Пробне ЗНО- 2021
Консультація до ЗНО - 2021 з
ОЛЕКСАНДРОМ АВРАМЕНКОМ
Демонстраційні варіанти сертифікаційних робіт з української мови, з української мови і літератури розміщено на сторінці рубрики “ЗНО-2021“.
У 2021 році в переліку навчальних предметів, із яких проводитиметься зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, виокремлюють 1) українську мову та 2) українську мову і літературу. Відтак випускники, які завершують у 2021 році здобуття повної загальної середньої освіти та/або планують вступати до закладів вищої освіти, матимуть можливість самостійно обирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО: сертифікаційну роботу з української мови; сертифікаційну роботу з української мови та літератури.
Випускники закладів загальної середньої освіти, а також учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які у 2021 році здобудуть повну загальну середню освіту, мають вибрати українську мову як обов’язковий предмет для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Зміст сертифікаційної роботи з української мови і літератури визначено Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, затвердженою Міністерством освіти і науки України. Програму розроблено на основі чинних навчальних програм з української мови і літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.
Програма ЗНО 2020
Топ-10 YouTube каналів для підготовки до ЗНО-2020
ДЕ ГОТУВАТИСЯ ДО ЗНО?Тести ЗНО онлайн з української мови та літератури — пробне ЗНО – сайт ЗНО – Освіта.UA
https://ilearn.org.uaГейміфікована платформа з безкоштовними курсами з української мови та літератури, біології, математики, історії України, англійської мови, щотижневі вебінари
https://www.ed-era.com/znohttps://prometheus.org.ua/znohttps://gioschool.com
Українська мова і література
ЗНО 2008-2019 рр.
(сертифікаційна робота (основна та додаткова сесії), правильні відповіді, схема оцінювання, таблиця переведення тестових балів, схема оцінювання завдання відкритої форми) https://dneprtest.dp.ua/cms/index.php?option=com_content&view=article&id=605
https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1MXFJZV09ypQiPqkvyDKOopbXAkEgF4Qe
Які є АВТОБІОГРАФІЧНІ ТВОРИ в програмі ЗНО з укр. літ.? (Типове завдання ЗНО)
Фольклорні ЖАНРИ: календарно-обрядові, історичні пісні, думи... (Типове завдання ЗНО)
УСІ ЖАНРИ творів з програми ЗНО 🔥 + тести 📝 (Типове завдання ЗНО)
Основні події в історії української літератури 📅 (Типове завдання ЗНО)
Основні події в історії української літератури 📅 (Типове завдання ЗНО)
УСІ ПСЕВДОНІМИ письменників з програми ЗНО 🙌 (Типове завдання ЗНО)
Літературні ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УГРУПУВАННЯ за програмою ЗНО 💪(Типове завдання ЗНО)
УСІ СТИЛІ ДЛЯ ЗНО 2020: типове завдання з літератури 📚 (оновлено за новою програмою!)
Факти з БІОГРАФІЇ ПИСЬМЕННИКІВ на ЗНО! 😜 (Типове завдання ЗНО)
УСЯКА ВСЯЧИНА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ! 100 завдань-карток для повторення до ЗНО з української
УСЯКА ВСЯЧИНА З ЛІТЕРАТУРИ ДО ЗНО: 100 ЗАВДАНЬ У ФОРМІ КАРТОК
Підготовка до ЗНО
Файл для завантаження архівуЗНО українська література
ЗНО онлайн
Тести (мова)
Тренувальні тести
http://moyamova.jimdo.com/підготовка-до-зно/матеріали-до-зно/
Зошит-підготовка до ЗНО
Зошит ЗНО українська література
Інтерактивні вправи з укр. літератури
Інтерактивні вправи з укр. мови
Інтерактивні вправи з мови та літератури
Лайфхаки з української мовиЛайфхаки з української літератури
Українська мова: від фонетики до морфології
Посібник ( власне висловлення)
Навчись писати власне висловлення у форматі ЗНО! 💫
ПОМИЛКИ СЛОВОВЖИВАННЯ У ТВОРАХ НА ЗНО
ГРАМАТИЧНІ ПОМИЛКИ У ТВОРАХ НА ЗНО
ТИПОВІ ПУНКТУАЦІЙНІ ПОМИЛКИ У ТВОРАХ НА ЗНО
ПОМИЛКИ ПІД ВПЛИВОМ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ У ТВОРАХ ЗНО
Хочу.Можу. Треба 200
ТАБЛИЦЯ ЗА ВСІМА ТВОРАМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ /ЗНО-2020/ https://drive.google.com/file/d/1DVXHaSd3ldQG_t-GKbtQyLVuDJVd8Bmr/view
Художні засоби (тропи) Презентація складена на основі матеріалів Вікторії Руденко https://docs.google.com/presentation/d/1sFc-5DPgD9L9DgFRvSk_i_aIe836R_sovOtF0Fl03_E/edit?usp=sharing
Список літератури для ЗНО з української мови та літератури (Згідно з програмою ЗНО з мови та літератури на 2020 рік)
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
|
Історична пісня «Ой Морозе, Морозенку»
Історична пісня «Чи не той то Хміль»
Маруся Чурай «Віють вітри, віють буйні»
Маруся Чурай «За світ встали козаченьки», «Дума про Марусю Богуславку»
Балада «Ой летіла стріла»
|
«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги)
«Слово про похід Ігорів»
Григорій Сковорода «De libertate», «Всякому місту – звичай і права», «Бджола та Шершень»
| |
ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІІІ-ПОЧ.ХХ СТ. |
Іван Котляревський «Енеїда», «Наталка Полтавка»
Тарас Шевченко «Катерина», «Кавказ», «Сон» («У всякого своя доля), «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Заповіт»
Пантелеймон Куліш «Чорна рада»
Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»
Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля»
Іван Франко «Захар Беркут», «Чого являєшся мені у сні», «Мойсей»
|
ЛІТЕРАТУРА XX ст.
|
Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків»,
«Intermezzo»
Василь Стефаник «Камінний хрест»
Ольга Кобилянська «Valce melancolique»
Леся Українка «Contra spem spero!», «Лісова пісня»
Василь Стефаник «Камінний хрест»
Микола Вороний «Блакитна Панна»
Олександр Олесь «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..»
Павло Тичина «О панно Інно», «Пам'яті тридцяти», «Ви знаєте, як липа шелестить…»
Максим Рильський «У теплі дні збирання винограду…»
Микола Хвильовий «Я (Романтика)»
Володимир Сосюра «Любіть Україну»
Валер’ян Підмогильний «Місто»
Юрій Яновський «Майстер корабля»
Остап Вишня «Моя автобіографія», «Сом»
Микола Куліш «Мина Мазайло»
Богдан-Ігор Антонич «Різдво»
Олександр Довженко «Зачарована Десна»
Андрій Малишко «Пісня про рушник»
Василь Симоненко «Ти знаєш, що ти - людина...», «Задивляюсь у твої зіниці...», «Лебеді материнства»
Василь Голобородько «Наша мова»
Олесь Гончар «Модри Камень»
Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном»
Василь Стус «Господи, гніву пречистого…»
Іван Драч «Балада про соняшник»
Дмитро Павличко «Два кольори»
Ліна Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать», «Маруся Чурай»
|
ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ
|
Іван Багряний «Тигролови»
Євген Маланюк «Уривок з поеми»
|
СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС
|
Загальний огляд, основні тенденції. Постмодернізм як літературне явище.
|
ЗНО і НАГОЛОС https://www.youtube.com/watch?v=wzEVQFxd8L4
Тести з української літератури
Тести з української мови
Перелік слів з правильним наголосом до ЗНО-2020 http://osvita.ua/test/advice/65116/
Цитати про українських письменників і їхні твориШпаргалка ЗНО
https://ukrclassic.com.ua/vlasni-vislovlennya/3537-shpargalka-zno-grigorij-skovoroda-de-libertate
Автори творів ЗНО з української літератури 2020
ЗНО Власне висловлювання
ДОВІДНИК З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ПІДГОТОВКА ДО ЗНО : УКРАЇНСЬКА МОВА.
https://osvitanova.com.ua/posts/3076-63-video-za-motyvamy-tvoriv-ukrainskoi-literatury-do-zno-2020
УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО https://subject.com.ua/ukrmova/zno/index.html
ЛАЙФХАКИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ https://courses.ed-era.com/courses/Osvitoria_and_EdEra/lifehacks101/lifehacks101/abou
Усна народна творчість (8-11 класи)
http://nico-ukr.at.ua/tests/0-5-0 On-line Тести
Екранізація біографій письменників та творів української літератури (за програмою ЗНО-2020)
Каталог укладено відповідно до програми ЗНО-2020 з української мови та літератури (зі змінами).
Бджола та Шершень (нова екранізація байки)
"Лісова пісня" (Вистава Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка за драмою-феєрією Лесі Українки)
Валер'ян Підмогильний (лекція Антона Мухіна)
Олександр Довженко
Андрій Малишко
Василь Симоненко
Василь Голобородько
Олесь Гончар
Григір Тютюнник
Василь Стус
Іван Драч
Дмитро Павличко
Ліна Костенко
Іван Багряний
Євген Маланюк
бюлетень
вимога
вимова
випадок
вітчим
граблі
горошина
грошей
дітьми
довідник
дочка (але донька)
заіржавіти
зубожіти (зубожілий, зубожіння)
діалог
каталог
квартал
кропива
курятина
маркетинг
ненавидіти (ненависть, ненависний)
одноразовий
олень
отаман
перепис
псевдонім
разом
середина
симетрія
спина
фартух
феномен
цемент
центнер
чорнослив
http://200baliv.org.ua/category/bloh/movne/
ВПРАВА ДЛЯ ОЧЕЙ (ПРАВИЛЬНИЙ НАГОЛОС)
Закладка, абияк, бешкет.
