Усе має свій початок і кінець. Ось і прийшов час відпускати вас, діти, у доросле життя. Вірю, що ви станете справжніми людьми, якими буде пишатися наша школа
![]() |
Випускники 2021 |
25 березня 2021 року в режимі онлайн на платформі «Zoom» відбулося третє заняття обласного майстер-класу «Сучасні засоби для візуалізації навчального матеріалу на уроках української мови та літератури» Зданович В.Г.
Тема заняття 3. Онлайн-дошка в освітньому процесі.
Валентина Григорівна розповіла про застосування «Linoit» як «органайзера» для дистанційного навчання, продемонструвала віртуальні дошки через платформу «ZOOM».
Учасники майстер-класу підготували творчі звіти та презентували набутий досвід.
Я презентувала віртуальну дошку "Ліна Костенко - поетеса епохи"
Комітет Національної премії України імені
Тараса Шевченка 9 березня оголосив переможців конкурсу 2021 року.
У номінації "Журналістика
та публіцистика" переміг Станіслав
Асєєв із книгою
"Світлий шлях: історія одного концтабору".
У номінації "Кіномистецтво" лауреатами стали режисер Валентин Васянович та художник-постановник Владлен
Одуденко із художнім
фільмом "Атлантида".
У номінації "Візуальне
мистецтво" переміг
фотохудожник Борис Михайлов із проєктом "Випробування смертю".
У номінації "Література" перемогу отримала Оксана Луцишина за
роман "Іван і Феба".
Лауреатами в номінації "Музичне
мистецтво" стали Олександра
Андрусик, Євген Шимальський та Катерина
Сула з агентства
"Ухо" з проєктом "Архітектура голосу".
У номінації "Театральне
мистецтво" нагороду
отримають Сергій Маслобойщиков (автор інсценізації, режисер-постановник,
художник-сценограф), Наталія Рудюк (художник по костюмах), Олександр
Бегма (композитор) за
виставу "Verba" за мотивами драми-феєрії Лесі Українки
"Лісова пісня" Національного академічного драматичного театру імені
Івана Франка.
Церемонія вручення нагород
відбудеться в Каневі у травні.
Тарас Шевченко… Його ім’я стало
символом України. Його називають провісником нового життя, народним
пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив
нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до
роду. Духовну велич і красу українського слова він підніс на найвищу височінь.
Тарас Шевченко був, є і навіки залишиться найголовнішою особистістю у
становленні нашої держави.
Шевченківські дні у Комарівському НВО розпочалися усним журналом «Твої думи, твої пісні не забудуть люди». Вчителі-словесники оформили виставку «Доля Кобзаря». Учні торкнулися серцем поезії великого пророка української нації – Тараса Шевченка, згадали нелегкий життєвий шлях поета, співали пісні, декламували вірші.
28 січня відбувся обласний майстер-клас з теми «Сучасні засоби для візуалізації навчального матеріалу на уроках української мови та літератури»
Тема заняття 2. Сучасні інструменти для візуалізації навчальних матеріалів
Народився Григорій Савич Сковорода 3 грудня 1722 року в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака.
Творча спадщина великого філософа стала невичерпним джерелом мудрості й життєдайної наснаги для українського народу на довгі-довгі віки. Вислови й цитати Григорія Сковороди не втрачають своєї актуальності й сьогодні.
1. Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.2. Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.3. Не за обличчя судіть, а за серце.
4. Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.5. Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.6. Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.7. Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.8. Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.9. Якщо любиш прибуток, шукай його пристойним шляхом. Тисяча на те перед тобою благословенних ремесел.10. Не той дурний, хто не знає… але той, хто знати не хоче.11. Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлабузники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті.12. Як хто посіє в юності, так пожне в старості.13. Роби те, до чого народжений, будь справедливий і миролюбний громадянин, і досить із тебе.14. Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?15. Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?16. Що вподобав, на те й перетворився.17. Не шукай щастя за морем.18. Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром.19. Для шляхетної людини ніщо не є таким важким, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають дурні.20. Як нерозумно випрохувати те, чого можеш сам досягти.
У День української писемності та мови учні та вчителі нашої школи написали ХХ ювілейний диктант національної єдності та оформили виставку "Рідна мова - душа народу"
День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.
За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
У День української писемності та мови за традицією:
- покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
- відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
- заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
- стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн з 20 країн світу.
Також існувала традиція 9 листопада, коли батьки відводили дітей до школи, а потім йшли до церкви: поставити свічку перед образом Нестора-літописця і помолитися, щоб він допоміг дитині у навчанні.
В День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано з 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть узяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.
Радіодиктант 2020 (текст)
Цьогоріч 9 листопада Національна суспільна телерадіокомпанія України вдвадцяте проведе Радіодиктант національної єдності. Традиційна подія буде масштабнішою, ніж раніше.
У цьому році диктант має охопити ширшу аудиторію, оскільки його транслюватимуть на всіх платформах «UA: Суспільне мовлення».
Цього разу текст для диктанту писатиме відомий дитячий письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Іван Малкович, а читатиме популярна акторка з філігранною дикцією — Римма Зюбіна
У 2021 році в переліку навчальних предметів, із яких проводитиметься зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, виокремлюють 1) українську мову та 2) українську мову і літературу.
