МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У 2021/2022 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Динаміка розвитку людства потребує вироблення у здобувачів освіти затребуваних життєвих умінь для подолання викликів сучасного соціуму. Розвиток аналітичного й критичного мислення, креативності, ініціативності, навичок комплексного розв’язання проблем, формування потреби активного самонавчання впродовж життя, виховання мовної стійкості, стресостійкості, гнучкості взаємопов’язані з формуванням компетентного мовця, національно свідомої, цілісної особистості.
Навчати мови – це передусім формувати в учнів уміння усвідомлювати й доцільно використовувати багатство її виражальних засобів, виробити потребу здобувати інформацію з різних джерел, оцінювати й використовувати її для ефективної комунікації, висловлювати й відповідально обстоювати власну думку й позицію відповідно до ситуації спілкування.
Зважаючи на це для успішної соціалізації здобувачі освіти мають усвідомити потребу в щоденному послуговуванні державною мовою, виявляти ціннісне ставлення до неї, розглядати майстерне володіння мовою як необхідну умову самореалізації в усіх життєвих сферах.
Соціалізації та громадянській активності здобувачів освіти, їхньому академічному поступові в здобутті освіти, вмотивованості до навчання, свідомому вибору подальшого життєвого шляху сприятиме перехід освіти до школи формування компетентностей, потрібних у ХХІ сторіччі.
У вересні 2020 року Кабінетом Міністрів України затверджено Державний стандарт базової середньої освіти. Державний документ ґрунтується на Законі України «Про освіту». Перелік ключових компетентностей та вмінь у Державному стандарті визначено з урахуванням «Рекомендацій Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя», але доповнено з урахуванням викликів сучасного суспільства.
Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, містить вимоги до обов’язкових результатів навчання й орієнтири для оцінювання їх. Документ відображає ключові компетентності, які мають бути сформовані у школярів після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи).
Для всіх ключових компетентностей у документі визначено вміння, що є наскрізними. Це, зокрема, читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творча діяльність, ініціативність, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювання ризиків, розв’язування проблем, здатність співпрацювати з іншими людьми.
У Державному стандарті визначено зміст ключової компетентності «вільне володіння державною мовою», обов’язкові результати навчання здобувачів освіти відповідно до засад та принципів Концепції НУШ. Ці результати буде застосовано для здобувачів базової середньої освіти, починаючи з вересня 2022 року. Тобто за новим стандартом розпочнуть навчання ті учні, які зараз є третьокласниками Нової української школи.
Державний стандарт базової середньої освіти оприлюднено на сайті Кабінету Міністрів за покликанням: https://www.kmu.gov.ua/.../pro-deyaki-pitannya-derzhavnih....
Тож 2021/2022 навчальний рік є перехідним між дією чинного Державного стандарту і впровадженням нового державного документа. Упродовж року вивчення української мови здійснюватиметься за чинними програмами:
у 5 – 9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804);
у 10 класі – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;
в 11 класі – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівень стандарту – зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826.
Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за покликанням: https://mon.gov.ua/.../zagalna.../navchalni-programi.
Держстандарт є основою для створення нових освітніх програм (типової й модельних навчальних програм з української мови). Постає необхідность мобілізації наукового потенціалу, досвіду вчителів-практиків для створення, розроблення й пілотування нових навчально-методичних матеріалів.
З огляду на формування особистості компетентного учня, важливо спрямовувати зусилля на становленні компетентного мовця й компетентного читача. Необхідність цієї роботи підтверджують дані запровадженого й підтримуваного Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) міжнародного дослідження якості освіти PISA, у якому Україна вперше взяла участь у 2018 році. Дослідження якості освіти PISA створює умови для змін і реформування вітчизняної освітньої системи на основі обміну досвідом із країнами-учасницями міжнародного дослідження, спираючись на власні культурні й освітні традиції.
Дослідженням PISA поставлено за мету визначити рівень розвитку здатності підлітків читати, розуміти й інтерпретувати різноманітні тексти, зміст яких може бути корисним щодня; оцінити, як учні зможуть оперувати навчальними здобутками в ситуаціях можливих життєвих труднощів і викликів. Конкретні показники результатів виконання завдань для учасників дослідження дають змогу стверджувати, що базового рівня читацької грамотності не досягли 25,9 % українських учнів. Менше 4 % учасників проєкту досягли найвищого рівня. Кожен четвертий 15-річний учень в Україні має низький рівень читацької грамотності. Отже, наші учні за рівнем розвитку читацької компетентності відстають від середнього рівня порівняно з країнами-учасницями орієнтовно на один рік.
Варто зазначити, що міжнародне дослідження PISA має на меті не оцінювання засвоєння шкільної програми учнями, а їхню здатність застосовувати навчальні здобутки в життєвих ситуаціях і вимірює сформованість читацької грамотності, що передбачає досягнення базового рівня читацької компетентності здобувачів освіти.
