Проєкт 5 класу "Допомога птахам взимку"

 Справжнім подарунком для птахів в холодний зимовий період стали годівнички, які  виготовили учні 5 класу Комарівського ліцею.

Діти дбають про своїх маленьких крилатих друзів, адже знають: хто ситий, тому холод не страшний.

Допоможіть птахам взимку, тоді влітку вони присвятять вам найкращі пісні, з'їдять всіх шкідників на городах та подбають, щоб комарів і мух у наступному році було якомога менше.

Творити добро легко!!!

 Відео "Допомога птахам взимку"

Сьогодні, 13 грудня, день пам'яті поета і журналіста, шістдесятника Василя Симоненка (08.01.1935 — 13.12.1963)

Ти знаєш, що ти — людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди —

Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба —

Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,

І хочеш того чи ні —

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

16.XI.1962

ВІТАЄМО!!!

Богданенко Ярославу з І місцем

у ІІ етапі ХХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

Вітаємо Богданенко Ярославу з ІІ місцем у ІІ (районному) етапі ХІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Т. Шевченка.

 

Радіодиктант-2021. Оцінюймо грамотність!

Радіодиктант-2021. Оцінюймо грамотність!

Слідом за пам’яттю

Парк! Як добре, що він у нас був. І не просто був, а буяв, дихав, заманював – такий величезний, розкинутий на незліченних гектарах, невимірний. Кожен із нас, молодших і старших, приходив до нього трохи не з побожним онімінням і завжди відкривав щось таке, що хоча б на пів життя залишиться спомином. Наш парк перевершував будь-який інший, він був чудесним лісом. Він існував поза часом і в позачасі тривав.    

Покинутий десь на галявині псевдокитайський павільйон, застиглий танок гіпсових німф довкола рясно порослого асфоделями пагорба, заґратований і напівзавалений каменями лаз у розбійничу печеру… Я міг би тягнути й далі цей перелік моїх тодішніх дивовиж. І всі вони трапилися протягом одного-єдиного літа! Бо кожне моє, як і моїх ровесників, літо минало – ні, пролітало, проносилося! – в парку, в його іноді аж до грудей високій траві.

Хоч найважливіша була осінь. Ви її любите? Якщо ви незлюбили осінь, то вам у дитинстві не пощастило з парком. Таким, як мій, що спершу заливав усього себе червоною й жовтою барвами в цілковитій невичерпності їхніх напівтонів, а відтак поступово скидав ту червінь і жовтину, до решти, дощенту оголюючись на зиму. Тоді-то й наставала пора особливої чуйності: млистими передсвітанковими годинами до парку  починали заходити невеликі групи мисливців.

9 листопада - День української писемності та мови!

 

Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято започатковано в 1997 р., коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

 Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора Літописця аби благословив майбутніх учнів.

У День української писемності та мови за традицією:

1. Покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю.

2. Відзначають найкращих популяризаторів українського слова.

3. Заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою.

4. Стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

У Комарівському НВО оформлена виставка до свята. 

Уже традицією стало написання Радіодиктанту національної єдності, хоча учням і довелося його писати дистанційно.

  

Радіодиктант національної єдності 2021: офіційні правила участі

 Радіодиктант національної єдності 2021: офіційні правила участі

Радіодиктант національної єдності цього року відбудеться 9 листопада о 10:00 .У День української писемності та мови тисячі українців щороку беруть участь у флешмобі й приєднуються до події по всьому світу.

Флешмоб укотре виходить за межі суто радіоформату, й транслюватиметься на телеканалах та діджитал-платформах Суспільного. Так, спецефір "Суспільної студії" транслюватиметься на загальнонаціональному телеканалі UA: ПЕРШИЙ, регіональних суспільних мовниках, ютуб-каналі UA: ПЕРШИЙ та на фейсбук-сторінках Суспільного мовлення, UA: ПЕРШИЙ та регіональних філій Суспільного. І традиційно Радіодиктант звучатиме по всій країні на хвилях Українського радіо та Радіо Культура (також на ютуб-каналі та фейсбук-сторінках Українське радіо та Радіо Культура). Приєднуйтесь до фейсбук-події "XХI Радіодиктант національної єдності" та стежте за  оновленнями.

