Українські традиції святкування Різдва

День збройних сил України

Радіодиктант національної єдності 2024 (підсумки

У прямому ефірі Українського радіо 4 грудня оголосили імена тих, хто найкраще написали цьогорічний Радіодиктант національної єдності.

Без жодної помилки текст написала Христина Гоянюк зі Львова.

Вона багаторазова переможниця, яка щороку впродовж 25 років бере участь у написанні та не пропустила жодного Радіодиктанту.

З однією помилкою — переможців немає, а всього двох помилок припустилися кілька учасників:

Тімічева Наталя; Бондар Андрій (учитель української мови та інформатики Крушинської гімназії Глевахівської селищної ради Київської області); Перещ Юлія (з Остерського ліцею № 1 Остерської міської ради Чернігівської області); Крячко Дарина; Рубежанська Наталія.

Виконавча продюсерка Українського Радіо, координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько зазначає, що часто до листів з текстами люди додавали слова подяки, захоплення як самим текстом, так і читцем. "Багато листів отримали із небезпечних зон, зокрема: Покровська, Сум, смт Черкаського (Донецька обл.), Костянтинівки (Донецька обл.), Лиману (Луганська обл.), Херсону, Слов'янська, Луганська, Дружківки (Донецька обл.), Краматорська", — додає вона.

Шелудько також розповіла, що найстаршому учаснику цьогорічного Радіодиктанту 99 років, а двом наймолодшим — по 7.

Загалом на перевірку надійшло понад 10 тисяч текстів, більшість із них електронною поштою (із понад 30 країн), але є і паперові листи.

Радіодиктант національної єдності започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році. Головна мета — об'єднати всіх українців як в Україні, так і за її межами, а не перевірити знання.

У 2024 році радіодиктант відбувся 25 жовтня, до Дня української писемності та мови. Текст "Магія голосу", присвячений до 100-річчя Українського радіо, написала письменниця Оксана Забужко, а читав його поет та військовий Павло Вишебаба.

Мистецтво писанкарства занесено до спадщини ЮНЕСКО

Мистецтво писанкарства занесено до списку нематеріальної спадщини людства ЮНЕСКО - нещодавно було опубліковано матеріали про таке рішення спеціальної комісії.

Пишаємося, що Естонія долучилася до того, щоби ця подія відбулася. Адже відповідне клопотання до ЮНЕСКО подали разом Україна та Естонія. Ще у 2017 році Конгрес українців Естонії та Центр української культури стали партнерами Міністерства культури Естонії та Міністерства культури України на тривалому шляху, який врешті привів до визнання писанкарства духовною спадщиною людства.

Естонія визнала писанку об’єктом нематеріальної спадщини своєї країни ще у 2013 р. Завдяки тому, що талліннський Центр української культури активно займався збереженням та популяризацією писанкарства в Естонії. Згодом цьому виду українського мистецтва стали навчати охочих у багатьох українських осередках Естонії – в Сіллямяе, Маарду, Тарту, Нарві, Кохтла-Ярве та інших містах.

Розпочався процес подання клопотання у 2017 році з приїзду представників культурних інституцій України та ЮНЕСКО до Естонії і спільних обговорень між ними, Міністерством культури Естонії, представниками українських товариств Естонії.

Головним критерієм для внесення до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО якогось виду мистецтва є не лише його давні традиції, а й те, що це мистецтво живе і розвивається.

Дякуємо Естонії за сприяння!

Добрий вечір тобі, пане господарю