У національному звіті PISA-2018 наведено таке тлумачення терміна читацька грамотність − «це здатність учня / студента сприймати, аналізувати, використовувати й оцінювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати свої знання й читацький потенціал, а також посилювати свою готовність брати активну участь у житті суспільства» [Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 / кол. авт. : М. Мазорчук (осн. автор), Т. Вакуленко, В. Терещенко, Г. Бичко, К. Шумова, С. Раков, В. Горох та ін. ; Український центр оцінювання якості освіти. Київ : УЦОЯО, 2019. 439 с. URL : http://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2019/12/PISA_2018_Report_UKR.pdf, с. 93].
У процесі аналізу результатів сформованості читацької грамотності PISA-2018, найуживаніших помилок учасників проєкту можна визначити низку викликів, які стоять перед учителями-словесниками України. Передусім необхідно розвивати інтерес і любов учнів до процесу читання, ретельно добирати для роботи на уроках української мови навчальні тексти різних видів і стилів мовлення, інформація й проблеми яких зацікавлять нинішніх учнів і відповідатимуть їхнім потребам й уподобанням. Треба пропонувати завдання й запитання, які школярі зможуть застосовувати для знаходження способів розв’язання повсякденних життєвих проблем.
Наступний виклик – технологічний. В Україні оцінювання здійснювали у паперовому форматі, тому українські учасники не працювали із завданнями, що передбачали роботу з онлайн-текстами (завданнями на пошук та аналіз інформації з інтернет-джерел. PISA-2021 буде комп’ютеризованою). Необхідно взяти до уваги видозміни формату комп’ютерного варіанту PISA-2018, які відбулися в інших країнах:
• внесено електронні тексти;
• додано множинний текст (інтерпретація й узагальнення інформації із декількох відмінних одне від одного джерел);
• змін набула тематика текстів. Зміст багатьох текстів містить оцінку використання інформації в мережі Інтернет, зокрема розпізнавання достовірності сайтів і онлайн-документів.
Українські й закордонні вчені висловлюють думку, що високий рівень читацької грамотності є не лише основою для успіхів в інших галузях і напрямах освіти, а й передумовою для плідної участі в більшості сфер дорослого життя.
У цьому контексті загострюється необхідність створення умов для повноцінного розвитку компетентного мовця. У центрі освітнього процесу сьогодні – учень з його потребами, мотивами, цінностями, намірами. Тож опанування української мови повинно сприяти кращій соціалізації особистості, формуванню в неї вмінь ефективної комунікативної взаємодії. Здобувачі освіти мають засвоювати мовні явища й категорії не як щось абстрактне, обов’язкове для запам’ятання, а як інструментарій мовленнєвого вчинку. Важливо акцентувати не на розпізнаванні, класифікуванні мовних явищ, не на мовному розборі, а на правилах комунікативно доцільного використання одиниць усіх рівнів мови в усному й писемному мовленні, зокрема приділяти увагу труднощам слововживання, складним випадкам правопису, нормам узгодження мовних одиниць, культурі слова тощо. Завдання мають обов’язково передбачати й формування в учнів умінь оволодіння різними техніками і прийомами читання, що дають змогу ефективно працювати з інформацією, критично оцінювати й інтерпретувати її, розуміти текст і підтекст, створювати власні тексти різної жанрово-стильової належності тощо.
В українській лінгводидактиці склалася традиція реалізувати виховний потенціал навчального предмета шляхом роботи з текстовим дидактичним матеріалом, зміст яких спрямовано на формування патріотизму, ціннісного ставлення до мови, українського народу, рідного краю. Уривки творів, що застосовують як матеріал для вправ, спонукають учнів успішно взаємодіяти у процесі розв’язання типових для їхнього віку життєвих проблем, адже учень (учениця) аналізує різні ситуації, висловлює власне ставлення до подій або вчинків, виділяє учасників спілкування, визначає їхні наміри; висловлює адекватні почуття і враження від почутого й прочитаного; засвоює морально-етичні й психологічні принципи спілкування і співпраці тощо.
Однак поза увагою вчителів почасти перебувають такі можливості тексту, як визначення головної й другорядної інформації, фіксування інформації різними способами, виконання логічних дій (аналіз, синтез, порівняння, класифікування, узагальнення, виявлення тези й доказів; добір власних аргументів; формулювання висновків), «переведення» тексту з одного стилю в інший; переведення тексту в інший формат: таблицю, схему, малюнок, а також естетика мови.
Особливим викликом 2021/2022 навчального року залишається проблема якісного надання освітніх послуг в умовах невпинного загострення епідемічної ситуації в країні.