Відтак випускники, які завершують у 2021 році здобуття повної загальної середньої освіти та/або планують вступати до закладів вищої освіти, матимуть можливість самостійно обирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО:
Спільними для обох варіантів сертифікаційних робіт (тестів) є 39 завдань закритих форм та 1 завдання відкритої форми на надання розгорнутої відповіді з української мови. Результати виконання цих завдань будуть зараховані як результати державної підсумкової атестації з української мови. Для прийому до закладів вищої освіти зараховуватимуться результати виконання відповідно або всіх завдань сертифікаційної роботи (тесту) з української мови, або всіх завдань сертифікаційної роботи з української мови та літератури.
У кожному конкретному випадку вибір учасника того чи того варіанта сертифікаційної роботи для виконання під час ЗНО залежатиме від того, на яку спеціальність (спеціальності) він / вона планує вступати до закладу вищої освіти. Перелік спеціальностей, для вступу на які необхідним буде виконання того чи того варіанта сертифікаційної роботи (тесту), буде визначено в «Умовах прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2021 році».
Щодо особливостей оновлених сертифікаційних робіт
Зміст сертифікаційних робіт визначатиметься Програмою зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання з української мови і літератури, затвердженою Міністерством освіти і науки України.
Найприкметнішою рисою обох сертифікаційних робіт є їхня помітна переорієнтація на оцінювання компетентностей учасників – мовленнєвої та літературної. На рівні закритих тестових завдань з української мови це виявляється, зокрема, у тому, що левова їх частка стала контекстними – такими, що спрямовані на виявлення здатності учасника / учасниці працювати не з «абстрагованими» мовними одиницями чи явищами, а з їхніми реалізаціями в межах різних за обсягом контекстів. У випадку з українською літературою орієнтація сертифікаційної роботи на компетентності реалізувалася, серед іншого, у включені завдань до незнайомого художнього тексту.
Однією з основних новацій, якими позначено сертифікаційну роботу з української мови та літератури і яка засвідчує зміщення акцентів у бік оцінювання компетентності учасників / учасниць, є введення тестових завдань відкритої форми, які передбачають надання короткої (від одного до кількох речень) відповіді на питання, що стосуються одного тексту або кількох тематично пов’язаних текстів. Варто зауважити, що подібні завдання вже з’являлися в тесті з української мови та літератури, зокрема в тесті ЗНО-2015. Уже тоді вони засвідчили свою валідність для оцінювання когнітивних навичок високого рівня – аналізу, синтезу, оцінювання (за таксономією Блума), а тому повернення до них стало цілком мотивованим з огляду на компетентнісну спрямованість оновленого тесту.
Крім означеної новації, на учасників ЗНО наступних років чекає ще одне важливе нововведення. Воно стосується тестового завдання, яке передбачає створення розгорнутої письмової відповіді. Учасникам, які складали ЗНО в попередні роки, подібне тестове завдання відоме під назвою «Власне висловлення». Упродовж більш ніж десяти попередніх років проведення ЗНО це тестове завдання залишалося майже незмінним і передбачало створення учасниками лише одного специфічного різновиду тексту – власного висловлення. Таке тривале «життя» тестового завдання одного-єдиного формату спричинило до того, що відповідне завдання поступово почало втрачати свою цінність як інформативний елемент цілісного тестового інструмента оцінювання. Це виявлялося, зокрема, у тому, що учасники тестування, замість створювати дійсно власні висловлення, тобто оригінальні, глибокі за змістом, стрункі за формою тексти-доведення власної позиції стосовно тих чи тих актуальних питань, найчастіше продукували примітивні, часто позбавлені живої думки й прозорої логічності шаблонні псевдотексти. З огляду на це було прийнято рішення про розширення діапазону різновидів текстів, створення яких може бути в майбутньому запропоноване учасникам як тестове завдання відкритої форми на надання розгорнутої відповіді. Додаткову інформацію про подібні завдання Український центр оцінювання якості освіти оприлюднить упродовж року. Принагідно ж варто зауважити, що в демонстраційному варіанті сертифікаційної роботи, який оприлюднено як модель для ЗНО-2021, тестове завдання на надання розгорнутої письмової відповіді поки що має типові ознаки завдань на створення власного висловлення. Однак уважний погляд на завдання вже засвідчує певні відмінності, зокрема у формулюванні умови та специфіці стимульного матеріалу.
Демонстраційні варіанти сертифікаційних робіт з української мови, з української мови і літератури розміщено на сторінці рубрики “ЗНО-2021“.
Хочете дізнатися відповіді на запитання, які хвилюють здобувачів освіти й освітян, щодо деяких новацій ЗНО-2021? Долучайтеся сьогодні, 14 вересня, о 15.00 до розмови із заступницею директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко на YouTube каналі центру. Цей ефір розпочне низку відеоматеріалів від Українського центру оцінювання якості освіти щодо особливостей ЗНО-2021. У наступних трьох прямих ефірах експертка Українського центру Оксана Данилейко детально зупиниться на певних частинах тестів з української мови та української мови і літератури.
Див. https://testportal.gov.ua/zno-2021-novatsiyi-yaki-ochikuyut-zdobuvachiv-osvity/
У статті пропонується перелік топ-10 YouTube каналів, які містять відеоуроки з різних навчальних дисциплін, записи вебінарів, подкасти та лайфхаки для підготовки і складання ЗНО у 2020 році.
http://osvita.ua/test/73619/