Дочка, завжди, спокій.
Полумисок, зайнятий, угруповання.
Спина, заслання, дізнання.
Затемна, чепурність, попихач.
Хто-небудь, вибранець, горицвіт.
Косинець, злидар, втришия.
Чорнозем, житловий, платівка.
їстівний, загадка, алфавіт.
Поняття, піщаний, петля.
Забавка, полиновий, удержати.
Заморський, звукопис, ніякий.
Мережа, приросток, очеретяний.
Обруч, вітчим, грушевий.
Літопис, бляшаний, напрочуд.
Одинадцять, лещата, тетеря.
Черговий, сум'яття, ознака
Вимога, збірний, рукопис.
Надлишок, щелепа, умовчати.
Тезко, єретик, гнівний.
Глиняний, солодощі, яловичина.
Громадський, обіцянка, зовсім.
Курятина, снідання, вигнанець.
Дробовий, передпокій, залоза.
ПОВТОРИ
На цьому малюнку-підказці слова з наголосом на 1-му складі.
Малюнки-підказки
Правопис складних слів
ЯК ЛЕГКО ЗАПАМ'ЯТАТИ ВІРШОВІ РОЗМІРИ
Подвоєння букв у іншомовних словах (загальні назви)
у загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються (окрім винятків):
ралі, піца, колектив, програма, шилінг, ефект, мюзикл-хол, шосе, спагеті, пано, шасі, хобі, інтелект, анотація, хокей,бароко, беладона, бравісимо, гето, гун (гуни),інтермецо, лібрето, пано, піанісимо, піцикато,стакато, фін (фіни), фортисимо
запам'ятай ВИНЯТКИ:
Аннали- (у стародавн. єгиптян, персів, китайців ) літописи
білль — проект закону в США та Великобританії;
бонна— вихователька малих дітей у сім'ях бурж., дворян;
брутто — вага товару разом з тарою;
булла — папська грамота, послання, скріплене печаттю;
ванна— посудина, процес миття, лікування,кімната;
вілла — комфортабельний будинок за містом або на курорті;
дурра— однорічна культурна рослина, вид сорго;
мадонна — італ. назва Богородиці, а також її зображення;
примадонна — співачка, що виконує перші ролі в опері (опереті)
манна — лишайник степів і напівпустель, переноситься вітром; манна небесна
мірра — ароматична смола;
мотто — влучний вислів, що використовується як епіграф;
мулла — служитель релігійного культу в мусульман;
нетто — вага товару без тари;
панна — молода незаміжня поміщиця, дочка пана; ніжна, тендітна дівчина;)
пенні — англійська дрібна монета;
тонна — міра ваги і маси.
БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР
1. КОРІНЬ (виражає лексичне значення), ПРЕФІКС (стоїть перед коренем), СУФІКС (стоїть після кореня), ЗАКІНЧЕННЯ (стоїть вкінці слова), ПОСТФІКС (стоїть в абсолютному кінці слова -ся).
УВАГА! Вчимось розрізняти нульове закінчення і слово без закінчення!
Закінчення мають лише змінні слова. Перевірити можна, провідмінявши слово. Наприклад, звір – звіра, звірові… ліс – лісові, лісом.. тощо.
Незмінні слова закінчення не мають. Це:
а) невідмінювані іменники: таксі, леді, Капрі, шосе, Онтаріо, бюро;
б) невідмінювані прикметники: мані, максі;
в) числівники: мало, багато та ін.;
г) неозначена форма дієслова: ходити, робити та ін.;
ґ) дієслівна форма - дієприслівник: ідучи, сидячи, виконавши та ін.;
д) дієслівна форма нa -но, -то: видано, прожито та ін.;
е) прислівники: взимку, посередині, виразно, вперше, тричі, можна та ін.;
є) сполучники: аби, якщо, нібито та ін.;
ж) прийменники: при, до, за, з-поза, близько, навколо та ін.;
з) частки: тільки, лише, невже, таки та ін.;
и) вигуки: еге! ого! гайда! алло! спасибі! та ін.
2. СПОСОБИ ТВОРЕННЯ СЛІВ
Способи творення слів
Морфологічні
Неморфологічні
Префіксальний (творення похідних слів за допомоги префікса): писати — списати; зелень — прозелень
Морфолого-синтаксичний (слово набуває нового лексичного значення внаслідок переходу однієї частини мови до іншої): учений (який? хлопець — молодий учений (хто?); черговий (який?) учень — черговий (хто?) станції
Суфіксальний (творення похідних слів додаванням суфікса): вірний — вірність; вік — вічний; крига — крижина
Суфіксально-префіксальний (творення похідних додаванням до твірної основи префікса і суфікса): дорога — подорожник; берег — прибережний
Лексико-синтаксичний (поступове зрощення синтаксичного словосполучення в одне слово):сімдесят, сьогодні, добраніч, вічнозелений, Вернидуб
Постфіксальний (творення нового слова тієї самої частини мови з новим лексичним значенням за допомоги постфікса, який приєднується до твірного слова): хтось, який-небудь, що-будь, якось-то, бачитися
Безафіксний (творення нового слова без участі суфікса і префікса): великий — велич; вигукувати — вигук
Лексико-семантичний (переосмислення лексичного значення вживаних у мові слів):вечірній Київ — «Вечірній Київ» (газета); біла церква — Біла Церква (місто)
Осново- і словоскладання, абревіація (різні типи складання основ, унаслідок чого постають складні і складноскорочені слова): всюдихід, книгодрукування; місто-герой, ВНЗ (вищий навчальний заклад)
Флективний (творення похідних за допомогою флексії (закінчення))::Мирослав — Мирослава; золото — золотий
Лексикологія — розділ мовознавчої науки, що вивчає словниковий склад мови, або лексику.
Лексика — сукупність слів певної мови.
Лексичне значення слова — те, що слово означає. Кожне повнозначне слово може мати одне або кілька лексичних значень. Лексичне значення слів пояснено в тлумачних словниках.
Групи слів за значенням, походженням, уживанням та емоційним забарвленням
Групи слів
Назва
Значення
Приклади
За значенням
Однозначні слова
Мають одне лексичне значення
м’яч, диктант, Дніпро, парта
Багатозначні слова
Мають декілька лексичних значень.Багатозначні слова можуть уживатися в прямому та переносному значеннях.
Пряме — основне, головне, первинне значення слова.
Переносне — вторинне, виникло шляхом перенесення назви з одного явища дійсності на інше за подібністю їхніх ознак
голова, урок, земля, поле, іти, свіжийсолодкий чай, крила чайки, дрімає бабуся
солодкий сон, крила пісні, дрімає ліс
Омоніми
Слова, однакові за звучанням, але різні за значенням
бал — оцінка успішності; бал — танцювальний вечір
Синоніми
Слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за значенням
небокрай, горизонт, виднокруг, крайнебо, небосхил, обрій, овид
Антоніми
Слова з протилежним лексичним значеннямАнтоніми
свято — будень, високий — низький, сваритися — миритися
За походженням
Власнеукраїнська
лексика
Слова, що вживаються лише в українській мові
багаття, рушниця, кмітливий, полохливий
Запозичена лексика
Слова, що ввійшли до української мови з інших мов (слова іншомовного походження)
козак, олімпіада, сервер, тротуар
За вживанням
Загальновживані слова
Активно вживають усі носії мови
повітря, жито, близький, багато, читати, син
Професійні слова
Використовують люди певних професій
спідометр, карбюратор (водії)
Окрема група професійних слів — терміни — слова, що мають чітко окреслене значення й поняття з різних галузей науки, техніки, мистецтва
звук, підмет, іменник, напруга, кислота, реакція, палуба, верстка
Діалектні слова
Уживають мешканці певної місцевості
плай (стежка), бульба (картопля)
Неологізми
Нові слова, що виникають у мовіУ художній літературі існують авторські неологізми, які творить сам письменник
менеджер, маркетинг, імідж
Не дивися так привітно, яблунево-цвітно
Застарілі слова:
а) Історизми
Слова, що вийшли з активного вжитку через зникнення понять, які вони називали
кріпак, волость, нарком, соцзмагання
б) Архаїзми
Слова, які витіснилися з активного вжитку іншими словами
град — місто, перст — палець, ректи — говорити
За емоційним забарвленням
Нейтральна лексика
Слова, якими користуються всі носії мови в повсякденному житті
вітер, вода, холодний, небо, ходити, знати
Емоційно забарвлена
лексика
Слова, які у своєму значенні мають позитивну або негативну емоційність і слугують для вираження почуттів (радість, горе, любов, ніжність…)
ласкавий, ненависний, вітерець, хмарище, солоденький, водиця, вікопомний
1. Аналіз таблиці «Групи української лексики за походженням».