Об’єктивна потреба в застосуванні нового педагогічного досвіду зумовила те, що в ключі найефективніших способів навчання онлайн зосереджується на розробленні вправ для набуття в учнів навичок онлайнового самостійного й командного виконання навчальних вправ, а також самостійного – вправ для поточного й підсумкового контролю освітніх результатів.
Оскільки навчання дистанційно може здійснюватися в синхронному і асинхронному режимах, то, відповідно, зміст і характер вправ, методичне забезпечення їх виконання повинні залежати від особливостей співпраці учня і вчителя в умовах цих двох режимів .
Синхронний режим, коли всі учасники освітнього процесу одночасно перебувають у вебсередовищі, передбачає співпрацю вчителя й учнів у реальному часі. Це може бути відео-, аудіозв’язок, спілкування в чаті. Перевагою синхронності є одночасний зворотний зв’язок, миттєве залучення учасників у визначений час. Зворотний зв’язок має бути постійним і своєчасним. Ефективним є застосування інтерактивних вправ, розташованих на різноманітних електронних ресурсах, наприклад, LearningApps.org що спонукає учнів до повторення, узагальнення і систематизації знань, формування в них стійких умінь і навичок. Крім того, можливість відразу перевірити правильність виконання вправ і завдань спонукає здобувачів освіти до рефлексії.
Прикметною ознакою сучасного освітнього процесу є змішане навчання, що зумовлює поєднання традиційних і новітніх технологій, які в результаті їх поєднання й змішування допомагають реалізувати поставлені завдання. Змішане навчання передбачає зміщення акцентів із пасивного засвоєння знань до їх самостійного здобування, що сприяє розвиткові самоосвітніх умінь здобувачів освіти. Необмежений доступ до інформації, у тому числі навчальної, що розміщена на різноманітних електронних носіях, уможливлює формування в здобувачів освіти вмінь працювати з інформацією.
У цих умовах відбувається зміна видів діяльності суб’єктів освітнього процесу: можна не просто прослухати новий матеріал у дистанційному режимі, а й обговорити його. Це формує в здобувачів освіти уміння працювати разом, аналітичні, комунікативні вміння, сприяє розвиткові критичного мислення.
Учитель стає не ретранслятором навчальної інформації, а фасилітатором, консультантом, що докорінно змінює його функції в освітньому процесі;
ГОРОШКІНА О.М.,
доктор педагогічних наук,
професор, завідувачка відділу
навчання української мови та літератури
Інституту педагогіки НАПН України
НОВОСЬОЛОВА В.І.,
кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник відділу
навчання української мови та літератури
Інституту педагогіки НАПН України
Нормативно-правові документи щодо організованого початку нового 2020/2021 навчального року
https://www.schoollife.org.ua/normatyvno-pravovi-dokumenty-shhodo-organizovanogo-pochatku-novogo-2020-2021-navchalnogo-roku/
Збірник календарно-тематичних планувань з української мови та літератури на 2020-2021 н.р.
https://www.schoollife.org.ua/zbirnyk-kalendarno-tematychnyh-planuvan-z-ukrayinskoyi-movy-ta-literatury-na-2020-2021-n-r/
Календарно-тематичне планування уроків української літератури для учнів 5 класу
Календарно-тематичне планування уроків української мови та літератури для 5- 7 класи
Календарно-тематичне планування уроків української мови та літератури для 7, 8 класів
Календарно-тематичне планування з української літератури 5-9 класи
Календарно-тематичне планування уроків української літератури для учнів 9 класу
Календарно-тематичне планування уроків української мови та літератури для 9 класу
Календарно-тематичне планування української літератури 10 клас
Календарно-тематичне планування української літератури 11 клас
Освітні програми https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi
НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ КУРСІВ ЗА ВИБОРОМ ФАКУЛЬТАТИВІВ
Методичні рекомендації щодо викладання укр. мови у 2019/2020 н.р.
Управління (департаменти)
освіти і науки обласних, Київської міської
державних
адміністрацій
Інститути
післядипломної педагогічної освіти
Щодо
методичних рекомендацій
про
викладання навчальних предметів
у закладах
загальної середньої освіти
у 2019/2020
навчальному році
Міністерство освіти і науки надсилає
для практичного використання методичні рекомендації щодо викладання навчальних
предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році,
підготовлені спільно з Національною академією педагогічних наук України та
Інститутом модернізації змісту освіти.
Просимо довести їх до відома
керівників закладів загальної середньої освіти та вчителів.
Заступник Міністра В. А. Карандій
Бєскова,
481-32-01
Дубовик О.А.
Коваленко
О.Я.
Вступ
Реформування загальної середньої освіти передбачає модернізацію змісту
освіти, що має ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно орієнтованому
підходах до навчання, а саме головне – орієнтуватися на здобуття учнями умінь і
навичок, необхідних сучасній людині для успішної самореалізації у професійній
діяльності, особистому житті, громадській активності.