Автором тексту та читцем цьогорічного Радіодиктанту буде культовий український письменник Юрій Андрухович. До методичної роботи над Радіодиктантом національної єдності долучиться Лариса Масенко — українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови Національного університету "Києво-Могилянська академія" і провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАН України.

Традиційно найактивнішими учасниками флешмобу є школярі, студенти та викладачі навчальних закладів, але щороку диктант розширює межі — у ньому беруть участь представники найрізноманітніших професій, а також відомі спортсмени, актори, бізнесмени та політики. Студію для написання диктанту для гостей облаштували в читальній залі Національної бібліотеки імені Вернадського і в приміщенні Радіохабу Академії суспільного мовлення, де відомі українці писатимуть диктант із дотриманням карантинних вимог.

Час для надсилання готового тексту — астрономічна доба. Текст диктанту оприлюднять на сайті Українського радіо 11 листопада об 11:00.

Роботи прийматимуть онлайн та офлайн. Паперового листа потрібно надіслати за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада. Онлайн свою роботу можна надіслати на скриньку rd@ukr.radio. Після оприлюднення диктанту електронні листи не прийматимуть. 

Для зручності організатори підготували електронну форму для отримання робіт, щоб можна було надіслати диктант за допомогою будь-якого гаджета. Її оприлюднять на сайті ukr.radio 9 листопада.

Усі надіслані роботи перевірить спеціальна фахова комісія. Роботи, написані без помилок, отримають подарунки від партнерів проєкту. Результати оголосять упродовж 1–2 місяців, залежно від кількості отриманих листів. 

 

 

В Україні проведуть 21-й радіодиктант національної єдності

 

Радіодиктант національної єдності у 2021 році створить і прочитає письменник Юрій Андрухович

http://osvita.ua/school/84799/?fbclid=IwAR3rXP8LpZoSFhZoeUHqLzUJrw3PlXONqDjK8cQsH76q0waGGdPqhF_t8Pg

  Цьогорічний радіодиктант національної єдності створить і прочитає письменник Юрій Андрухович.  Про це, з посиланням на організаторів заходу, повідомили на порталі «Читомо». За словами члена правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Дмитра Хоркіна, саме Юрія Андруховича радіослухачі радили обрати автором та читцем радіодиктанту, тему якого оголосять найближчим часом. «Це не перевірка знань, ми нікого не хочемо карати і робити зауваження. Ми хочемо спонукати звернути увагу на українську мову.

 У хабі Українського радіо упродовж тижня перед акцією проходитимуть обговорення мовних питань. Ми зачепимо питання і політичного характеру: закон про мову, мовні квоти», – підкреслив Хоркін. 

  Радіодиктант відбудеться 9 листопада з 10:00 до 11:00. Його транслюватимуть наживо «Українське радіо», «Радіо Культура», телеканали «UA: Перший», «UA: Культура», ютуб-канал і фейсбук-сторінки «UA: Першого», фейсбук-сторінки «Суспільного мовлення» та регіональних філій «Суспільного». 

 Як відомо, радіодиктант національної єдності – щорічна подія, яку ініціювало і з 2000 року регулярно проводить Українське радіо до Дня української писемності та мови. Наразі це наймасштабніший регулярний флешмоб з популяризації української мови та грамотності.

Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури у 2021/2022 н.р.

 Методичні рекомендації щодо вивчення української мови у 2021/2022 н.р.

Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури у 2021/2022 н.р.

Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури у 2021/2022 н.р.

Ось і почався новий 2021/2022 навчальний рік!

 Перша зустріч з п'ятикласниками та їхніми батьками, хвилюючі та радісні моменти, які залишаться в пам'яті назавжди. Ну що ж, мої малесенькі учні, йдіть впевнено до КРАЇНИ ЗНАНЬ!