Ознаки, за якими виділяються групи
Назви груп слів
Приклади
Незапозичені (питомі, власне українські)
1. Слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови
2. Власне українські слова
Небо, туман, земля, ясніти, білий
Баритися, багаття, мрія, левада
Запозичені
1. Старослов’янізми
2. З інших слов’янських мов
3. Із неслов’янських мов
Раб, вождь, єдність, грядущий
Байка, гусар, книголюб, завод, бадьорий
Ікона, драма, радіус, казна, салют, фініш
Коментарі учителя
Лексика сучасної укранської мови неоднакова за часів виникнення і за походженням. Вона формувалася протягом багатьох століть, причому не ізольовано від інших мов, а в певних зв'язках з ними. Тому з погляду походження в складі лексики сучасної укранської літературної мови природно виникли і взаємодіють дві основні групи слів — споконвічні слова і слова, що їх засвоєно (запозичено) з інших мов.
Серед споконвічних слів, які визначають національну самобутність укранської мови, виділяються такі:
1) Спільнослов'янські (праслов'янські) слова. Це слова дуже давні в нашій мові, вони відомі в більшості сучасних слов'янських мов, наприклад: голова, мати.
2) Спільносхіднослов’янські слова. Вони з’явилися тоді, коли східні слов'яни виділилися в окрему групу, але ще не поділялися на росіян, українців та білорусів, становили одну давньоруську народність. Таких слів, як правило, немає в західних і південних слов'янських мовах, наприклад: корзина, гречка, кішка, сорок, дев'яносто, гуляти.
3) Власне українські слова з'явилися в процесі формування і розвитку укранської мови (починаючи в основному з XIV ст.).
Наприклад: лелека, мрія, багаття, смуга, сніданок, вареники тощо.
Народи, особливо сусідні, завжди підтримували між собою економічні, політичні, культурні зв'язки. Будь-яка нація не може не вчитися в інших, тому немає мови, в якій не було б слів, засвоєних з інших мов. У давньоруську мову, а згодом і в українську, потрапляли слова з давньогрецької і латинської мов (архієпископ, абат, геній, гіпотенуза, каторга, філолог, хлор), із тюркської (богатир, чумак, козак, ізюм, чабан); ні- мецької (майстер, штат, курорт, шприц), французької (політика, блуза, кабінет, афіша); англійської (клуб, тролейбус, фініш, яхта) тощо.
Творча робота.
/Дібрати й записати до слів українські відповідники./
Процент, бібліотека, фонтан, ін’єкція, інфекція, лауреат, премія.
Для довідок:
Відсоток, книгозбірня, водограй, укол, зараза, переможець, нагорода.
Завдання: продовжити ряди слів, які б починалися названними грецькими і латинськими елементами.
Аеро (гр. «повітря») — аеровокзал, аерозоль...
Біо (гр. «життя») — біологія, біомаса...
Інтер (лат. «перебування поміж») — інтервал, інтернаціональний.
Теле (гр. «далеко») — телевізор, телеграф.
Робота з таблицею «Лексика за вживанням».
Активна
Пасивна
Слова, що особливо часто використовуються в мовленні, називають найістотніші для суспільства реалії, поняття, ситуації.
Наприклад, земля, хліб, голова, йти,, білий, вгору, тут, він, п’ять, другий тощо.
Слова з обмеженим уживанням, що позначають рідкісні реалії, предмети, терміни, власні імена, що вийшли з ужитку. Це історизми – слова, що позначають предмети, поняття, які зникли у зв’язку із соціально-побутовими та суспільно-політичними змінами (кольчуга, кріпак. смерд); архаїзми – старі назви, які в сучасній мові замінені іншими (уста – губи, ректи - говорити); неологізми – нові слова, що поділяються на загальномовні (менеджер, дисплей) і авторські (громовиця – Леся Українка, яблунево-цвітно – П.Тичина).
Творче завдання.
/До поданих застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова./
Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.
Для довідок:
Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.
3. Пояснювальна робота.
/Пояснити значення кожного з неологізмів. 2-3 з них увести до самостійно складених речень (усно)./
Дискета, компакт-диск, дискотека, біоробот, кіборг, трилер.
4. Самостійна робота.
/Скласти речення з поданими авторськими неологізмами./
Жовтожарий (день), незламнокрила (весна), барвоспад, довгоденний (похід), світло-зеленасте (море).
Робота зі схемою «Лексика за вживанням».
Загальновживана лексика (широкого вжитку) на означення:
Спеціальна лексика (обмеженого вжитку)
побутових речей
явищ природи
Діалектизми (ґазда, леґінь)
Арготизми (хаза, ксива)
процесів трудової, суспільної діяльності людей
морально-етичних понять
Терміни, професіона-лізми (атом, кровообіг)
Жаргонізми (шпора, пара)
. Розподільний диктант.
/Загальновживані та діалектні слова записати у дві колонки./
Вітер, легіт; легінь, парубок; печаль, туск; говорити, гуторити; пательня, сковорода; капелюх, крисаня; бордзо, швидко; джерга, ковдра; дядько, стрий; відьма, мальфівниця; рантух, хустина; кобівка, кошик; жарти, фіґлі.
2. Пошуково-творча робота.
А) До поданих діалектних слів дібрати синонімічні загальновживані:
Рихтувати, скрегулець, трудний, банувати, керниця, газда, ожіг.
Для довідок: готувати, яструб, втомлений, тужити, криниця, хазяїн, кочерга.
20 ХУДОЖНІХ ЗАСОБІВ, ЩО РОБЛЯТЬ ЛІТЕРАТУРУ ЯСКРАВІШОЮ!
ЛІТЕРАТУРА – ЦЕ МИСТЕЦТВО! І В КОЖНОМУ ВИДІ МИСТЕЦТВА ЛЮДИ ЗВЕРТАЮТЬ УВАГУ НА ЩОСЬ ДИВОВИЖНЕ, ЧАРУЮЧЕ ПРЕКРАСНЕ. В ЛІТЕРАТУРІ ТАКИЙ ЕФЕКТ ДОСЯГАЄТЬСЯ ЗАВДЯКИ ВЖИВАННЮ ХУДОЖНІХ ЗАСОБІВ. АБІТУРІЄНТАМ ЇХ НЕОБХІДНО НЕ ТІЛЬКИ ЗНАТИ, АЛЕ Й РОЗУМІТИ, ЧИМ ВОНИ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ОДИН ВІД ОДНОГО. ТІЛЬКИ ТОДІ ВАС МОЖНА БУДЕ НАЗВАТИ СПРАВЖНІМИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯМИ!
ДАВАЙТЕ РАЗОМ РОЗБЕРЕМО ХУДОЖНІ ЗАСОБИ ЛІТЕРАТУРИ!
1. ЕПІТЕТ – ЦЕ ХУДОЖНЄ ОЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТА АБО ПОДІЇ, ЩО ДОПОМАГАЄ ВИРАЗИТИ СУТНІСТЬ ТА НАДАЄ ЕМОЦІЙНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ. ТАКОЖ ЦЕ ПОЕТИЧНЕ ТА ОБРАЗНЕ ЗОБРАЖЕННЯ.
ЕПІТЕТИ МОЖУТЬ БУТИ ЯК ІМЕННИКАМИ: ТРЕПЕТ ЩАСТЯ, АЛЕ НАЙЧАСТІШЕ ЕПІТЕТИ – ПРИКМЕТНИКИ: ГЛИБОКА ТИША, ЗОЛОТЕ ЩАСТЯ, МІЦНА РУКА, ГОРДА ДУША. НЕ ЗАБУВАЙТЕ, ЩО ПРИСЛІВНИКИ ТАКОЖ МОЖУТЬ ВИСТУПАТИ ЕПІТЕТАМИ: "ВОДИ РИТМІЧНО, НЕВПИННО ПОНЕСЛИ ЙОГО В СВОЇХ ГАРЯЧИХ ОБІЙМАХ...".
2. ПОРІВНЯННЯ – ЦЕ СЛОВЕСНИЙ ВИРАЗ ЗІСТАВЛЕННЯ ДВОХ СХОЖИХ У ЯКІЙСЬ ХАРАКТЕРИСТИЦІ ПРЕДМЕТІВ АБО ЯВИЩ ІЗ МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ ПЕВНИХ РИС ОДНОГО З НИХ ЧЕРЕЗ ПОРІВНЯННЯ З ІНШИМ.
ПОРІВНЯННЯ БУВАЄ ДЕКІЛЬКА ВИДІВ:
А) ПРОСТИМ – В НЬОМУ ОДИН ПРЕДМЕТ ЧИ ЯВИЩЕ ЗІСТАВЛЯЄТЬСЯ З ОДНІЄЮ ЧИ БІЛЬШЕ ОДНОРІДНИМИ ОЗНАКАМИ;
ПАРУБОК, МОВ ЯВІР
Б) ПОШИРЕНИМ, КОЛИ ПРЕДМЕТ ЧИ ЯВИЩЕ ЗІСТАВЛЯЮТЬСЯ З КІЛЬКОМА ОЗНАКАМИ ОДНОЧАСНО;
У СЛІВ Є ВІДМІННА ПРИРОДА: ОДНІ Є СКУЧНІ І СІРЯВІ, ЯК ПРИДОРОЖНІ ПИЛИ; ДРУГІ, ЯК СВІЖИЙ ПІСОК…
В) ПРИЄДНАЛЬНИМ, В ЯКОМУ ОБРАЗ ПОДАЄТЬСЯ ВЖЕ ПІСЛЯ ПРЕДМЕТУ;
ЯК ЧОВЕН ВЕСЕЛИЙ, ВІДЧАЛИВШИ В МОРЕ, ПО СИНІМ КРИШТАЛІ ЗА ВІТРОМ ЛЕТИТЬ І ВЕСЛАМИ ВОДУ І ПІНИТЬ, І ОРЕ, ЛЕБЕЖОЮ ШИЄЮ В ХВИЛЯХ ШУМИТЬ, — ТАК ДИКИЙ АРАП, ПОВОДИ ВІДПУСТИВШИ КОНЮ ВОРОНОМУ, В ПУСТИНЮ БІЖИТЬ.