Статтею 12 Закону України «Про освіту» визначено мету повної загальної
середньої освіти - всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості,
яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має
прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого
життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та
громадянської активності.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових
компетентностей, необхідних кожній сучасній людині:
- вільне володіння державною мовою;
- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними
мовами;
- математична компетентність;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
- інноваційність;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність;
- навчання впродовж життя;
- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,
справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з
усвідомленням рівних прав і можливостей;
- культурна компетентність;
- підприємливість та фінансова грамотність;
- інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
Окрім того, усі компетентності однаково важливі і взаємопов’язані:
елементи, притаманні одній компетентності впливатимуть на формування інших.
Звертаємо особливу увагу, що у змісті всіх навчальних програм послідовно
впроваджено компетентнісний підхід, який відповідає стратегічному напряму
розвитку освіти в контексті положень Концепції «Нова українська школа» та
показано особливості запровадження наскрізних змістовних ліній «Екологічна
безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і
безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», які відображають провідні
соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі
навчання й виховання.
Наскрізна лінія «Екологічна безпека
і сталий розвиток» підсилює формування в учнів соціальної активності,
відповідальності й екологічної свідомості: збереження, захист довкілля й
усвідомлення сталого його розвитку, готовність брати участь у вирішенні питань
навколишнього середовища і розвитку суспільства.
Наскрізна лінія «Громадянська
відповідальність» забезпечує розвиток соціальної й громадянської
компетентностей, розкриває суть поняття «відповідальний громадянин», визначає
вектори його діяльності.
Реалізації здоров’язбережувальної ключової компетентності сприяє наскрізна
лінія «Здоров’я і безпека»,
орієнтуючи на формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично
повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя, активно
долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.
Метою наскрізної лінії «Підприємливість
і фінансова грамотність» є навчання молодого покоління українців
ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат, стимулювання
лідерських ініціатив, прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному
середовищі.
Наскрізні змістові лінії спільні для всіх начальних предметів, є засобом
інтегрування навчального змісту, вони корелюються з окремими ключовими
компетентностями і сприяють формуванню ціннісних і світоглядних орієнтацій
учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Упровадження
наскрізних змістових ліній у навчальний предмет передбачає розв’язування
завдань реального змісту, виконання міжпредметних навчальних проектів, роботу з
різними джерелами інформації.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням,
уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне
мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність,
вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення,
розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Зміст навчання потрібно базувати на положеннях дидактики, психології,
методики, підборі оригінальних завдань і видів діяльності, моделюванні
творчої діяльності учнів, урахуванні розвитку мовних, соціальних,
громадянських, здоров’язбережувальних та інших компетентностей, визначених
навчальними програмами.
Нині змінилися не тільки вимоги до якості освіти, а й виникла потреба
впровадження у зміст освіти європейського виміру, спрямування його на
інтеграцію до світових та європейських стандартів. А тому перед освітянами,
науковцями стоїть нелегке завдання – пошук ефективних механізмів проходження
всіх етапів навчання.
Саме через освіту необхідно підготувати інноваційну людину, здатну до
сприйняття змін та новацій. Головна мета розвитку української системи освіти –
створити умови для саморозвитку та самореалізації кожної особистості як
громадянина України.
Українська мова
У 2019/2020 навчальному році
вивчення української мови здійснюватиметься
за такими програмами:
у 5 – 9 класах за навчальною програмою:
Українська мова. 5 – 9 класи. Програма для закладів
загальної середньої освіти з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім
«Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №
804);
у 10
-11 класах – за новими навчальними програмами (рівень
стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 №
1407.
Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН
за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi
Нові навчальні програми для 10-11
класів відповідають засадничим положенням Державного
стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету
Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), ключовим положенням концепції «Нова
українська школа».
Документ розроблено з урахуванням завдань сучасної мовної освіти,
модернізаційних процесів в освітньому просторі України, особливостей шкільного
предмета «Українська мова» й потреб сучасних учасників освітнього процесу.
Змістові компоненти представлені чотирма лініями: мовною, мовленнєвою, діяльнісною
й соціокультурною, що дають змогу комплексно реалізувати завдання шкільної
мовної освіти.
Зміст мовної лінії, зокрема програми рівня стандарту, визначають теми,
знання яких сприяє формуванню мовної культури й мовної грамотності,
забезпеченню функційності знань, узагальненню
вивченої теорії в 5 – 9 класах, а саме:
лексична, орфоепічна, орфографічна, морфологічна, синтаксична, пунктуаційна і
стилістична норми.
