15 травня - День вишиванки

Євробачення - 2025

У швейцарському місті Базель стартував 69-й міжнародний пісенний конкурс «Євробачення». Нагадаємо, що перемогу країні приніс виступ Nemo торік у Мальме (Швеція). Україну на конкурсі у Швейцарії представляє гурт «Циферблат» з піснею Bird of Pray. Вже завтра, 13 травня, вони виступлять у першому півфіналі «Євробачення» під номером п'ять.

Вже 13 травня відбудеться перший півфінал, другий — 15-го, а фінал «Євробачення-2025» відбудеться 17-го травня. Відомо, що подію коментувати в Україні традиційно буде Тімур Мірошниченко. Разом з ним у студії з'являться співачка Alyona Alyona, ведучий Олександр Педан та комік Влад Куров. До речі, Jerry Heil, з якою Alyona Alyona виступала на «Євробаченні» минулого року, вже у Базелі та вийде на сцену конкурсу як гостя.

Пісні та вірші до Дня матері

Мама! Найдорожче слово в світі

Де б не був ти, що б ти не робив.

Назавжди вона твій шлях освітить

Ніжним серцем відданим тобі!

І сняться часто зорі голубі

І мама на порозі біля хати.

За все, що маю, мамо, дякую тобі!

За все, що маю і що буду мати!

......................

Мамо, добре, що ти є, —

Ніжне сонечко моє!

Від твоєї теплоти

Так і хочеться рости…

Найгарнішу, найдобрішу,

Я люблю тебе найбільше!

І коли дорослим стану,

Теж любить не перестану!

Бо ріднішої, ніж ти,

В цілім світі не знайти!

Добре, мамо, що ти є, —

Тепле сонечко моє!

........................

Можна у світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти,

Можна пройти крізь пустелі та хащі..

Тільки без мами не можна нізащо,

Бо найдорожче стоїть за словами:

В світі усе починається з мами!

.........................

Матусю, дай ручки твої поцілую,

За шийку тебе обійму

І щічки погладжу.

Ти знаєш, матусю,

Як дуже тебе я люблю!

І ти мене любиш, хоч я неслухняна,

Частенько і шкоду роблю.

Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,

І я тебе дуже люблю!

Традиції святкування Великодня в Україні

Вторгнення неминуче?

БУЧАНСЬКИЙ САМІТ

Вікторина про Україну

Квітуча Україна

Ліні Костенко - 95 років! З ювілеєм, дорога поетесо!

19 березня поетеса-шістдесятниця Ліна Костенко відзначає 95-річчя. За роки своєї діяльності вона стала справжньою легендою літератури і взірцем для не одного покоління українців.

Дендропарк "Софіївка" в Умані на Черкащині

Шевченківські дні. Тарас Шевченко - геніальний український поет і художник

Заспіваймо пісню про Україну , бо потрібна допомога моїй рідній землі

Україна в полум'ї війни

Пісня Ziferblat "Bird of Pray" буде звучати на Євробаченні 2025

Ziferblat перемогли на Нацвідборі. Результати оголошували в укритті через повітряну тривогу.

"Пісня "Bird of Pray" - перш за все про свободу. Про цикл життя й надію на щасливе майбутнє. Це пісня-рефлексія, назву якої буквально можна перекласти як "Птах молитви" чи "Молитовний птах". Це така собі подорож-сповідь. У ній весь той хаос, тривога, переживання і надії, що живуть в моєму серці з 2022 року", - розповідав гітарист Валентин Лещинський.

Пісня Ziferblat "Bird of Pray"

Зайде-зайдеш і до мене

Моя Пташка

Крилами пісня злітає важка

Серденько серце кохане

Не турбуйся

Доля довірила світ останнім із нас

Я світла шукаю, гори зверну

And I call you Fly Bird I’m begging you begging you please just Live Share My heart with someone who Cares Of Me and my little bird of pray

Вертай-вертайся додому

Рідна стежка

Спів перелітних пташок народить весну

I call you Fly Bird I’m begging you begging you just Care Of Me and my little bird Fly Like a Bird Where do you go I’m begging you please just Live Share My heart with someone who Flies Bird I’m begging you Begging you please just Live Share My heart with someone who Cares Of Me and my little bird of pray.