Г) ЗАПЕРЕЧУВАЛЬНИМ – В ЦЬОМУ ПОРІВНЯННІ Є ПРОТИСТАВЛЕННЯ ДВОХ ОБ’ЄКТІВ.
ОЙ ТО НЕ ЗОРЯ — ТО ДІВЧИНА МОЯ!
3. АЛЕГОРІЯ АБО ІНОСКАЗАННЯ, ІНАКОМОВЛЕННЯ – ЦЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА ХАРАКТЕРИСТИК ОДНОГО ПРЕДМЕТА ЧИ ЯВИЩА НА ІНШИЙ ДЛЯ КРАЩОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ОБРАЗУ. ТАКИМ ЧИНОМ УТВОРЮЄТЬСЯПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ.
ПРИКЛАДИ АЛЕГОРИЧНИХ ОБРАЗІВ: КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ, ВОВК ТА ЯГНЯ, КАМЕНЯРІ – БОРЦІ ЗА СВОБОДУ УКРАЇНИ.
4. ГІПЕРБОЛА – ЦЕ ХУДОЖНЄ НАДМІРНЕ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ ДІЙСНИХ ФАКТІВ. НАПРИКЛАД, ЯК В ЦИХ ПРИКЛАДАХ:
Я ЦЕ ВЖЕ ТИСЯЧУ РАЗІВ КАЗАВ!
ШВИДКИЙ ЯК БЛИСКАВКА!
5. ЛІТОТА – НАДМІРНЕ ПРИМЕНШЕННЯ ЯВИЩ У ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ЛІТОТА ВИСТУПАЄ АНТИПОДОМ ГІПЕРБОЛИ, АЛЕ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ ЗНАЧНО РІДШЕ ЗА НАДМІРНЕ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ.
ПРИКЛАДИ: КУРЦІ ПО КОЛІНА; МАЛЕСЕНЬКА, ЛЕДВЕ ОД ЗЕМЛІ ВИДНО.
6. МЕТАФОРА (АБО СКРИТЕ ПОРІВНЯННЯ) – ЦЕ ЗАСІБ ЛІТЕРАТУРИ, КОЛИ ВІДБУВАЄТЬСЯ НАВМИСНЕ ВЖИВАННЯ СЛІВ У ЇХНЬОМУ НЕПРЯМОМУ ЗНАЧЕННІ. З ОДНОГО БОКУ МЕТАФОРА ДУЖЕ СХОЖА НА ПОРІВНЯННЯ, АЛЕ ЇЇ СКЛАДНІШЕ ПОМІТИТИ. АДЖЕ В МЕТАФОРІ НЕМАЄ СЛІВ «НЕМОВ», «НАЧЕБТО», «ЯК» ТА ІНШИХ, ЩО ВКАЗУЮТЬ НА ЗІСТАВЛЕННЯ ОБ’ЄКТІВ. ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПРАВИЛЬНО ВИЗНАЧАТИ МЕТАФОРУ, ТРЕБА ДОБРЕ РОЗБИРАТИСЯ В СЕМАНТИЦІ ТА ЛЕКСИЦІ ХУДОЖНІХ ВИРАЗІВ.
МЕТАФОРИ БУВАЮТЬ 3 ТИПІВ:
А) СТЕРТІ – ЦІ МЕТАФОРИ ВЖЕ ВТРАТИЛИ СВОЮ ОБРАЗНІСТЬ;
ХОДЯТЬ ЧУТКИ, ВУШКО ГОЛКИ
Б) ОБРАЗНІ ЗАГАЛЬНОМОВНІ МЕТАФОРИ;
ТЕПЛА АТМОСФЕРА, ЧАС БЕЖИТЬ
В) ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКІ ОБРАЗНІ МЕТАФОРИ;
ФАКІЛ НЕБА ЦВІТЕ ГЛЕЧИКАМИ ХМАР
7. МЕТОНІМІЯ – ЦЕ ТАКИЙ ТИП ЗІСТАВЛЕННЯ ПОНЯТЬ У ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ, КОЛИ ОДНЕ ПОНЯТТЯ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ З ВЛАСТИВОСТЯМИ ІНШОГО; ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗАМІНА НАЗВИ ОДНОГО ПРЕДМЕТА ЧИ ЯВИЩА НА ІНШЕ ЧЕРЕЗ СУМІЖНІСТЬ ДЕЯКИХ ЇХНІХ ХАРАКТЕРИСТИК, ПРОТЕ ПОДІБНІСТЬ МІЖ ЦИМИ ПОНЯТТЯМИ НЕ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ.
РІЗНОВИДОМ МЕТОНІМІЇ Є СИНЕКДОХА – ЦЕ ЗАСІБ КІЛЬКІСНОЇ ЗАМІНИ ПОНЯТЬ, В ЯКОМУ ОДИНИЧНЕ ЯВИЩЕ ЗАМІНЮЄТЬСЯ КІЛЬКІСНИМ АБО НАВПАКИ.
8. ІРОНІЯ – ОДИН ІЗ СПОСОБІВ КОМІЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ ДІЙСНОСТІ, ЩО МІСТИТЬ У СОБІ ПРИХОВАНЕ ГЛУЗУВАННЯ ТА ЛУКАВСТВО НАД ФАКТАМИ ЧИ ЛЮДЬМИ. ГОЛОВНОЮ ОЗНАКОЮ ЗАСТОСУВАННЯ ІРОНІЇ Є ТЕ, ЩО АВТОР ПРАГНЕ ПОКАЗАТИ ІСТИННУ ПРОТИЛЕЖНІСТЬ ЗНАЧЕННЯ, ЯКА Є ПРИХОВАНОЮ. ДЛЯ ВИОКРЕМЛЕННЯ ІРОНІЇ ВАМ ТРЕБА ВІДЧУТИ ПОДВІЙНИЙ СЕНС ВИРАЗУ.
ПРИКЛАДИ ІРОНІЇ В ЖИТТІ: «ОТ ІЩЕ ГЕРОЙ!» ТА В ЛІТЕРАТУРІ:
«КРУГОМ НЕПРАВДА І НЕВОЛЯ,
НАРОД ЗАМУЧЕНИЙ МОВЧИТЬ,
І НА АПОСТОЛЬСЬКІМ ПРЕСТОЛІ
ЧЕРНЕЦЬ ГОДОВАНИЙ СИДИТЬ.
ЛЮДСЬКОЮ КРОВІЮ ШИНКУЄ
І РАЙ У НАЙМИ ОДДАЄ!”
9. РЕФРЕНИ – ЦЕ ЗАСОБИ ЛІТЕРАТУРИ, В ЯКИХ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯНЕОДНОРАЗОВЕ ПОВТОРЕННЯ ДЕЯКИХ СЛІВ АБО НАВІТЬ ВИРАЗІВ З МЕТОЮ ПІДКРЕСЛЕННЯ ЇХНЬОЇ ВАЖЛИВОСТІ.
ДО РЕФРЕНІВ НАЛЕЖАТЬ ТАКІ ЛІТЕРАТУРНІ ЗАСОБИ ЯК АНАФОРА, ЕПІФОРА ТА ТАВТОЛОГІЯ.
АНАФОРА – ЦЕ ЗАСІБ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ЩО ВИРАЖАЄЄДИНОПОЧАТОК. ТОБТО ЦЕ ЛЕКСИЧНИЙ ПОВТОР ОДНОГО Й ТОГО САМОГО ВИРАЗУ, НАПРИКЛАД, НА ПОЧАТКУ КОЖНОГО РЯДКУ ВІРША АБО ПЕРІОДИЧНЕ ПОВТОРЕННЯ ЯКОГОСЬ ВИРАЗУ ПРОТЯГОМ ВСЬОГО ТВОРУ.
ІДЕАЛЬНИМ ПРИКЛАДОМ АНАФОРИ Є ТВІР ВАСИЛЯ ГЕРАСИМ’ЮКА:
«ХОЧ РАЗ.
ХОЧ РАЗ ТИ ПОВИНЕН ВІДЧУТИ,
ЯК ТЯЖКО РВЕТЬСЯ НА ЦІЙ ЗЕМЛІ
ДРЕВНЄ ЧОЛОВІЧЕ КОЛО,
ЯК ТЯЖКО ЗЧЕПЛЕНІ ЧОЛОВІЧІ РУКИ,
ЯК ТЯЖКО ПОЧАТИ І ЗУПИНИТИ
ЦЕЙ ТАНЕЦЬ.
ХОЧ РАЗ
ТИ СТАНЬ У ЦЕ НАЙТІСНІШЕ КОЛО,
ОБХОПИВШИ РУКАМИ ПЛЕЧІ ДВОХ ПОБРАТИМІВ,
МЕРТВО СТИСНУВШИ ДОЛОНІ ІНШИХ,
І ТОДІ В ЗАПОВІТНОМУ КОЛІ
ТИ ПРОТАНЦЮЄШ ПІД БЕЗОДНЕЮ НЕБА
ІЗ КРИКОМ ПО-ЗВІРИНОМУ ПРОТЯЖНИМ.