У мовленнєвій лінії подано перелік рекомендованих видів роботи, які дають
змогу учням реалізувати здобуті знання на практиці. Ці види роботи забезпечують
повноцінний мовленнєвий розвиток старшокласників, адже комплексно охоплюють
формування всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння і
письма). Системний підхід до розвитку мовлення учнів не передбачає виділення
окремих годин на традиційні для 5 – 9 класів
аудіювання, читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки ці види
роботи передбачено на кожному уроці. Учитель може на власний розсуд змінювати
запропоновані теми й види роботи, але водночас
прагнути протягом року рівною мірою приділяти увагу розвиткові всіх видів
мовленнєвої діяльності.
Сучасні соціокультурні умови, інтеграція української освіти в європейський
контекст зумовлює введення до навчальних програм такого виду письмових робіт,
як есе, спрямованого на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів,
учениць, підвищення в них інтересу до навчання предмета, розвиток особистості,
критичного мислення, лінгвокреативності.
Есе – самостійна творча письмова робота, ознакою якої є
особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг,
вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.
Види есе:
Вільне
|
Формальне
|
Ознаки:
невеликий обсяг (7-10 речень);
вільна форма і стиль викладу;
довільна структура;
обов’язкова вимога: наявність позиції автора.
|
Ознаки:
дотримання структури тексту,
наявність відповідних компонентів (тези, аргументи, приклади, оцінювальні
судження, висновки);
обґрунтування (аргументування) тези.
|
Вільне есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв.). До нього доцільно вдаватися на
кожному уроці й на різних етапах його: цілевизначення, закріплення, рефлексії
тощо.
Для написання формального есе виділяють більше часу: від 20 до 45 хвилин.
Види формального есе:
інформаційне
(есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис);
критичне;
есе-дослідження
(порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини-наслідку, есе-аналіз).
Вимоги до формального есе
1. Обсяг – 1 – 2 сторінки тексту (120-200 слів).
2. Есе повинно
сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.
3. Кожен абзац
есе розкриває одну думку.
4. Необхідно
писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише
інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.
5. Есе має
відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В
есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що
визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з
іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до
іншої, думка має розкриватися послідовно.
6. Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує
теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.
7. Есе має
містити переконливе аргументування порушеної проблеми.
Структура есе
Есе складається
з таких частин – вступ, основна частина, висновок.
Вступ –
обґрунтування вибору теми есе.
Основна частина
– теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина
припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з
наявних даних, інших аргументів і позицій.
Висновок –
узагальнення й аргументовані висновки до теми тощо. Підсумовує есе або ще раз
вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.
Критерії оцінювання мовного та
змістового оформлення есе
Критерії
оцінювання змісту есе
|
Бали
|
Критерії оцінювання мовного оформлення есе
|
Бали
|
|
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень
учнів
|
Грамотність
|
|||
орфографічні, пунктуаційні,
помилки
|
лексичні, граматичні,
стилістичні
|
|||
Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності
й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення
роботи; теза не відповідає запропонованій темі; не наведено жодного
аргументу.
|
1
|
13 і більше
|
9-10 і більше
|
1
|
Побудоване учнем (ученицею) висловлення характеризується
фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує
збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення; теза не
відповідає запропонованій темі; наведені аргументи не є доречними; прикладу
немає або він не є доречним.
|
2
|
12
|
2
|
|
Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати
власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлення,
потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова
висловлення; теза частково відповідає запропонованій темі; наведений аргумент
не випливає з тези; приклад не є доречним; висновок сформульовано нечітко.
|
3
|
11
|
3
|
|
Висловлення учня (учениці) за обсягом складає
дещо більше половини від норми й характеризується певною завершеністю,
зв’язністю; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація;
висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами; є недоліки
за сімома показниками: посереднє розуміння теми; порушення послідовності
побудови твору; рівень словникового запасу нижче середнього; відносна
стильова єдність твору; не сформульовано вправно тезу; наведено один
аргумент.
|
4
|
9-10
|
7-8
|
4
|
За обсягом
робота учня (учениці) наближається
до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито; не
сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент; приклад непереконливий; висновок
лише частково відповідає тезі, не пов’язаний з аргументом та прикладом;
трапляються недоліки за низкою показників (до шести): роботі властива
поверховість висвітлення теми, не простежується основна думка, відносно
струнка побудова твору, середній рівень словникового запасу, бракує стильової
єдності.
|
5
|
7-8
|
5
|
|
За обсягом
висловлення учня (учениці) сягає
норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний; учень (учениця) наводить один доречний аргумент; наводить
непереконливий приклад; висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний
з аргументами та прикладами; робота характеризується
недоліками за п’ятьма показниками: помітний її репродуктивний характер,
відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди
вдалий, учень (учениця) неточно добирає слова й синтаксичні конструкції.