Україна буде представлена на "Євробаченні-2025", яке відбудеться в швейцарському місті Базель на арені St. Jakobshalle, яка вміщує понад 12 тисяч глядачів. Півфінали пройдуть 13 та 15 травня, а фінал - 17 травня.

До Дня вишиванки

Євробачення - 2025. Оголошено список учасників

Сьогодні, 17 січня, організатори нацвідбору оголосили список 10 фіналістів, які поборяться за право представити Україну на "Євробаченні-2025".

Як відомо перших 9 фіналістів було оголошено ще в грудні. А 10-го учасника українці обирали шляхом голосування в "Дії". Так, найбільшу кількість голосів отримала FIЇNKA та її хіт "Культура". І саме вона доєднається до решти фіналістів.

Тож, список фіналістів нацвідбору на "Євробачення-2025" має такий вигляд:

Future Culture – "Waste My Time"

KHAYAT – "HONOR"

KRYLATA – "STAY TRUE"

MOLODI – "my sea"

Ziferblat – "Bird of pray"

Абіє – "Дім"

ДК Енергетик – "Сіль"

Маша Кондратенко – "No time to cry"

Влад Шериф – "Wind of change"

FIЇNKA – "Культура"

Після проведення нацвідбору один з цих артистів поїде на "Євробачення-2025", щоб гідно представити Україну й cпробувати завоювати перемогу. До слова, вже вдруге свої сили випробує гурт Ziferblat, KHAYAT і FIЇNKA.

Своєю чергою, Нацвідбір на "Євробачення-2025" відбудеться у форматі телевізійного концерту 8 лютого 2025 року.

Українські народні пісні

"Ой Марічко, чичері" (переслано від Софії Семикрас)

"Несе Галя воду"

"Ой на горі та й женці жнуть"

"Ой чорна, я си чорна"

"Горіла сосна палала"

"Ой на горі два дубки"

"Плакуча гітара"

"Била мене мати"

"Ой у вишневому саду" (Переслано від Назара Завізьона)

"Ніч яка місячна"

"Цвіте терен"

"Ой чий то кінь стоїть"

"Гей,гей, гей соколи"

"Пливе кача"

"Ти ж мене підманула" (переслано від Поліни Клименко)

"Їхав козак за Дунай"

"Несе Галя воду"

"Чорнії брови, карії очі"

"Ой на горі та й женці жнуть"

"Несе Галя воду" (переслано від Кіри Яременко)

(Переслано від Кулинченка Максима)

"Ой там на горі" (переслано від Максима Золотницького)

"Ой на горі два дубки" (переслано від Юліі Микулець)

"Несе Галя воду"

"Їхав козак за Дунай"

"Розпрягайте, хлопці, коней"

SKOFKA "Чути гімн" (переслано від Олександра Микульця)

https://www.youtube.com/playlist?list=PLA1CBE301E1AFC524

Українські традиції святкування Різдва

День збройних сил України

Радіодиктант національної єдності 2024 (підсумки

У прямому ефірі Українського радіо 4 грудня оголосили імена тих, хто найкраще написали цьогорічний Радіодиктант національної єдності.

Без жодної помилки текст написала Христина Гоянюк зі Львова.

Вона багаторазова переможниця, яка щороку впродовж 25 років бере участь у написанні та не пропустила жодного Радіодиктанту.

З однією помилкою — переможців немає, а всього двох помилок припустилися кілька учасників:

Тімічева Наталя; Бондар Андрій (учитель української мови та інформатики Крушинської гімназії Глевахівської селищної ради Київської області); Перещ Юлія (з Остерського ліцею № 1 Остерської міської ради Чернігівської області); Крячко Дарина; Рубежанська Наталія.