ЩОБ НЕ ВИПАСТИ ІЗ ЦЬОГО ГРІШНОГО СВІТУ,
ХОЧ РАЗ…»
ЕПІФОРА – ЦЕ ХУДОЖНІЙ ЗАСІБ, ПОДІБНІЙ АНАФОРІ ТА ПРОТИЛЕЖНИЙ ЇЙ. АДЖЕ ВИКОРИСТАННЯ ЕПІФОРИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ПОВТОРЕННЯМ КІНЦІВОК У ХУДОЖНІХ ТВОРАХ. ЕПІФОРИ ВЖИВАЮТЬСЯ ЯК У ПОЕЗІЇ, ТАК І В ПРОЗІ ТА ДРАМІ.
ПРИКЛАДОМ ЕПІФОРИ СЛУГУЄ УРИВОК ВІРША НАДІЇ КИР’ЯН:
«— У ТЕБЕ ЗАДОВГІ РУКИ, — СКАЗАВ ПРОКРУСТ, —
ВІДРУБАЄМО — І ТИ БУДЕШ ЩАСЛИВИЙ.
— У ТЕБЕ ЗАДОВГІ НОГИ, — СКАЗАВ ПРОКРУСТ, —
ВІДРУБАЄМО — І ТИ БУДЕШ ЩАСЛИВИЙ.
— У ТЕБЕ ЗАДОВГІ ВУХА, — СКАЗАВ ПРОКРУСТ, —
ВІДРУБАЄМО — І ТИ БУДЕШ ЩАСЛИВИЙ.
— У ТЕБЕ ЗАДОВГИЙ ЯЗИК, — СКАЗАВ ПРОКРУСТ, —
ВІДРУБАЄМО — І ТИ БУДЕШ ЩАСЛИВИЙ…»
ТАВТОЛОГІЯ – ЦЕ ПОВТОРЕННЯ БЛИЗЬКОГО ЗА ЗМІСТОМ ТА ЗВУЧАННЯМ СЛОВА.
НАПРИКЛАД, МАСЛО МАСЛЯНЕ, РАНО-ВРАНЦІ.
10. РИТОРИЧНІ ФІГУРИ – ЦЕ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ МОВИ, ЯКІ ПОСИЛЮЮТЬ УВАГУ ЧИТАЧА ДО ПЕВНОГО ВИРАЗУ. РИТОРИЧНІ ФІГУРИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА 4 ТИПИ:
А) РИТОРИЧНІ ЗВЕРТАННЯ – ЦЕ ЗВЕРТАННЯ ДО ВІДСУТНІХ ЛЮДЕЙ АБО ПОНЯТЬ, ЯКІ Є АБСТРАКТНИМИ;
Б) РИТОРИЧНІ ЗАПИТАННЯ – ТАКІ ВИДИ ЗАПИТАНЬ, ЯКІ НЕ ВИМАГАЮТЬ ВІДПОВІДІ;
В) РИТОРИЧНІ ПРИПУЩЕННЯ – ЦЕ ВІДПОВІДЬ НА УЯВНЕ ЗАПИТАННЯ, ЯКОГО НАСПРАВДІ НЕ ІСНУВАЛО;
Г) РИТОРИЧНИЙ ОКЛИК – ЦЕ СПОСІБ ОБРАЗНОГО ВИРАЖЕННЯ НАДТО СИЛЬНОГО ПОЧУТТЯ;
Д) РИТОРИЧНЕ СТВЕРДЖЕННЯ – ЦЕ ЗАСІБ ЛІТЕРАТУРИ, ЩО ПОКАЗУЄ НЕМОЖЛИВІСТЬ ЗАПЕРЕЧЕННЯ СЛІВ, СКАЗАНИХ АВТОРОМ.
ПРИКЛАДИ РИТОРИЧНИХ ФІГУР:
«ХТО ТІЛЬКИ НЕ ПРОКЛИНАВ СТАНЦІЙНИХ НАГЛЯДАЧІВ, ХТО З НИМИ НЕ ЛАЯВСЯ!»
«ТАК! Я БУДУ КРІЗЬ СЛЬОЗИ СМІЯТИСЬ!»
11. АНТИТЕЗА – ЦЕ ЗАСІБ ЗІСТАВЛЕННЯ ОБ’ЄКТІВ. АЛЕ НА ВІДМІНУ ВІД ПОРІВНЯННЯ ЦІ ОБ’ЄКТИ МАЮТЬ БУТИ ПРОТИЛЕЖНІ ЗА СВОЇМ ЛЕКСИЧНИМ ЗНАЧЕННЯМ.
НАЙЧАСТІШЕ МОЖНА ЗУСТРІТИ АНТИТЕЗУ В АФОРИЗМАХ, ПРИСЛІВ’ЯХ ТА ПРИКАЗКАХ.
«СИТИЙ ГОЛОДНОГО НЕ РОЗУМІЄ».
ПРОТЕ НЕМАЛО ПРИКЛАДІВ АНТИТЕЗИ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ: «ТОТОЖНИМ БУТИ Й ВІДРІЗНЯТИСЯ — ВЦЬОМУ ЖИТТЯ ЖИВОГО СУТЬ».
12. АЛІТЕРАЦІЯ – ЦЕ ПРИЙОМ У СТИЛІСТИЦІ ТВОРУ, В ЯКОМУ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ПОВТОРЕННЯ ОКРЕМИХ ПРИГОЛОСНИХ З МЕТОЮ ЕМОЦІЙНОГО ПОГЛИБЛЕННЯ.
ЧІТКО СПОСТЕРІГАТИ АЛІТЕРАЦІЮ МОЖНА ТУТ:
"ТІНЬ ТАМ ТОНЕ,ТІНЬ ТАМ ДЕСЬ..." (ПАВЛО ТИЧИНА)
«СИПЛЕ, СТЕЛЕ САД САМОТНІЙ
СІРИЙ СМУТОК — СРІБНИЙ СНІГ, —
СУМНО СТОГНЕ СОННИЙ СТРУМІНЬ,
СЕРЦЕ СЛУХА СМЕРТНИЙ СМІХ…»
13. АСОНАНС – ЦЕ СТИЛІСТИЧНИЙ ПРИЙОМ, ДУЖЕ СХОЖИЙ НА АЛІТЕРАЦІЮ, В ЯКОМУ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ ПОВТОРЕННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. ЦЕЙ ЗАСІБ ПІДСИЛЮЄ МУЗИЧНІСТЬ ВІРШОВАНИХ СТРОК. НАПРИКЛАД, ЯК ТУТ:
"БУЛА ГРОЗА, І ГРІМ ГРИМІВ, ВІН ТАК ЛЮБИВ ГРИМІТИ, ЩО АЖ ТРЕМТІВ, ЩО АЖ ГОРІВ НА ТРАВИ І НА КВІТИ." (МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ)
14. ІНВЕРСІЯ – ЦЕ ЗМІНА ПОРЯДКУ СЛІВ, ДО ЯКОГО МИ ТАК ЗВИКЛИ. ЗАЗВИЧАЙ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ПРЯМИЙ ПОРЯДОК СЛІВ – ЦЕ РУХ ВІД ВЖЕ ВІДОМОГО ДО НЕВІДОМОГО, В ТОЙ ЧАС, ЯК ІНВЕРСОВАНИЙ ПОРЯДОК СЛІВ РУЙНУЄ ЗВИЧНУ НАМ КОНСТРУКЦІЮ.
ДУЖЕ ЧАСТО ІНВЕРСІЮ В СВОЇЙ ТВОРЧОСТІ ЗАСТОСОВУВАЛИ ШІСТДЕСЯТНИКИ:
«ГОЙДАЄТЬСЯ ВЕЧОРА ЗЛАМАНА ВІТЬ, МОВ КОСТУ СЛІПОГО, ЩО ТИЧЕТЬСЯ В ПРОСТІР ОСІННЬОЇ НЕВІДІ». (ВАСИЛЬ СТУС)
"ЖИТТЯ ЩЕ ДОВГЕ ПЕРЕД МНОЮ, Я МОЛОДИЙ, Я ЩЕ Й НЕ ЖИВ… ЧОГО Ж ГОРЮЧОЮ СЛЬОЗОЮ СВОЮ Я ПІСНЮ ОКРОПИВ?"
15. ГРАДАЦІЯ – ЦЕ ЗАСІБ ЛІТЕРАТУРИ, В ЯКОМУ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯПОСТУПОВЕ НАРОЩЕННЯ АБО НАВПАКИ ПРИГНІЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ЗНАЧЕННЯ.
ГРАДАЦІЯ СТАЄ ЩЕ БІЛЬШ ВИРАЖЕНОЮ В ПОЄДНАННІ З АНАФОРОЮ. НАПРИКЛАД, ДАВАЙТЕ ЗГАДАЄМО НАЙПОПУЛЯРНІШИЙ ВИРАЗ ЮЛІЯ ЦЕЗАРЯ«ПРИЙШОВ, ПОБАЧИВ, ПЕРЕМІГ.