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У 2021/2022 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Відділ навчання української мови та літератури (Інститут педагогіки НАПНУ)

Динаміка розвитку людства потребує вироблення у здобувачів освіти затребуваних життєвих умінь для подолання викликів сучасного соціуму. Розвиток аналітичного й критичного мислення, креативності, ініціативності, навичок комплексного розв’язання проблем, формування потреби активного самонавчання впродовж життя, виховання мовної стійкості, стресостійкості, гнучкості взаємопов’язані з формуванням компетентного мовця, національно свідомої, цілісної особистості.

Навчати мови – це передусім формувати в учнів уміння усвідомлювати й доцільно використовувати багатство її виражальних засобів, виробити потребу здобувати інформацію з різних джерел, оцінювати й використовувати її для ефективної комунікації, висловлювати й відповідально обстоювати власну думку й позицію відповідно до ситуації спілкування.

Зважаючи на це для успішної соціалізації здобувачі освіти мають усвідомити потребу в щоденному послуговуванні державною мовою, виявляти ціннісне ставлення до неї, розглядати майстерне володіння мовою як необхідну умову самореалізації в усіх життєвих сферах.

Соціалізації та громадянській активності здобувачів освіти, їхньому академічному поступові в здобутті освіти, вмотивованості до навчання, свідомому вибору подальшого життєвого шляху сприятиме перехід освіти до школи формування компетентностей, потрібних у ХХІ сторіччі.

У вересні 2020 року Кабінетом Міністрів України затверджено Державний стандарт базової середньої освіти. Державний документ ґрунтується на Законі України «Про освіту». Перелік ключових компетентностей та вмінь у Державному стандарті визначено з урахуванням «Рекомендацій Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя», але доповнено з урахуванням викликів сучасного суспільства.

Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, містить вимоги до обов’язкових результатів навчання й орієнтири для оцінювання їх. Документ відображає ключові компетентності, які мають бути сформовані у школярів після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи).

Для всіх ключових компетентностей у документі визначено вміння, що є наскрізними. Це, зокрема, читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творча діяльність, ініціативність, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювання ризиків, розв’язування проблем, здатність співпрацювати з іншими людьми.

У Державному стандарті визначено зміст ключової компетентності «вільне володіння державною мовою», обов’язкові результати навчання здобувачів освіти відповідно до засад та принципів Концепції НУШ. Ці результати буде застосовано для здобувачів базової середньої освіти, починаючи з вересня 2022 року. Тобто за новим стандартом розпочнуть навчання ті учні, які зараз є третьокласниками Нової української школи.

Державний стандарт базової середньої освіти оприлюднено на сайті Кабінету Міністрів за покликанням: https://www.kmu.gov.ua/.../pro-deyaki-pitannya-derzhavnih....

Тож 2021/2022 навчальний рік є перехідним між дією чинного Державного стандарту і впровадженням нового державного документа. Упродовж року вивчення української мови здійснюватиметься за чинними програмами:

у 5 – 9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804);

у 10 класі – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;

в 11 класі – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівень стандарту – зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826.

Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за покликанням: https://mon.gov.ua/.../zagalna.../navchalni-programi.

Держстандарт є основою для створення нових освітніх програм (типової й модельних навчальних програм з української мови). Постає необхідность мобілізації наукового потенціалу, досвіду вчителів-практиків для створення, розроблення й пілотування нових навчально-методичних матеріалів.

З огляду на формування особистості компетентного учня, важливо спрямовувати зусилля на становленні компетентного мовця й компетентного читача. Необхідність цієї роботи підтверджують дані запровадженого й підтримуваного Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) міжнародного дослідження якості освіти PISA, у якому Україна вперше взяла участь у 2018 році. Дослідження якості освіти PISA створює умови для змін і реформування вітчизняної освітньої системи на основі обміну досвідом із країнами-учасницями міжнародного дослідження, спираючись на власні культурні й освітні традиції.