|
6
|
5-6
|
6
|
|
Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних
суджень текст, формулює тезу, яка відповідає запропонованій темі; наводить один
доречний аргумент; вдало добирає лексичні засоби; висновок відповідає
запропонованій темі; у роботі є недоліки (до чотирьох): відхилення від теми,
порушення послідовності її викладу; висловлювання не завжди конкретне,
просторовий виклад міркувань, не підкріплених фактичним матеріалом нелогічне
розташування абзаців, переходи між ними не є вмотивованими; основна думка
не арґументується.
|
7
|
4
|
6
|
7
|
Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлення, загалом
ґрунтовно висвітлює тему, формулює тезу, що відповідає запропонованій темі;
наводить один доречний аргумент; приклад не конкретизований; висновок
відповідає запропонованій темі; трапляються недоліки за трьома показниками:
невміння пов’язати предмет обговорення із сучасністю, не добирає переконливі
докази для обґрунтування певного явища, відносне багатство словникового
запасу, робота не відзначається різноманітністю та чіткістю слововживання.
|
8
|
3
|
5
|
8
|
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст;
формулює тезу, що відповідає запропонованій темі; загалом розкриває тему, висловлює
основну думку; наводить один доречний аргумент; вдало добирає лексичні
засоби; наводить один доречний приклад; висновок відповідає запропонованій
темі; у роботі виявлені недоліки за двома показниками: тезу чітко не
сформульовано, відсутність виразної особистісної позиції, належної її
аргументації тощо.
|
9
|
1+1
(негруба)
|
4
|
9
|
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне
завдання, чітко формулює тезу; певним чином аргументує різні погляди на
проблему, наводить два доречні й переконливі аргументи, приклади; неординарна
побудова твору, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю,
дотриманням стильової єдності й виразності тексту, але за одним із критеріїв
допущено помилку; висновок відповідає запропонованій темі й випливає зі
сформульованої тези, аргументів і прикладів.
|
10
|
1
|
3
|
10
|
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне
завдання; вправно формулює тезу; аргументовано, чітко висловлює власну
думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із
власним життєвим досвідом, наводить два доречні й переконливі аргументи для
обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати
певні життєві проблеми; приклади конкретизовані; робота відзначається багатством
словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною
різноманітністю; висновок відповідає запропонованій темі й випливає зі сформульованої
тези, аргументів і прикладів.
|
11
|
1 (негруба)
|
2
|
11
|
Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням
висловлення відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює
тему; вправно формулює тезу; аналізує різні погляди на той самий предмет,
наводить два доречні аргументи, використовує набуту з різних джерел
інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; приклади переконливі,
конкретизовані; цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки
(логічність і послідовність викладу); висновок відповідає запропонованій
темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів;
робота відзначається багатством слововживання та художньою цінністю.
|
12
|
-
|
1
|
12
|
Розподіл годин між розділами
Зазначаємо, шо вказаний у навчальних програмах розподіл годин між розділами
вважається орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати
обсяг годин у межах розділу, а також послідовність вивчення розділів.
Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з
української мови
Звертаємо увагу на кількість
фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в
закладах загальної середньої освіти з українською мовою навчання.
Фронтально оцінюють диктант, письмовий переказ і
письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння,
запис яких здійснюють на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
Індивідуально оцінюють говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів
діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без
дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень».
У І семестрі проводять
оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ семестрі
– оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання
вголос, що здійснюється
в 5-9 класах.
Результати оцінювання говоріння
(діалог, усний переказ, усний твір) і читання
вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у
семестрову оцінку.
Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не
проводять.
Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант
тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.
Тематичні і семестрові оцінки
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт.
Семестрову – на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду
діяльності: говоріння (діалог,
усний переказ, усний твір) або читання
вголос.
Якщо дитина
прохворіла частину семестру, пропустила, наприклад, одну тематичну, не має
оцінки за якийсь вид мовленнєвої діяльності, то оцінка за семестр виводиться на
розсуд учителя в залежності від динаміки особистих навчальних досягнень учня
(учениці), важливості пропущеної теми чи теми, за яку учня (ученицю)
атестовано, - (тривалість вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення
матеріалу). За таких умов оцінка за семестр може бути такою, як тематична (якщо
вона одна), або знижена на кілька балів (на розсуд учителя) .