Виконавча продюсерка Українського Радіо, координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько зазначає, що часто до листів з текстами люди додавали слова подяки, захоплення як самим текстом, так і читцем. "Багато листів отримали із небезпечних зон, зокрема: Покровська, Сум, смт Черкаського (Донецька обл.), Костянтинівки (Донецька обл.), Лиману (Луганська обл.), Херсону, Слов'янська, Луганська, Дружківки (Донецька обл.), Краматорська", — додає вона.

Шелудько також розповіла, що найстаршому учаснику цьогорічного Радіодиктанту 99 років, а двом наймолодшим — по 7.

Загалом на перевірку надійшло понад 10 тисяч текстів, більшість із них електронною поштою (із понад 30 країн), але є і паперові листи.

Радіодиктант національної єдності започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році. Головна мета — об'єднати всіх українців як в Україні, так і за її межами, а не перевірити знання.

У 2024 році радіодиктант відбувся 25 жовтня, до Дня української писемності та мови. Текст "Магія голосу", присвячений до 100-річчя Українського радіо, написала письменниця Оксана Забужко, а читав його поет та військовий Павло Вишебаба.

Мистецтво писанкарства занесено до спадщини ЮНЕСКО

Мистецтво писанкарства занесено до списку нематеріальної спадщини людства ЮНЕСКО - нещодавно було опубліковано матеріали про таке рішення спеціальної комісії.

Пишаємося, що Естонія долучилася до того, щоби ця подія відбулася. Адже відповідне клопотання до ЮНЕСКО подали разом Україна та Естонія. Ще у 2017 році Конгрес українців Естонії та Центр української культури стали партнерами Міністерства культури Естонії та Міністерства культури України на тривалому шляху, який врешті привів до визнання писанкарства духовною спадщиною людства.

Естонія визнала писанку об’єктом нематеріальної спадщини своєї країни ще у 2013 р. Завдяки тому, що талліннський Центр української культури активно займався збереженням та популяризацією писанкарства в Естонії. Згодом цьому виду українського мистецтва стали навчати охочих у багатьох українських осередках Естонії – в Сіллямяе, Маарду, Тарту, Нарві, Кохтла-Ярве та інших містах.

Розпочався процес подання клопотання у 2017 році з приїзду представників культурних інституцій України та ЮНЕСКО до Естонії і спільних обговорень між ними, Міністерством культури Естонії, представниками українських товариств Естонії.

Головним критерієм для внесення до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО якогось виду мистецтва є не лише його давні традиції, а й те, що це мистецтво живе і розвивається.

Дякуємо Естонії за сприяння!

Добрий вечір тобі, пане господарю

ЩЕДРИК проти "руського міра"

7 чудес України

7 листопада 2024 року, у конференційній залі Бібліотеки Tartu Ülikool, під час сесії Міської ради міста Тарту мер Львова Андрій Садовий та мер Тарту Urmas Klaas підписали угоду про партнерство і співробітництво

До Тарту вперше за всю історію двосторонніх відносин прибув з візитом мер Львова Андрій Садовий. І не просто прибув, а привіз з собою Дні української культури – Ukrainian days in Tartu. UKRAINE! UNMUTED

Не знаю як Ви, а в моїй душі уже саме словосполучення «українська культура» знаходить живий відгук. Російська агресія проти України запустила не тільки механізм національного спротиву, але й механізм культурного відродження. Українське мистецьке життя бринить новою енергією.

Загроза смерті, яка нависла над Україною і кожним українцем, змусила нас більш інтенсивно відчувати і більш креативно творити. Ми навчились битись і помирати за свої цінності, і ця готовність до смерті заради життя звільнила нас від будь-якого поневолення та примусу, зробила нас вільними. Росіяни можуть нас фізично знищити, але ніколи більше вони не зможуть нас зробити рабами.

Звільнення від поневолення вимагає також відновлення справедливості. Занадто довго ми жили у тіні російської та радянської імперій, які привласнювали все, що продукувала Україна. Ми були політичною та культурною «білою плямою» у серці Європи. Ми залишаємось terra incognita для багатьох письменників, істориків, мистецтвознавців та музичних критиків.