Дослідженням PISA поставлено за мету визначити рівень розвитку здатності підлітків читати, розуміти й інтерпретувати різноманітні тексти, зміст яких може бути корисним щодня; оцінити, як учні зможуть оперувати навчальними здобутками в ситуаціях можливих життєвих труднощів і викликів. Конкретні показники результатів виконання завдань для учасників дослідження дають змогу стверджувати, що базового рівня читацької грамотності не досягли 25,9 % українських учнів. Менше 4 % учасників проєкту досягли найвищого рівня. Кожен четвертий 15-річний учень в Україні має низький рівень читацької грамотності. Отже, наші учні за рівнем розвитку читацької компетентності відстають від середнього рівня порівняно з країнами-учасницями орієнтовно на один рік.

Варто зазначити, що міжнародне дослідження PISA має на меті не оцінювання засвоєння шкільної програми учнями, а їхню здатність застосовувати навчальні здобутки в життєвих ситуаціях і вимірює сформованість читацької грамотності, що передбачає досягнення базового рівня читацької компетентності здобувачів освіти.

У національному звіті PISA-2018 наведено таке тлумачення терміна читацька грамотність − «це здатність учня / студента сприймати, аналізувати, використовувати й оцінювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати свої знання й читацький потенціал, а також посилювати свою готовність брати активну участь у житті суспільства» [Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 / кол. авт. : М. Мазорчук (осн. автор), Т. Вакуленко, В. Терещенко, Г. Бичко, К. Шумова, С. Раков, В. Горох та ін. ; Український центр оцінювання якості освіти. Київ : УЦОЯО, 2019. 439 с. URL : http://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2019/12/PISA_2018_Report_UKR.pdf, с. 93].

У процесі аналізу результатів сформованості читацької грамотності PISA-2018, найуживаніших помилок учасників проєкту можна визначити низку викликів, які стоять перед учителями-словесниками України. Передусім необхідно розвивати інтерес і любов учнів до процесу читання, ретельно добирати для роботи на уроках української мови навчальні тексти різних видів і стилів мовлення, інформація й проблеми яких зацікавлять нинішніх учнів і відповідатимуть їхнім потребам й уподобанням. Треба пропонувати завдання й запитання, які школярі зможуть застосовувати для знаходження способів розв’язання повсякденних життєвих проблем.

Наступний виклик – технологічний. В Україні оцінювання здійснювали у паперовому форматі, тому українські учасники не працювали із завданнями, що передбачали роботу з онлайн-текстами (завданнями на пошук та аналіз інформації з інтернет-джерел. PISA-2021 буде комп’ютеризованою). Необхідно взяти до уваги видозміни формату комп’ютерного варіанту PISA-2018, які відбулися в інших країнах:

• внесено електронні тексти;

• додано множинний текст (інтерпретація й узагальнення інформації із декількох відмінних одне від одного джерел);

• змін набула тематика текстів. Зміст багатьох текстів містить оцінку використання інформації в мережі Інтернет, зокрема розпізнавання достовірності сайтів і онлайн-документів.

Українські й закордонні вчені висловлюють думку, що високий рівень читацької грамотності є не лише основою для успіхів в інших галузях і напрямах освіти, а й передумовою для плідної участі в більшості сфер дорослого життя.

У цьому контексті загострюється необхідність створення умов для повноцінного розвитку компетентного мовця. У центрі освітнього процесу сьогодні – учень з його потребами, мотивами, цінностями, намірами. Тож опанування української мови повинно сприяти кращій соціалізації особистості, формуванню в неї вмінь ефективної комунікативної взаємодії. Здобувачі освіти мають засвоювати мовні явища й категорії не як щось абстрактне, обов’язкове для запам’ятання, а як інструментарій мовленнєвого вчинку. Важливо акцентувати не на розпізнаванні, класифікуванні мовних явищ, не на мовному розборі, а на правилах комунікативно доцільного використання одиниць усіх рівнів мови в усному й писемному мовленні, зокрема приділяти увагу труднощам слововживання, складним випадкам правопису, нормам узгодження мовних одиниць, культурі слова тощо. Завдання мають обов’язково передбачати й формування в учнів умінь оволодіння різними техніками і прийомами читання, що дають змогу ефективно працювати з інформацією, критично оцінювати й інтерпретувати її, розуміти текст і підтекст, створювати власні тексти різної жанрово-стильової належності тощо.