16. ІНВЕКТИВА – ЦЕ ДАВНІЙ ЗАСІБ ЛІТЕРАТУРИ, ЩО ПОЛЯГАЄ В ГОСТРОМУ САТИРИЧНОМУ ЗВИНУВАЧЕННІ ПЕВНИХ ЯВИЩ АБО ОСІБ. НА ВІДМІНУ ВІД ІРОНІЇ ІНВЕКТИВА ВІДКРИТО ВИСМІЮЄ ДЕЯКІ ОБ’ЄКТИ. ЦЕ МОЖУТЬ БУТИ РІЗКІ ВИСТУПИ, ЯКІ СУПРОВОДЖУЮТЬСЯ ГОСТРОЮ КРИТИКОЮ.
ПРИКЛАДИ ІНВЕКТИВИ:
"ЯКЩО ДО ВЛАДИ ПРИЙШОВ ЩЕ ТОЙ ФРУКТ, ЗНАЧИТЬ, ЗА НЬОГО ГОЛОСУВАЛИ ОВОЧІ…" (В. ШЕСТАКОВ)
"-ГОЛОВА НЕ БОЛИТЬ?
-НІ.
-БУВ БИ МОЗОК, БОЛІЛА Б.
- А В ТЕБЕ ТЕЖ МОЗКУ ЗОВСІМ НЕМАЄ. ОДНА НИТКА, ЯКА ВУХА ТРИМАЄ"
17. ПАНЕГІРИК АБО УРОЧИСТА ПРОМОВА – ЦЕ РІЗКЕ ЗВЕЛИЧЕННЯ ЛЮДИНИ АБО ЯВИЩА В ЛІТЕРАТУРІ. ЧАСТІШЕ ЗА ВСЕ ПАНЕГІРИК ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ТАМ, ДЕ НЕОБХІДНО ПОКАЗАТИ УСЛАВЛЕННЯ ЯКОЇСЬ ВИЗНАЧНОЇ ПОДІЇ АБО ПОДВИГІВ НЕЙМОВІРНОЇ ЛЮДИНИ. ЦЕЙ ТЕРМІН БЕРЕ НАЧАЛО ЩЕ В ТВОРАХ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ТА РИМУ. ЦЕЙ ТЕРМІН ЛІТЕРАТУРИ НЕВАЖКО ВИОКРЕМИТИ, ЯКЩО БАЧИТИ УРОЧИСТЕ ВИХВАЛЕННЯ ЛЮДИНИ АБО НАВІТЬ УСЬОГО НАРОДУ.
18. СИМВОЛ – ЗАМІНА НЕЗРОЗУМІЛОГО АБСТРАКТНОГО ПОНЯТТЯКОНКРЕТНИМ СИМВОЛІЧНИМ ОБРАЗОМ. СИМВОЛ РОЗКРИВАЄ СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ, ЯВИЩА ЧИ ПРЕДМЕТУ ТИМ САМИМ ПОШИРЮЮЧИ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТЕ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ.
ПРИКЛАДІВ СИМВОЛІЗМУ БАГАТО НЕ ТІЛЬКИ В ЛІТЕРАТУРІ, АЛЕ Й У ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ:
КВІТКА – СИМВОЛ КРАСИ, ГОЛУБ – СИМВОЛ МИРУ.
19. ОКСИМОРОН – ЦЕ ЦІКАВИЙ ЗАСІБ ЛІТЕРАТУРИ, В ЯКОМУ ПОЄДНАНІ СЛОВА, КОЖНЕ З ЯКИХ ВИРАЖАЄ ПРОТИЛЕЖНЕ ЗНАЧЕННЯ. ЧИТАЧІВ ДУЖЕ ЧАСТО ПРИВАБЛЮЄ ПАРАДОКСАЛЬНІСТЬ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ.
ПРИКЛАДІВ ОКСИМОРОНА ДУЖЕ БАГАТО В СУЧАСНІЙ ЛІТЕРАТУРІ: ДЗВІНКА ТИША, КРИЖАНИЙ ВОГОНЬ, КВАДРАТУРА КРУГА.
20. ПАРАЛЕЛІЗМ – ЦЕ ТАКИЙ ЗАСІБ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ, В ЯКОМУ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗОБРАЖЕННЯ ПОДІБНИХ ОДИН ДО ОДНОГО ПРЕДМЕТІВ ПАРАЛЕЛЬНО. В ПАРАЛЕЛІЗМІ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ УПОДІБНЕННЯ ЦИХ ПРЕДМЕТІВ ТА МОЖНА СПОСТЕРІГАТИ ЧІТКУ АНАЛОГІЮ ОДНАКОВИХ ЯВИЩ У РІЗНИХ СФЕРАХ ЖИТТЯ.
ПРИКЛАДИ ПАРАЛЕЛІЗМУ:
«ТВІЙ РОЗУМ ГЛИБОКИЙ, НАЧЕ МОРЕ, ТВІЙ ДУХ ВИСОКИЙ, НАЧЕ ГОРИ» (В. БРЮСОВ)
«ЯК МИ КОХАЛИСЯ, ЯК ЗЕРНО В ГОРІСІ,
ТЕПЕР РОЗІЙШЛИСЯ, ЯК ТУМАН ПО ЛІСІ!
ЯК МИ КОХАЛИСЯ, ЯК ГОЛУБІВ ПАРА,
ТЕПЕР РОЗІЙШЛИСЯ, ЯК ЧОРНАЯ ХМАРА!»
ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЧІТКО РОЗБИРАТИСЯ В ЛІТЕРАТУРНИХ ЗАСОБАХ, НЕ ДОСТАТНЬО ЇХ ПРОСТО ЗНАТИ. ВАМ ПОТРІБНІ ПОСТІЙНІ ТРЕНУВАННЯ, І ТІЛЬКИ ЗГОДОМ ВИ БУДЕТЕ ПРОФЕСІЙНО «З ПЕРШОГО ПОГЛЯДУ» ВИОКРЕМЛЮВАТИ ОДНІ ЛІТЕРАТУРНІ ЗАСОБИ ВІД ІНШИХ.
БАЖАЄМО ВАМ НАПОЛЕГЛИВОСТІ!
БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР
Способи творення слів
| |
Морфологічні
|
Неморфологічні
|
Префіксальний (творення похідних слів за допомоги префікса): писати — списати; зелень — прозелень
|
Морфолого-синтаксичний (слово набуває нового лексичного значення внаслідок переходу однієї частини мови до іншої): учений (який? хлопець — молодий учений (хто?); черговий (який?) учень — черговий (хто?) станції
|
Суфіксальний (творення похідних слів додаванням суфікса): вірний — вірність; вік — вічний; крига — крижина
| |
Суфіксально-префіксальний (творення похідних додаванням до твірної основи префікса і суфікса): дорога — подорожник; берег — прибережний
|
Лексико-синтаксичний (поступове зрощення синтаксичного словосполучення в одне слово):сімдесят, сьогодні, добраніч, вічнозелений, Вернидуб
|
Постфіксальний (творення нового слова тієї самої частини мови з новим лексичним значенням за допомоги постфікса, який приєднується до твірного слова): хтось, який-небудь, що-будь, якось-то, бачитися
| |
Безафіксний (творення нового слова без участі суфікса і префікса): великий — велич; вигукувати — вигук
|
Лексико-семантичний (переосмислення лексичного значення вживаних у мові слів):вечірній Київ — «Вечірній Київ» (газета); біла церква — Біла Церква (місто)
|
Осново- і словоскладання, абревіація (різні типи складання основ, унаслідок чого постають складні і складноскорочені слова): всюдихід, книгодрукування; місто-герой, ВНЗ (вищий навчальний заклад)
| |
Флективний (творення похідних за допомогою флексії (закінчення))::Мирослав — Мирослава; золото — золотий
|
Групи слів
|
Назва
|
Значення
|
Приклади
|
За значенням
|
Однозначні слова
|
Мають одне лексичне значення
|
м’яч, диктант, Дніпро, парта
|
Багатозначні слова
|
Мають декілька лексичних значень.Багатозначні слова можуть уживатися в прямому та переносному значеннях.