5 кл.
|
6 кл.
|
7 кл.
|
8 кл.
|
9 кл.
|
||||||
Усього годин
|
122
|
122
|
88
|
70
|
70
|
|||||
Години з РМ
|
24
|
23
|
22
|
16
|
19
|
|||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Фронтальні види контрольних робіт
|
||||||||||
Перевірка мовної теми
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Письмо: переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
твір
|
-
|
-
|
-
|
1
|
-
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Правопис:
диктант
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Індивідуальні види контрольних робіт
|
||||||||||
Говоріння:
діалог
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
усний переказ
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
усний твір
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
читання вголос
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
Фронтальні та індивідуальні види
контрольних робіт у 5-9 класах
Фронтальні та індивідуальні види
контрольних робіт у 10-11 класах
Рівень
|
Рівень
стандарту
|
Філологічний
рівень
|
||
Фронтальні
види контрольних робіт
|
||||
Форми контролю
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Перевірка мовної теми
|
2
|
2
|
3
|
3
|
Письмо:
есе
|
2
|
3
|
1
|
1
|
переказ
|
-
|
-
|
1
|
1
|
твір
|
-
|
-
|
1
|
1
|
Індивідуальні види контрольних
робіт
|
||||
Говоріння:
діалог
|
1
|
-
|
1
|
-
|
усний переказ
|
1
|
-
|
1
|
-
|
уний твір
|
-
|
1
|
-
|
1
|
У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних
робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість залежно від
рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім
арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою
написання роботи (надпис у колонці «Твір»,
«Переказ» не роблять).
Акцентуємо увагу, що в разі відсутності учня на одному зі спарених уроків
під час написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому
індивідуальне завдання, визначене вчителем. Зазначене завдання виконується
учнем під час уроку.
Кількість робочих зошитів з української мови за класами:
5-9 класи – по два зошити;
10-11 класи – по одному зошиту.
Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по
одному зошиту.
Ведення зошитів оцінюють від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і
вважається поточною оцінкою, що зараховують до найближчої тематичної. Під час
перевірки зошитів ураховують наявність різних видів робіт, грамотність,
охайність, уміння правильно оформити роботи.
У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за
ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Навчальна та методична література з української мови, рекомендована МОН,
зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних
посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщений
на офіційних сайтах Міністерства, Інституту модернізації змісту освіти.
Методичні рекомендації щодо вивчення укр. літ. у 2019/2020 н. р.
Управління (департаменти)
освіти і науки обласних, Київської міської
державних
адміністрацій
Інститути
післядипломної педагогічної освіти
Щодо
методичних рекомендацій
про
викладання навчальних предметів
у закладах
загальної середньої освіти
у 2019/2020
навчальному році
Міністерство освіти і науки надсилає
для практичного використання методичні рекомендації щодо викладання навчальних
предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році,
підготовлені спільно з Національною академією педагогічних наук України та
Інститутом модернізації змісту освіти.
Просимо довести їх до відома
керівників закладів загальної середньої освіти та вчителів.
Заступник Міністра В. А. Карандій
Бєскова,
481-32-01
Дубовик О.А.
Коваленко
О.Я.
Вступ
Реформування загальної середньої освіти передбачає модернізацію змісту
освіти, що має ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно орієнтованому
підходах до навчання, а саме головне – орієнтуватися на здобуття учнями умінь і
навичок, необхідних сучасній людині для успішної самореалізації у професійній
діяльності, особистому житті, громадській активності.
Статтею 12 Закону України «Про освіту» визначено мету повної загальної
середньої освіти - всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості,
яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має
прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого
життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та
громадянської активності.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових
компетентностей, необхідних кожній сучасній людині:
- вільне володіння державною мовою;
- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними
мовами;
- математична компетентність;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
- інноваційність;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність;
- навчання впродовж життя;
- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,
справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з
усвідомленням рівних прав і можливостей;
- культурна компетентність;
- підприємливість та фінансова грамотність;
- інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
Окрім того, усі компетентності однаково важливі і взаємопов’язані:
елементи, притаманні одній компетентності впливатимуть на формування інших.
Звертаємо особливу увагу, що у змісті всіх навчальних програм послідовно
впроваджено компетентнісний підхід, який відповідає стратегічному напряму
розвитку освіти в контексті положень Концепції «Нова українська школа» та
показано особливості запровадження наскрізних змістовних ліній «Екологічна
безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і
безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», які відображають провідні
соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі
навчання й виховання.
Наскрізна лінія «Екологічна безпека
і сталий розвиток» підсилює формування в учнів соціальної активності,
відповідальності й екологічної свідомості: збереження, захист довкілля й
усвідомлення сталого його розвитку, готовність брати участь у вирішенні питань
навколишнього середовища і розвитку суспільства.
Наскрізна лінія «Громадянська
відповідальність» забезпечує розвиток соціальної й громадянської
компетентностей, розкриває суть поняття «відповідальний громадянин», визначає
вектори його діяльності.
Реалізації здоров’язбережувальної ключової компетентності сприяє наскрізна
лінія «Здоров’я і безпека»,
орієнтуючи на формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично
повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя, активно
долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.
Метою наскрізної лінії «Підприємливість
і фінансова грамотність» є навчання молодого покоління українців
ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат, стимулювання
лідерських ініціатив, прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному
середовищі.