Відсутність знань про Україну веде до забуття, забуття до поневолення, поневолення до узурпації та стирання української ідентичності. Нам вкрай важливо розірвати це порочне коло і відновити своє місце у світовому та європейському культурному контексті. Не менш важливо, ніж перемогти на полі бою, втримати економіку чи повернути українців додому. Дні української культури презентували наш доробок світу і зафарбували «білу пляму» забуття у яскраві кольори українського прапора.

По-друге, Дні української культури відбулись в рамках програми European Capital of Culture Tartu 2024. Можливо політично, економічно та бюрократично наш шлях до ЄС буде складнішим і довшим, ніж нам би хотілось, але наша музика, наша література, наше мистецтво уже інтегровані у спільний європейський простір.

Україна уже зараз відчуває себе частиною великої європейської родини, об’єднаної не тільки спільними європейськими цінностями, але й спільними культурними кодами. Програма Днів української культури в Тарту, ретельно розроблена командою Tartu 2024 за підтримки ЄС та Міжнародний фонд "Відродження" у співпраці з Ukrainian Institute - Український інститут та львівським Інститут стратегії культури, вкотре це довела. Дякую Юля Хомчин за докладені зусилля! Дякую Erni Kask, менеджеру з міжнародних зв’язків Tartu 2024, за чудово організовану подію!

Нарешті, Львів і Тарту скористались цією ідеальною нагодою, щоб інституціоналізувати та поглибити свою співпрацю. 7 листопада 2024 року, у конференційній залі Бібліотеки Tartu Ülikool, під час сесії Міської ради міста Тарту мер Львова Андрій Садовий та мер Тарту Urmas Klaas підписали угоду про партнерство і співробітництво.

Для мене, як для Посла України в Естонії, такий крок давно видавався логічним: обидва міста є культурними столицями своїх країн, обидва є великими університетськими центрами з активним і молодим студентським населенням, обидва є міцними бастіонами національної ідентичності та державності. Естонці кажуть, що дух Естонії живе в Тарту. Львів також завжди зберігав дух української свободи і вільнодумства незалежно від тиранів та імперій. Але не все, що нам здається логічним, стає реальністю. Тим приємніше, коли логіка і здоровий глузд перемагають. Іноді трошки з підтримкою і допомогою українських дипломатів з Embassy of Ukraine in the Republic of Estonia

Бажаємо Львову і Тарту, щоб їхнє побратимство тривало у роках і приносило щедрі плоди. А ми тим часом попрацюємо над іншими перспективними партнерствами, щоб зв’язків, які поєднують наші країни та народи ставало все більше.

Фільм " Ми. Майбутнє" у Võru Kannel

3 листопада (у неділю) у Виру в Каннель о 12:00 планується показ фільму "Ми. Майбутнє", обговорення і невеличкий благодійний кафетерій. Також дівчата з Таллінну привезуть українські книги, гердани й прикраси з бісеру🧚‍♀️, і теж долучаться до благодійного збору✌️.

Новий документальний фільм «Ми. Майбутнє» висвітлює історії п’яти українських підлітків під час війни, їх щоденне життя та мрії. Вони живуть в різних містах, думають про майбутнє та діляться своїм досвідом і проєктами, які можуть допомогти Україні.

«Діти – найцінніше, що наша країна має сьогодні, адже саме вони – її майбутнє. Ми маємо робити все від нас залежне, аби вони вірили в себе, відчували підтримку й знали, заради чого їм лишатися тут і заради чого ми сьогодні прагнемо перемоги понад усе. Софія, Дарій, Мирослава, Даня і Даша розповідають свої історії через історії українських міст, в яких народилися і в яких робили перші кроки в соціальному підприємництві та винахідництві. П’ять світлих історій стійкості та віри в те, що світові є заради чого обʼєднуватися»

Фільм з англійськими субтитрами, тому можете запросити естонських друзів!

Вхід безкоштовний.