Пряме — основне, головне, первинне значення слова. Переносне — вторинне, виникло шляхом перенесення назви з одного явища дійсності на інше за подібністю їхніх ознак |
голова, урок, земля, поле, іти, свіжийсолодкий чай, крила чайки, дрімає бабуся
солодкий сон, крила пісні, дрімає ліс | |
Омоніми
|
Слова, однакові за звучанням, але різні за значенням
|
бал — оцінка успішності; бал — танцювальний вечір
| |
Синоніми
|
Слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за значенням
|
небокрай, горизонт, виднокруг, крайнебо, небосхил, обрій, овид
| |
Антоніми
|
Слова з протилежним лексичним значеннямАнтоніми
|
свято — будень, високий — низький, сваритися — миритися
| |
За походженням
|
Власнеукраїнська
лексика |
Слова, що вживаються лише в українській мові
|
багаття, рушниця, кмітливий, полохливий
|
Запозичена лексика
|
Слова, що ввійшли до української мови з інших мов (слова іншомовного походження)
|
козак, олімпіада, сервер, тротуар
| |
За вживанням
|
Загальновживані слова
|
Активно вживають усі носії мови
|
повітря, жито, близький, багато, читати, син
|
Професійні слова
|
Використовують люди певних професій
|
спідометр, карбюратор (водії)
| |
Окрема група професійних слів — терміни — слова, що мають чітко окреслене значення й поняття з різних галузей науки, техніки, мистецтва
|
звук, підмет, іменник, напруга, кислота, реакція, палуба, верстка
| ||
Діалектні слова
|
Уживають мешканці певної місцевості
|
плай (стежка), бульба (картопля)
| |
Неологізми
|
Нові слова, що виникають у мовіУ художній літературі існують авторські неологізми, які творить сам письменник
|
менеджер, маркетинг, імідж
Не дивися так привітно, яблунево-цвітно | |
Застарілі слова:
| |||
а) Історизми
|
Слова, що вийшли з активного вжитку через зникнення понять, які вони називали
|
кріпак, волость, нарком, соцзмагання
| |
б) Архаїзми
|
Слова, які витіснилися з активного вжитку іншими словами
|
град — місто, перст — палець, ректи — говорити
| |
За емоційним забарвленням
|
Нейтральна лексика
|
Слова, якими користуються всі носії мови в повсякденному житті
|
вітер, вода, холодний, небо, ходити, знати
|
Емоційно забарвлена
лексика |
Слова, які у своєму значенні мають позитивну або негативну емоційність і слугують для вираження почуттів (радість, горе, любов, ніжність…)
|
ласкавий, ненависний, вітерець, хмарище, солоденький, водиця, вікопомний
|
Ознаки, за якими виділяються групи
|
Назви груп слів
|
Приклади
|
Незапозичені (питомі, власне українські)
|
1. Слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови
2. Власне українські слова
|
Небо, туман, земля, ясніти, білий
Баритися, багаття, мрія, левада
|
Запозичені
|
1. Старослов’янізми
2. З інших слов’янських мов
3. Із неслов’янських мов
|
Раб, вождь, єдність, грядущий
Байка, гусар, книголюб, завод, бадьорий
Ікона, драма, радіус, казна, салют, фініш
|
Активна
|
Пасивна
|
Слова, що особливо часто використовуються в мовленні, називають найістотніші для суспільства реалії, поняття, ситуації.
Наприклад, земля, хліб, голова, йти,, білий, вгору, тут, він, п’ять, другий тощо.
|
Слова з обмеженим уживанням, що позначають рідкісні реалії, предмети, терміни, власні імена, що вийшли з ужитку. Це історизми – слова, що позначають предмети, поняття, які зникли у зв’язку із соціально-побутовими та суспільно-політичними змінами (кольчуга, кріпак. смерд); архаїзми – старі назви, які в сучасній мові замінені іншими (уста – губи, ректи - говорити); неологізми – нові слова, що поділяються на загальномовні (менеджер, дисплей) і авторські (громовиця – Леся Українка, яблунево-цвітно – П.Тичина).
|
Загальновживана лексика (широкого вжитку) на означення:
|
Спеціальна лексика (обмеженого вжитку)
| |||||||
побутових речей
|
явищ природи
|
Діалектизми (ґазда, леґінь)
|
Арготизми (хаза, ксива)
| |||||
процесів трудової, суспільної діяльності людей
|
морально-етичних понять
|
Терміни, професіона-лізми (атом, кровообіг)
|
Жаргонізми (шпора, пара)
| |||||
20 ХУДОЖНІХ ЗАСОБІВ, ЩО РОБЛЯТЬ ЛІТЕРАТУРУ ЯСКРАВІШОЮ!
Українська література. Найголовніше в підготовці...
НАЗВА-ТВІР-ЖАНР-ГЕРОЇ
ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
«НАТАЛКА ПОЛТАВКА»
СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ДРАМА (МАЛОРОСІЙСЬКА ОПЕРА – АВТ.)
ТЕРПИЛИХА (ГОРПИНА, НАТАЛКА)ВОЗНИЙ ТЕТЕРВАКОВСЬКИЙВИБОРНИЙ МАКОГОНЕНКО
ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО
«МАРУСЯ»
СЕНТИМЕНТАЛЬНО-РЕАЛІСТИЧНА СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ПОВІСТЬ
НАУМ ДРОТ, ЙОГО ДРУЖИНА НАСТЯ
ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ
«ЧОРНА РАДА»
ІСТОРИЧНИЙ РОМАН (ПЕРШИЙ В УКР.ЛІТ.), РОМАН-ХРОНІКА, ІСТОРИКО-ПРИГОДНИЦЬКИЙ РОМАН
ГЕТЬМАН ПАВЛО ТЕТЕРЯПОЛКОВНИК ЯКИМ СОМКОПОЛКОВНИК ВАСЮТА ЗОЛОТАРЕНКОГЕТЬМАН СІЧІ ІВАН БРЮХОВЕЦЬКИЙШРАМ (СПРАВЖНЄ ПРІЗВИЩЕ ЧЕПУРНИЙ)МИХАЙЛО ЧЕРЕВАНЬ
МАРКО ВОВЧОК
«МАКСИМ ГРИМАЧ»
РОДИННО-ПОБУТОВЕ ОПОВІДАННЯ
МАКСИМ ГРИМАЧ
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
«КАЙДАШЕВА СІМ’Я»
СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ПОВІСТЬ
МАРУСЯ Й ОМЕЛЬКО КАЙДАШІКАРПО Й ЛАВРІНМОТРЯ Й МЕЛАШКАБАБА ПАЛАЖКА
ПАНАС МИРНИЙ (РУДЧЕНКО)
«ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОМАНРОМАН З НАРОДНОГО ЖИТТЯ
ЧІПКА ВАРЕНИЧЕНКО, ЙОГО МАТИ МОТРЯЙОГО БАТЬКО ІВАН ВАРЕНИК (ПРИТИКА, ОСТАП ХРУЩ, ХРУЩОВ)ГРИЦЬКО ЧУПРУНЕНКО, ЙОГО ДРУЖИНА ХРИСТЯ, МОСКАЛЬ МАКСИМ ҐУДЗЬ
ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ
«МАРТИН БОРУЛЯ»
ТРАГІКОМЕДІЯ
МАРТИН БОРУЛЯ
МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ
«ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ»
ПОВІСТЬ
ІВАН ПАЛІЙЧУК, ЙОГО КОХАНА МАРІЧКА ГУТЕНЮК, ДРУЖИНА ПАЛАГНА, СУСІД ЮРА
ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА
«ЗЕМЛЯ»
ПОВІСТЬ
ІВОНІКА ФЕДОРЧУК, ЙОГО ДРУЖИНА МАРІЙКА, СИНИ МИХАЙЛО ТА САВА
ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО
«МОМЕНТ»
НОВЕЛА
РЕВОЛЮЦІОНЕР, ПАННОЧКА МУСЯ, КОНТРАБАНДИСТ СЕМЕН ПУСТУН
ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ
«ПОДВІЙНЕ КОЛО»
НОВЕЛА
БРАТИ ПОЛОВЦІ: ДЕНІКІНЕЦЬ АНДРІЙ, ПЕТЛЮРІВЕЦЬ ОВЕРКО, МАХНОВЦІ ПАНАС ТА САШКО, ЧЕРВОНИЙ КОМАНДИР ІВАН, ЇХНІЙ БАТЬКО МУСІЙ ПОЛОВЕЦЬ, ЧЕРВОНИЙ КОМІСАР ГЕРТ
ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ
«МІСТО»
УРБАНІСТИЧНИЙ РОМАН
СТЕПАН РАДЧЕНКО
МИКОЛА КУЛІШ
«МИНА МАЗАЙЛО»
САТИРИЧНА КОМЕДІЯ
РОДИНА МАЗАЙЛА: МИНА, ЙОГО ДІТИ РИНА Й МОКІЙ, ДРУЖИНА КИЛИНА
ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО
«УКРАЇНА В ОГНІ»
КІНОПОВІСТЬ
РОДИНА ЗАПОРОЖЦІВ: ЛАВРІН І ТЕТЯНА, П’ЯТЕРО СИНІВ – РОМАН, ІВАН, САВКА, ГРИГОРІЙ, ТРОХИМ І ДОЧКА ОЛЕСЯ
ОЛЕСЬ ГОНЧАР
«ЗА МИТЬ ЩАСТЯ»
НОВЕЛА
АРТИЛЕРИСТ САШКО ДІДЕНКО, МАДЯРКА ЛОРІ (ЛАРИСА), ЇЇ ЧОЛОВІК, КОМБАТ ШАДУРА
ІВАН БАГРЯНИЙ
«ТИГРОЛОВИ»
ПРИГОДНИЦЬКИЙ РОМАН
ГРИГОРІЙ МНОГОГРІШНИЙ, РОДИНА СІРКІВ: НАТАЛКА, ГРИЦЬ ТА ЇХ БАТЬКИ – ДЕНИС СІРКО ТА СІРЧИХА, МАЙОР НКВС МЕДВИН
ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
|
«НАТАЛКА ПОЛТАВКА»
|
СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ДРАМА (МАЛОРОСІЙСЬКА ОПЕРА – АВТ.)
