1
Захарченка Сергія


6.6. Неправильний запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки чи витирають гумкою або замальовують коректором).

6.7. Відповіді на тестові завдання записуються так:

1. А

У тестах на відповідність та послідовність:


1. 1-Б

2-А

7. Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт

7.1. Усі записи, помітки й виправлення в учнівських письмових роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

7.2. Виявлені помилки у зошитах з російської, української мови, української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література» позначають так:

- орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (І- орфографічна, v - пунктуаційна, г - граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, вказують на березі тип помилки, проте її не враховують при остаточному визначенні оцінки;

- лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки (логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).

За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.

7.3. За рекомендаціями, поданими у «Збірнику переказів для державної підсумкової атестації з української мови. 11 клас» (укл. Авраменко О. М., Чукіна В.Ф. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014), запис підрахунку помилок і виведення балів за переказ або твір може мати такий вигляд:

З — 4

МО — 3; 5 7 /8 8 балів

Такий запис означає, що в роботі є чотири змістові помилки (за зміст — 7 балів) і вісім помилок у мовному оформленні — три правописні і п’ять лексичних, граматичних і стилістичних сумарно (за грамотність — 8 балів). Суму цих балів ділимо на два, і оскільки частка не є цілим числом (15 : 2 = 7,5), то її округлюємо до більшого числа (8 балів).

7.4. У монологічному висловлюванні передусім оцінюють його зміст.

За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, враховуючи при цьому якість мовного оформлення, зокрема відповідність орфоепічним, лексичним та граматичним нормам, правильність інтонування речень, стилістичну доречність використання мовних засобів. Це здійснюється без підрахування помилок, зважаючи на технічні труднощі фіксації в усному мовленні помилок різних типів.

За письмове висловлювання ставлять також одну оцінку.

У рос. класах оцінюють зміст і форму (мовне оформлення).

В укр класах у 5–6 класах оцінюють лише зміст переказу чи твору, у 7–9 класах – зміст та мовне оформлення.

У тому разі, коли оцінюється як зміст, так і мовне оформлення, оцінка є середнім показником набраних балів за зміст і мовне оформлення роботи. Наприклад, якщо учень за зміст письмової роботи одержав 12 балів, а за її мовне оформлення – 8, то підсумковою оцінкою за цей вид діяльності має бути 10 балів. Якщо загальна сума балів не ділиться без залишку, то підсумковим балом є ціле число більше з двох чисел.

Наприклад, в роботі учня 4 орфографічні та 4 пунктуаційних помилки – усього 8, що відповідає балові 6 (рос. класи); лексичних, граматичних та стилістичних помилок – 6 (наприклад, 2 лексичні, 2 морфологічні, 1 синтаксична, 1 стилістична), що відповідає балам 7,8,9.

Загальну оцінку за мовне оформлення виводять таким чином: до бала за орфографію та пунктуацію (у нашому прикладі це 6) додають вищий з трьох балів, яких заслуговує робота з такою кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок (у нашому прикладі це 9). Разом: 6+9 = 15.

Ділимо суму на 2 (відповідно до двох категорій помилок) і одержуємо бал за мовне оформлення . У тому разі, коли число не ділиться на 2 без залишку, беремо більше з двох чисел. Наприклад: поділивши 15 на 2, ставимо бал 8.

В окремих випадках може бути таке, що в учнівській роботі є велика кількість орфографічних і пунктуаційних помилок, але майже немає лексичних, граматичних і стилістичних помилок. У такому разі загальна (висока) оцінка за грамотність знижується на два бали. Наприклад, якщо у роботі є 17 орфографічних і пунктуаційних, 1 лексична чи граматична, 1 стилістична помилки, то загальна оцінка буде 6, але ми знижуємо до 4 балів.

Якщо ж у роботі майже немає орфографічних та пунктуаційних помилок, але дуже багато помилок інших видів, то загальна (низька) оцінка за грамотність підвищується на два бали. Наприклад, якщо у роботі немає орфографічних і пунктуаційних помилок, але є 8 лексичних чи граматичних помилок та 4 стилістичні помилки, то загальна оцінка буде 6, а ми підвищуємо до 8.

http://kramatorsk-movu.edukit.dn.ua/.../%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20...#


_______________________________________Обсяги робіт


Обсяг тексту  для аудіювання орієнтовно визначається так:
Клас

Обсяг текстів, що належать до
художнього стилю
інших стилів
5-й
400-500 слів
300-400 слів
6-й
500-600
400-500
7-й
600-700
500-600
8-й
700-800
600-700
9-й
800-900
700-800
10-й
900-1000
800-900
11-й
1000-1100
900-1000

Обсяг тексту для переказу  орієнтовно визначається так:
Клас
Кількість слів
5-й
100-150
6-й
150-200
7-й
200-250
8-й
250-300
9-й
300-350
10-й
350-400
11-й
400-450
Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.
Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово:
Клас
Кількість сторінок
5-й

0,3-0,5
6­-й
7-й

0,5-0,75
8-й
9-й
0,75-1,0

10-й
11-й
1,0-1,5


Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно визначається так:
Клас
Кількість сторінок
5-й
0,5-1,0
6-й
1,0-1,5
7-й
1,5-2,0
8-й
2,0-2,5
9-й
2,5-3,0
10-й
3,0-3,5
11-й
3,5-4,0

Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:
Клас
Обсяг тексту для читання мовчки
художнього стилю
інших стилів
5-й
360-450 слів
300-360 слів
6-й
450-540 слів
360-420 слів
7-й
540-630 слів
420-480 слів
8-й
630-720 слів
480-540 слів
9-й
720-810 слів
540-600 слів
10-й
810 -900 слів
600-660 слів
11-й
900-990слів
660-720 слів

Клас
Швидкість читання мовчки
 (слів за хвилину)
5-й
100 – 150
6-й
110 – 180
7-й
120 – 210
8-й
130 – 240
9-й
140 –270
10-й
150 – 300
11-й
160 – 330

Обсяг диктанту по класах:
Клас
Кількість слів в тексті
5-й
90-100
6-й
100-110
7-й
110-120
8-й
120-140
9-й
140-160
10-й
170-180
11-й
180-190

________________________________

Критерії  оцінювання  письмових  робіт  (творів  та  переказів)

Рівні

Бали

ПОМИЛКИ

за  зміст (З)

Грамотність

І + V
Л + Г + Ст.

І

1

Окремі  речення

15 — 16, >

9 — 10

2
Окремі  фрагменти
13 — 14

3
Менше  ½  норми
11 — 12

ІІ

4
7
9 — 10

7 — 8

5
6
7 — 8

6
5
5 — 6

ІІІ

7
4
4

5 — 6

8
3
3

9
2
1 + 1 (негр.)
ІV
10
1
1
3

11
1 (негр.)
2

12
1
Негрубі  помилки,  повторювані  й  однотипні.
У  підрахунку  помилок:
2        негрубі  вважати  за  одну  помилку;
повторювані — за  одну;
однотипні — на  одне  правило,  але  в  різних  словах — різні  помилки;
5        виправлень — 1  помилка.
План — не  враховується.
Для  творів.  Якщо  обсяг  твору  значно  перевищує  середній,  то  +  1 бал  (або  — 1 бал).


Оцінюючи  письмові  роботи  (перекази,  твори),  враховують  наявність:

1)     орфографічних  та  пунктуаційних  помилок,  які  підраховуються  сумарно,  без  диференціації  (перша  позиція);
2)     лексичних, граматичних  і  стилістичних  помилок  (друга  позиція).

Загальну  оцінку  за  мовне  оформлення  (МО)  виводять  таким  чином:
до  бала  за  орфографію  та  пунктуацію  додають  бал,  якого  заслуговує  робота  за
кількістю  лексичних,  граматичних  і  стилістичних  помилок,  одержана  сума  ділиться  на  2:
МО — 3  —  5 : 8 б.    (8 + 8): 2 = 8 б.
                        І +V          Л+Г+Ст.
            Під  час  виведення  єдиної  оцінки  за  письмову  роботу  до  кількості  балів,  набраних  за  зміст  переказу  чи  твору,  додається  кількість  балів  за  мовне  оформлення  і  їхня  сума  ділиться  на  2:
З — 2: 9 б.      МО — 4 + 6: 7 б.      (9+7): 2 = 8 б.
            При  цьому  якщо  частка  не  є  цілим  числом,  вона  закруглюється  в  бік  більшого  числа.

Остаточний вигляд запису: З — 2 : 9 б.                МО — 3 — 5 : 8 б.           9 б.





Критерії  оцінювання  письмових  робіт  (творів  та  переказів)

Рівні
Бали
ПОМИЛКИ
за  зміст (З)
Грамотність
І + V
Л + Г + Ст.
І
1
Окремі  речення
15 — 16, >

9 — 10
2
Окремі  фрагменти
13 — 14
3
Менше  ½  норми
11 — 12
ІІ
4
7
9 — 10

7 — 8
5
6
7 — 8
6
5
5 — 6
ІІІ
7
4
4

5 — 6
8
3
3
9
2
1 + 1 (негр.)
ІV
10
1
1
3
11
1 (негр.)
2
12
1

 У  підрахунку  помилок:
           -     2        негрубі  вважати  за  одну  помилку;
     -   повторювані — за  одну;
     -    однотипні — на  одне  правило,  але  в  різних  словах — різні  помилки;
           -  5        виправлень — 1  помилка.


ВИДИ ПОМИЛОК У ПИСЬМОВІЙ РОБОТІ
З (змістові)
Не розкрито тему переказуваного тексту. Нечітко передано головну думку тексту. Додано щось зайве. Про щось сказано недостатньо. Порушено послідовність викладу.
Л (лексичні)
Слово вжите в невластивому йому значенні. Невиправдано повторюється слово або спільнокореневі слова. Вжите російське слово замість українського. Вжите зайве слово.
Г (граматичні)
Ужите неправильно утворене слово. Використане перекручене або спотворене слово. Слова неправильно поєднані між собою. Неправильно побудоване речення.
І (орфографічні)
Слово записане з порушенням правил щодо написання літер, які позначають ненаголошені голосні звуки, приголосні звуки, що уподібнюються, неправильно вжито м»який знак або апостроф і т.ін.
(пунктуаційні)
Неправильно розставлені розділові знаки.
-  орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (І- орфографічна, v - пунктуаційна, г - граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, вказують на березі тип помилки, проте її не враховують при остаточному визначенні оцінки;

- лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки (логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).

Немає коментарів:

Дописати коментар