Текст радіодиктанту 2024

Магія голосу

Спочатку був "брехунець". З нього починався день: клац! — і пронизливе рокотання перших тактів "Реве та стогне…", а за ним примусово-бадьоре "Говорить Київ!" давали знак, що з-під теплої ковдри хоч-не-хоч пора вилізати.

Діти люблять чутися в гурті. Було приємно думати, що цієї миті по країні мільйони дітей так само збираються до школи, а їхні тати-мами — на працю, і всіх нас об’єднує голос із радіо. Людський голос — то взагалі матерія магічна, в нього можна закохатись, навіть не бачивши носія. "Оксано, Оксано, я чую твій голос, то вітер мені з України приніс", — під це танґо й досі танцюють на весіллях, не підозрюючи, що це фольклор засланчий, гулагівський — не до коханої дівчини звернений, а до легендарної співачки Оксани Петрусенко, чий спів у сталінські роки Всесоюзне радіо доносило і в сибірську пущу.

А в 1960-1980-ті, коли єдиною дозволеною формою патріотизму було вболівання за київське "Динамо", Україна була закохана в голоси футбольних коментаторів. Їх упізнавали з півслова, в їхніх модуляціях ловили, мов ковток свіжого повітря, солідарність зі "своїми" і обурення привілеями москвичів, котрим безсоромно підсуджували судді у вирішальних матчах. Аж дивно, яке багатство сенсів здатен виражати людський голос самою лиш інтонацією!

Згодом телевізор притупив нам на те слух.

Та, попри всі зміни технологій, от уже сто років Україна звучить в ефірі планети власним голосом. І нашого голосу більше нікому й ніколи не вимкнути й не заглушити.

Оксана Забужко

Закарпаття - квітучий куточок України

Радіодиктант Національної Єдності

📢 УВАГА! Радіодиктант Національної Єдності відбудеться

➡️25 жовтня 2024 року

➡️об 11:00

✍️ Автор диктанту національної єдності - українська письменниця Оксана Забужко, її текст у прямому етері читатиме письменник, музикант та військовий Павло Вишебаба.

🎛️🎙️🎧Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного: телебаченні, радіо та диджиталі.

🎓Традиційно найактивнішими учасниками флешмобу є школярі, студенти й викладачі закладів освіти.

➡️Оксана Забужко — українська письменниця та есеїстка. Найвідоміші твори: «Музей покинутих секретів» (2009), «Польові дослідження з українського сексу» (1996). Лауреатка багатьох премій, зокрема Національної премії України імені Тараса Шевченка (2019), Літературної премії Центральної та Східної Європи «Анґелус» (2013), «Книги року BBC» (2020). Її книги та статті перекладено понад 20 мовами.

➡️Павло Вишебаба — військовий, поет, музикант та громадський діяч. Мобілізувався до лав ЗСУ з початком повномасштабного російського вторгнення. Автор книги віршів «Тільки не пиши мені про війну», виданої у 2022 році.

🇺🇦 Разом відзначимо День української писемності та мови (27 жовтня)!

Можливості вивчення української мови та культури в школах Естонії. Інтерв'ю з міністром освіти Естонії Крістіною Каллас

Учні школи міста Виру пишуть листи українським захисникам

Українські народні інструменти

21 вересня - День МИРУ

Пісні українською

Львівська майстерня шоколаду

Як легко перейти на українську?

1 вересня у школі м. Виру

Вітаю учнів та батьків з початком нового навчального року 2024! Радію, що можу навчати дітей українською мовою і закликаю зберегти рідну мову в такий важкий для українців час!

Історія України за 30 хвилин

Фільми та серіали, котрі варто переглянути кожній українській родині

Фільми та серіали, котрі варто переглянути кожній українській родині.

Аби знати, аби зрозуміти, аби пам'ятати. Аби переказати своїм дітям, онукам та правнукам.

Щоб ніколи не забути своєї історії.