Наскрізні змістові лінії спільні для всіх начальних предметів, є засобом
інтегрування навчального змісту, вони корелюються з окремими ключовими
компетентностями і сприяють формуванню ціннісних і світоглядних орієнтацій
учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Упровадження
наскрізних змістових ліній у навчальний предмет передбачає розв’язування
завдань реального змісту, виконання міжпредметних навчальних проектів, роботу з
різними джерелами інформації.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням,
уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне
мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність,
вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення,
розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Зміст навчання потрібно базувати на положеннях дидактики, психології,
методики, підборі оригінальних завдань і видів діяльності, моделюванні
творчої діяльності учнів, урахуванні розвитку мовних, соціальних,
громадянських, здоров’язбережувальних та інших компетентностей, визначених
навчальними програмами.
Нині змінилися не тільки вимоги до якості освіти, а й виникла потреба
впровадження у зміст освіти європейського виміру, спрямування його на
інтеграцію до світових та європейських стандартів. А тому перед освітянами,
науковцями стоїть нелегке завдання – пошук ефективних механізмів проходження
всіх етапів навчання.
Саме через освіту необхідно підготувати інноваційну людину, здатну до
сприйняття змін та новацій. Головна мета розвитку української системи освіти –
створити умови для саморозвитку та самореалізації кожної особистості як
громадянина України.
Українська література
У 2019/2020 навчальному році вивчення української літератури в
5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5 – 9 класи. Програма для закладів загальної середньої освіти . – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 №804;
5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5 – 9 класи. Програма для закладів загальної середньої освіти . – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 №804;
у 10-11 класах –
за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний
рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.
Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН
за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.
Зміст навчального
матеріалу передбачає текстове вивчення
творів, що виділені напівжирним шрифтом,
інші ж лише називаються для допомоги вчителеві під час вивчення певної
теми. Крім того, для осучаснення
змістового компонента, актуалізації компетентнісного підходу, надання вчителеві
методичної допомоги під час вивчення програмових тем запропоновано рекомендаційну рубрику «Мистецький контекст» (МК).
Вивчення
української літератури також відбувається із залученням міжпредметних
зв’язків – МЗ (українська мова, історія, зарубіжна
література, образотворче мистецтво, музика тощо).
Звертаємо особливу увагу на те,
що запропонована кількість годин на
вивчення кожного розділу чи підрозділу є
орієнтовною, учитель може її перерозподіляти на власний розсуд. Резервний
час учитель може використовувати також довільно, зокрема для збільшення кількості
годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, творчих та інших робіт
(екскурсій, диспутів, семінарів тощо).
Запроваджено (*) – для творів,
які не є обов’язковими, їх можна розглядати додатково, за вибором учителя,
наявністю часу або самостійно.
Наприкінці програми для кожного
класу подано орієнтовні списки
літератури для додаткового (самостійного) читання.
У навчальній програмі профільного рівня передбачено вивчення творів літератури народів України,
передовсім кримських татар. Також важливим компонентом програми є «Читацький
практикум», спрямований на формулювання практичних навиків усних і письмових
роздумів над прочитаним у різних стильових формах.
З метою рівномірного розподілу навантаження учнів
протягом навчального року подаємо рекомендовану
кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий
у таблиці розподіл годин є мінімальним
і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на
власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури у 5–9 класах
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Контрольні роботи у формі:
|
2
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
контрольного
класного твору;
|
-
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
виконання
інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Уроки розвитку мовлення*
(у+п)
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Уроки
позакласного читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Перевірка
зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 10-11
класах
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Рівні
|
стандарту
|
профільний
|
||
Контрольні роботи у формі:
|
3
|
3
|
4
|
4
|
контрольного
класного твору*;
|
1
|
1
|
1
|
1
|
виконання
інших завдань (тестів, відповідей на
запитання)
|
2
|
2
|
3
|
3
|
Уроки розвитку мовлення**
|
2 (у+п)
|
2 (у+п)
|
2 (у+п)
|
2 (у+п)
|
Уроки
позакласного
читання
|
1
|
1
|
2
|
2
|
Перевірка
зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
*Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе,
міні-творів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо.
Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати
роботу протягом одного уроку.
**У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох
уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого –
письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти
всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.
Оцінку за ведення зошита з української літератури
виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і
враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з
української літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт;
грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати
роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). У разі відсутності учня на
уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о
(нема оцінки).
Оцінка за контрольний твір з української літератури є
середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою
написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за читання напам’ять творів з української
літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Навчальна та методична література з української літератури, рекомендована
МОН, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та
навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки,
що розміщений на офіційних сайтах МОН, Інституту модернізації змісту освіти.
Немає коментарів:
Дописати коментар