|
ТЕРПИЛИХА (ГОРПИНА, НАТАЛКА)ВОЗНИЙ ТЕТЕРВАКОВСЬКИЙВИБОРНИЙ МАКОГОНЕНКО
|
ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО
|
«МАРУСЯ»
|
СЕНТИМЕНТАЛЬНО-РЕАЛІСТИЧНА СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ПОВІСТЬ
|
НАУМ ДРОТ, ЙОГО ДРУЖИНА НАСТЯ
|
ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ
|
«ЧОРНА РАДА»
|
ІСТОРИЧНИЙ РОМАН (ПЕРШИЙ В УКР.ЛІТ.), РОМАН-ХРОНІКА, ІСТОРИКО-ПРИГОДНИЦЬКИЙ РОМАН
|
ГЕТЬМАН ПАВЛО ТЕТЕРЯПОЛКОВНИК ЯКИМ СОМКОПОЛКОВНИК ВАСЮТА ЗОЛОТАРЕНКОГЕТЬМАН СІЧІ ІВАН БРЮХОВЕЦЬКИЙШРАМ (СПРАВЖНЄ ПРІЗВИЩЕ ЧЕПУРНИЙ)МИХАЙЛО ЧЕРЕВАНЬ
|
МАРКО ВОВЧОК
|
«МАКСИМ ГРИМАЧ»
|
РОДИННО-ПОБУТОВЕ ОПОВІДАННЯ
|
МАКСИМ ГРИМАЧ
|
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
|
«КАЙДАШЕВА СІМ’Я»
|
СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ПОВІСТЬ
|
МАРУСЯ Й ОМЕЛЬКО КАЙДАШІКАРПО Й ЛАВРІНМОТРЯ Й МЕЛАШКАБАБА ПАЛАЖКА
|
ПАНАС МИРНИЙ (РУДЧЕНКО)
|
«ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»
|
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОМАНРОМАН З НАРОДНОГО ЖИТТЯ
|
ЧІПКА ВАРЕНИЧЕНКО, ЙОГО МАТИ МОТРЯЙОГО БАТЬКО ІВАН ВАРЕНИК (ПРИТИКА, ОСТАП ХРУЩ, ХРУЩОВ)ГРИЦЬКО ЧУПРУНЕНКО, ЙОГО ДРУЖИНА ХРИСТЯ, МОСКАЛЬ МАКСИМ ҐУДЗЬ
|
ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ
|
«МАРТИН БОРУЛЯ»
|
ТРАГІКОМЕДІЯ
|
МАРТИН БОРУЛЯ
|
МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ
|
«ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ»
|
ПОВІСТЬ
|
ІВАН ПАЛІЙЧУК, ЙОГО КОХАНА МАРІЧКА ГУТЕНЮК, ДРУЖИНА ПАЛАГНА, СУСІД ЮРА
|
ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА
|
«ЗЕМЛЯ»
|
ПОВІСТЬ
|
ІВОНІКА ФЕДОРЧУК, ЙОГО ДРУЖИНА МАРІЙКА, СИНИ МИХАЙЛО ТА САВА
|
ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО
|
«МОМЕНТ»
|
НОВЕЛА
|
РЕВОЛЮЦІОНЕР, ПАННОЧКА МУСЯ, КОНТРАБАНДИСТ СЕМЕН ПУСТУН
|
ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ
|
«ПОДВІЙНЕ КОЛО»
|
НОВЕЛА
|
БРАТИ ПОЛОВЦІ: ДЕНІКІНЕЦЬ АНДРІЙ, ПЕТЛЮРІВЕЦЬ ОВЕРКО, МАХНОВЦІ ПАНАС ТА САШКО, ЧЕРВОНИЙ КОМАНДИР ІВАН, ЇХНІЙ БАТЬКО МУСІЙ ПОЛОВЕЦЬ, ЧЕРВОНИЙ КОМІСАР ГЕРТ
|
ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ
|
«МІСТО»
|
УРБАНІСТИЧНИЙ РОМАН
|
СТЕПАН РАДЧЕНКО
|
МИКОЛА КУЛІШ
|
«МИНА МАЗАЙЛО»
|
САТИРИЧНА КОМЕДІЯ
|
РОДИНА МАЗАЙЛА: МИНА, ЙОГО ДІТИ РИНА Й МОКІЙ, ДРУЖИНА КИЛИНА
|
ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО
|
«УКРАЇНА В ОГНІ»
|
КІНОПОВІСТЬ
|
РОДИНА ЗАПОРОЖЦІВ: ЛАВРІН І ТЕТЯНА, П’ЯТЕРО СИНІВ – РОМАН, ІВАН, САВКА, ГРИГОРІЙ, ТРОХИМ І ДОЧКА ОЛЕСЯ
|
ОЛЕСЬ ГОНЧАР
|
«ЗА МИТЬ ЩАСТЯ»
|
НОВЕЛА
|
АРТИЛЕРИСТ САШКО ДІДЕНКО, МАДЯРКА ЛОРІ (ЛАРИСА), ЇЇ ЧОЛОВІК, КОМБАТ ШАДУРА
|
ІВАН БАГРЯНИЙ
|
«ТИГРОЛОВИ»
|
ПРИГОДНИЦЬКИЙ РОМАН
|
ГРИГОРІЙ МНОГОГРІШНИЙ, РОДИНА СІРКІВ: НАТАЛКА, ГРИЦЬ ТА ЇХ БАТЬКИ – ДЕНИС СІРКО ТА СІРЧИХА, МАЙОР НКВС МЕДВИН
|
На допомогу учням
висловлювання
ЗРАЗКИ ВЛАСНИХ ВИСЛОВЛЕНЬ
Зразок 1
Тема: Між якістю життя і його безпекою існує певна залежність: завжди є можливість підвищити якість життя, однак при цьому його безпека знижується, і навпаки. Що, на Вашу думку, обере людство?
Я вважаю, що життя – це рух і постійний розвиток. У наш час усе змінюється, вдосконалюється з неймовірною швидкістю. Усе це призводить до того, що перед людством стоїть багато завдань, розв’язання яких стане вирішальним для подальшого розвитку цивілізації. Я сподіваюся, що це буде шлях, що подарує всім душевний спокій, естетичну насолоду, надасть можливість відчувати себе в повній безпеці.
По-перше, спостерігаючи за людьми, мимоволі думаєш, що всі вони стомилися від повсякденної метушні, нервових стресів. Технічний прогрес, упровадження нанотехнологій, атомна енергетика сприяють поступу суспільства, але водночас змушують забувати про природне життя.
По-друге, неможливо постійно концентруватися на одному й тому самому. Для існування людської цивілізації потрібні кардинальні зміни. Щоб забезпечити власний комфорт, не достатньо задовольнити лише природні потреби. Варто турбуватися ще й про нематеріальні (духовні) блага.
Яскравий приклад того, до чого може призвести надмірне використання досягнень сучасних технологій, – це події в Японії, яка постраждала від вибухів на АЕС. Ця катастрофа сколихнула весь світ.
У художній літературі також не оминають цього питання. В оповіданні американського письменника-фантаста Айзека Азімова „Фах” описано життя суспільства, яке повністю комп’ютеризувалося. Люди не навчаються в школах, у вищих навчальних закладах, вони не черпають знання по краплині. Вони отримують все необхідне за допомогою плівок. Ці люди схожі на роботів, адже дозволяють себе програмувати. І лише один юнак – головний герой Джордж Плейтен – вирізняється з-поміж інших, адже здобуває знання без допомоги програмування, займається самоосвітою. У майбутньому він може стати тим, хто сам у змозі складати подібні програми, тобто він стоїть на щабель вище за інших. Його рівень розвитку, душевний стан не порівняти з його однолітками. Він сам створює блага для себе, але намагається не завадити іншим.
Мені здається, що сучасній людині у своєму житті варто керуватися словами Ліни Костенко: „Зробити щось, лишити по собі, А ми, нічого, – пройдемо, як тіні. Щоб тільки неба очі голубі Цю землю завжди бачили в цвітінні, Щоб ці ліси не вимерли, як тур, Щоб ці слова не вичахли, як руди”.
Зразок 2
Тема: Коли добро перемагає зло через насильство, тоді воно вже не добро.
На мою думку, у світі панує добро, але й зла вистачає. Нас із дитинства виховують на казках, які зазвичай закінчуються позитивно. Знаємо, що зло буде покарано, що завжди знайдеться хтось, хто допоможе, хто дасть слушну пораду, хто підтримає. Але, на жаль, не завжди так буває в реальному житті. Навіть указках добро проходить через певне насильство, адже той, хто перемагає, часто карає злого. Не дивуюся, коли маленькі дітки на майданчиках вирішують свої конфлікти за допомоги бійки. Намагаюся це довести і своїй молодшій сестрі, адже добро має здобувати перемогу справедливістю, мудрістю та гуманністю: добро не повинно показувати кулаки.
Хочу навести приклад із твору Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Чіпка – головний герой цього твору – від природи був доброю дитиною, але життя розпорядилося інакше. Спочатку над ним знущалися однолітки, потім у нього відібрали землю, не дали можливості бути в земстві... Чіпка зламався. Звичайно, спочатку хотів тільки пана покарати, але на цьому не зупинився: „...почав карати й свого брата”. Тобто насильство не стало добром – і Чіпку було заслано.
Зовсім інакшим прикладом є твір Михайла Коцюбинського „Тіні забутих предків”. Він навчає любиті ворогів та відповідати добром на зло. Марічка простягає Іванові цукерку в той момент, коли він шарпонув її за пазуху, викинувши кіснички: „Чого б’єшси?” Після цього хлопчик задумався, вибачився, і, зрештс між ними зав’язалася дружба, а згодом і кохання.
Прикладом у сучасному житті може бути те, що деякі „фірми” ніби хочуть зробити добро літнім людям: забезпечують догляд у обмін на отримання житла. Інколи через непорядність працівників „фірм” це закінчується насильством або навіть смертю обдурених людей.
Отже, добро має виграти вічний поєдинок зі злом мирним шляхом, аби нарешті всім дійти згоди та змінити цей світ на краще.
Тренажер з правопису української мови
Немає коментарів:
Дописати коментар