- Тіні забутих предків (1967)

- Сад Гетсиманський (1993)

- Білий птах з чорною ознакою (1971)

- Тигролови (1994)

- Пропала грамота (1972)

- Вінчання зі смертю (1992)

- Голод 33 (1991)

- Захар Беркут (1971)

- Вавилон ХХ (1979)

- Осіннє вбивство в Мюнхені (1995)

- Залізна сотня (2004)

- Собор на крові (2006)

- І будуть люди (2020)

- Чужа молитва (2017)

- Ціна правди / Mr Jones (2019)

- Колимські дівчата (2021)

- Код нації (2013)

- Поводир (2014)

- Нескорений (2000)

- Вишневі ночі (1992)

- Червоний (2017)

- Чорний ворон (2019)

- Крути 1918 (2019)

- Захар Беркут (2019)

- Століття Якова (2016)

- Черкаси (2019)

- Кіборги (2017)

- Соловей співає (2019)

- Толока (2020)

- Мати апостолів (2020)

- Той хто пройшов крізь вогонь (2011)

- Сага (2021)

- Гіркі жнива (2020)

- Жива (2016)

- Мама (2017)

- Пекельна хоругва (2020)

- Добровольці Божої Чоти (2020)

- Заборонений (2019)

- Додому (2019)

- Страчені світанки (1995)

- Наші Котики (2020)

- Іловайськ (2019)

- Тарас. Повернення (2019)

- Залізна сотня (2004)

- Спадок нації (документальний, 2018)

- Снайпер: Білий ворон (2022)

- Один в полі воїн (2003)

- Іван Сила (2013)

- Чорний козак (2018)

- Доброволець (2020)

- Позивний «Бандерас» (2018)

- Хто ми? Психоаналіз українців (2021)

- Сон (з Іваном Миколайчуком) (1964)

- Дім батька твого (1986) – екранізація «Дикого Янгола» Олексія Коломійця

- Із житія Остапа Вишні (1991),

- Голос трави (1992) /за мотивами творів Валерія Шевчука/

- Фучжоу (1993),

- Гетьманські клейноди (1993),

- Кайдашева сім'я (1993),

- Дорога на Січ (1994),

- Москаль-чарівник (1995),

- Легенда Карпат (історична сага про опришків/, (2018)

- Хайтарма (2013)

- Фелікс. Австрія (2020)

- Будинок «Слово». Роман довжиною в життя

- Чорнобиль - Чорнобиль. Втрачені стрічки…

- «Довбуш» (2023)

- «Щедрик» (2023)

Серіали для сімейного перегляду: - Гвардія (2015), Гвардія-2 (2017)

Мультсеріал "Поліанна"

Хто поділив українців?

День вишиванки в Україні

Виставка " Мамо, я не хочу війни" в парламенті Естонії

Запрошуємо вас відвідати виставку «Мамо, я не хочу війни», що триватиме до 14 червня у Рійгікогу (парламент Естонії).

На виставці «Мамо, я не хочу війни» одночасно представлені малюнки польських та українських дітей, які висловлюють їхні враження від війни. Одна частина експозиції присвячена малюнкам польських дітей, взятим з державних архівів Польщі, які відтворюють переживання дітей під час німецької окупації у Другій світовій війні. Інша частина виставки демонструє твори українських дітей, зібрані музеєм Mom, I see war після початку повномасштабної війни росії проти України.

Виставка організована за сприяння Посольства США та Польщі в Естонії, у її відкритті взяли участь Посол Америки в Естонії, Джордж Кент; Посол України в Естонії, Максим Кононенко та Президент Рійгікогу, Лаурі Хуссар.

Усі охочі можуть відвідати виставку у робочі дні з 10:00 до 16:00 у замку Тоомпеа за наявності посвідчення особи.

Фестиваль"Вишиванка об'єднує"

❓Як добратись до місця проведення фестивалю і скільки коштує вхід❓

Вже цієї неділі ми побачимось з вами на найяскравішій події цього року - фестивалі "Вишиванка об'єднує"! 🙂

Вся наша команда і учасники фестивалю потужно готуються до зустрічі з вами, до свята, що покликане об’єднати всіх в бажанні зберегти споконвічні народні традиції та культуру, а також познайомити один одного із своїм етносом та національним культурним надбанням.