В українській лінгводидактиці склалася традиція реалізувати виховний потенціал навчального предмета шляхом роботи з текстовим дидактичним матеріалом, зміст яких спрямовано на формування патріотизму, ціннісного ставлення до мови, українського народу, рідного краю. Уривки творів, що застосовують як матеріал для вправ, спонукають учнів успішно взаємодіяти у процесі розв’язання типових для їхнього віку життєвих проблем, адже учень (учениця) аналізує різні ситуації, висловлює власне ставлення до подій або вчинків, виділяє учасників спілкування, визначає їхні наміри; висловлює адекватні почуття і враження від почутого й прочитаного; засвоює морально-етичні й психологічні принципи спілкування і співпраці тощо.

Однак поза увагою вчителів почасти перебувають такі можливості тексту, як визначення головної й другорядної інформації, фіксування інформації різними способами, виконання логічних дій (аналіз, синтез, порівняння, класифікування, узагальнення, виявлення тези й доказів; добір власних аргументів; формулювання висновків), «переведення» тексту з одного стилю в інший; переведення тексту в інший формат: таблицю, схему, малюнок, а також естетика мови.

Особливим викликом 2021/2022 навчального року залишається проблема якісного надання освітніх послуг в умовах невпинного загострення епідемічної ситуації в країні.

Об’єктивна потреба в застосуванні нового педагогічного досвіду зумовила те, що в ключі найефективніших способів навчання онлайн зосереджується на розробленні вправ для набуття в учнів навичок онлайнового самостійного й командного виконання навчальних вправ, а також самостійного – вправ для поточного й підсумкового контролю освітніх результатів.

Оскільки навчання дистанційно може здійснюватися в синхронному і асинхронному режимах, то, відповідно, зміст і характер вправ, методичне забезпечення їх виконання повинні залежати від особливостей співпраці учня і вчителя в умовах цих двох режимів .

Синхронний режим, коли всі учасники освітнього процесу одночасно перебувають у вебсередовищі, передбачає співпрацю вчителя й учнів у реальному часі. Це може бути відео-, аудіозв’язок, спілкування в чаті. Перевагою синхронності є одночасний зворотний зв’язок, миттєве залучення учасників у визначений час. Зворотний зв’язок має бути постійним і своєчасним. Ефективним є застосування інтерактивних вправ, розташованих на різноманітних електронних ресурсах, наприклад, LearningApps.org що спонукає учнів до повторення, узагальнення і систематизації знань, формування в них стійких умінь і навичок. Крім того, можливість відразу перевірити правильність виконання вправ і завдань спонукає здобувачів освіти до рефлексії.

Прикметною ознакою сучасного освітнього процесу є змішане навчання, що зумовлює поєднання традиційних і новітніх технологій, які в результаті їх поєднання й змішування допомагають реалізувати поставлені завдання. Змішане навчання передбачає зміщення акцентів із пасивного засвоєння знань до їх самостійного здобування, що сприяє розвиткові самоосвітніх умінь здобувачів освіти. Необмежений доступ до інформації, у тому числі навчальної, що розміщена на різноманітних електронних носіях, уможливлює формування в здобувачів освіти вмінь працювати з інформацією.

У цих умовах відбувається зміна видів діяльності суб’єктів освітнього процесу: можна не просто прослухати новий матеріал у дистанційному режимі, а й обговорити його. Це формує в здобувачів освіти уміння працювати разом, аналітичні, комунікативні вміння, сприяє розвиткові критичного мислення.

Учитель стає не ретранслятором навчальної інформації, а фасилітатором, консультантом, що докорінно змінює його функції в освітньому процесі;

ГОРОШКІНА О.М.,

доктор педагогічних наук,

професор, завідувачка відділу

навчання української мови та літератури

Інституту педагогіки НАПН України

НОВОСЬОЛОВА В.І.,

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник відділу

навчання української мови та літератури

Інституту педагогіки НАПН України

TESTPORTAL.GOV.UA

testportal.gov.ua

Лист МОН від 09.08.2021 № 1/9-404 “Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році”

Перелік постійно доповнюватимуть новими назвами та оновлюватимуть з урахуванням терміну дії грифів.

З метою упорядкування літератури, що рекомендується для використання у закладах освіти, Міністерство освіти і науки надає переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих #МОН для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році. Відповідний лист МОН опубліковано на сайті Інституту модернізації змісту освіти.

Зокрема міністерство рекомендувало літературу і програми, котрі можна використовувати під час освітнього процесу у:

у закладах дошкільної освіти;

початкових класах шкіл із навчанням українською мовою;

5-11 класах закладів із навчанням українською мовою

5 -11 класах закладів із навчанням українською мовою;

для класів (груп) з навчанням мовами національних меншин;

у закладах середньої освіти для дітей з ООП.

У листі також зазначено, що переліки навчальної літератури та навчальних програм постійно доповнюватимуть новими назвами, оновлюватимуть з урахуванням терміну дії грифів, наданих навчальній літературі та навчальним програмам МОН, та будуть доступними для ознайомлення в режимі онлайн.

Джерело

Нормативно-правові документи щодо організованого початку нового 2021/2022 навчального року

Нормативно-правові документи щодо організованого початку нового 2021/2022 навчального року 

Збірник календарно-тематичних планувань на 2021-2022 н.р.

Календарно-тематичне планування з української мови та літератури 2021/2022 

Усе має свій початок і кінець. Ось і прийшов час відпускати вас, діти, у доросле життя. Вірю, що ви станете справжніми людьми, якими буде пишатися наша школа

Випускники 2021

Обласний майстер-клас

25 березня 2021 року в режимі онлайн на платформі «Zoom» відбулося третє заняття обласного майстер-класу «Сучасні засоби для візуалізації навчального матеріалу на уроках української мови та літератури» Зданович В.Г.

Тема заняття 3. Онлайн-дошка в освітньому процесі.

Валентина Григорівна розповіла про застосування «Linoit» як «органайзера» для дистанційного навчання, продемонструвала віртуальні дошки через платформу «ZOOM».
Учасники майстер-класу підготували творчі звіти та презентували набутий досвід. 

Я презентувала віртуальну дошку "Ліна Костенко - поетеса епохи" 

Новини про майстер-клас на КОІПОПК

Учні Комарівського НВО приєднуються до Всеукраїнського флешмобу відеочитань до Дня народження Ліни Костенко

"Я вибрала долю собі сама ..."

Ліна Костенко - це людина-легенда, а ми - її сучасники. Погодьтеся, що бути сучасниками легендарної людини - це вже не буденність...
Нам випала честь жити в одну епоху з пані Ліною, бо такі люди, як вона, "держать небо на плечах. Тому і є висота..."

Учителі-словесники Комарівського НВО підготували до Дня народження Ліни Костенко виставку "Я вибрала долю собі сама ..."

Шевченківська премія-2021: стали відомі імена переможців

Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка 9 березня  оголосив переможців конкурсу 2021 року.

У номінації "Журналістика та публіцистика" переміг Станіслав Асєєв із книгою "Світлий шлях: історія одного концтабору".

У номінації "Кіномистецтво" лауреатами стали режисер Валентин Васянович та художник-постановник Владлен Одуденко із художнім фільмом "Атлантида".

У номінації "Візуальне мистецтво" переміг фотохудожник Борис Михайлов із проєктом "Випробування смертю".

У номінації "Література" перемогу отримала Оксана Луцишина за роман "Іван і Феба".

Лауреатами в номінації "Музичне мистецтво" стали Олександра Андрусик, Євген Шимальський та Катерина Сула з агентства "Ухо" з проєктом "Архітектура голосу".

У номінації "Театральне мистецтво" нагороду отримають Сергій Маслобойщиков (автор інсценізації, режисер-постановник, художник-сценограф), Наталія Рудюк (художник по костюмах), Олександр Бегма (композитор) за виставу "Verba"  за мотивами драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня" Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Церемонія вручення нагород відбудеться в Каневі у травні.