Нагадуємо, Фестиваль "Вишиванка об'єднує" 19 травня, з 12:00 до 20:00 у Естонському музеї просто неба Eesti Vabaõhumuuseum / Estonian Open Air Museum.

Він дуже великий і складається з хуторів. Наш фестиваль відбудеться на хуторі Сету: https://goo.gl/maps/xAfwRYNk7awFTM8TA?coh=178571&entry=tt

У Музея є 2 входи - центральний і боковий. Зайти на фестиваль можна тільки з бокового входу❗️❗️❗️

Від бокового входу до місця проведення фестивалю - 3 хвилини пішки. Парковка в наявності.

Поруч з музеєм є автобусна зупинка ( (https://maps.app.goo.gl/pCjsnziB2SAD8Q3y7), де зупиняються автобуси 21,21b які йдуть з центру: від Балтійського ринку, центру Viru і площі Vabaduse.

На вході вас зустрінуть наші волонтери і допоможуть знайти точне місце проведення, якщо ви розгубились. Також на території музею ви можете орієнтуватись за вказівниками, щоб знайти фестиваль.

❗️Вхід - 5 євро. ❗️Пільгові квитки – за звичайними умовами входу в Музей: https://evm.ee/ ❗️Діти до 8 років – безкоштовно.

*** На вас чекає багато цікавих та захоплюючих активностей для дорослих та дітей:

- ярмарок-продаж автентичних товарів та українських сувенірів - безліч локацій із майстер-класами та дитячою зоною - фуд-корти з національними кухнями - концертна програма з національними танцями та співами - показ українських вишиванок - незабутній перформенс, де ви відчуєте атмосферу старовинного українського весілля та ознайомитесь із багатьма українськими весільними традиціями і обрядами - яскраві фотозони де можна буде зробити унікальні фото на згадку! - незабутні екскурсії музеєм для всієї родини - вікторини та святкова лотерея, в якій може взяти участь кожен гість і виграти коштовні подарунки - на фестивалі можна буде спостерігати за справжнім процесом вишивки килиму від естонського ремісничого колективу Raudrohi.

Чекаємо на вас!

День матері

🇪🇺 День Європи

🇪🇺 День Європи

Сьогодні ми вкотре акцентуємо на прагненні України до європейського майбутнього — курсу на повноправне членство в Європейському Союзі, закріпленому у Конституції.

Це день, що символізує нашу готовність до впровадження змін і необхідних реформ та посідання почесного місця у європейській спільноті.

Євроінтеграція України — це мета, яка обʼєднує всіх нас і дозволяє крокувати вперед до європейських стандартів, цінностей і можливостей. Ми знаємо, що це непростий шлях, але він вартий усіх зусиль.

Верховна Рада України, зі свого боку, продовжуватиме робити все від неї залежне для досягнення європейської мети нашої держави.

Україна має потужний потенціал для розвитку та вдосконалення — і ми гордо крокуємо цим шляхом разом.

Наша країна, обʼєднана у рішучості та меті, готова бути у Європейському Союзі.

Весняний шторм 2024

Увага! Навчання Весняний шторм відбудуться 6-17 травня 2024 року!

Діяльність Весняняного шторму 2024 пов'язана з активною діяльністю військової авіації над всією територією Естонії, під час якої літають різні типи літальних апаратів - літаки, гелікоптери та безпілотники.

Польоти некоординованих безпілотників в районі тренувань заборонені!

У навчаннях використовується імітаційна техніка, включно з розривними патронами та навчальними гранатами. Рух транспортних засобів, низькі польоти та використання імітаційного обладнання створюють більше шуму, ніж зазвичай. По можливості оборонці просять тримати шумолякливих тварин у приміщенні та пояснити дітям причину того, що відбувається.

У разі виявлення підозрілого предмета необхідно повідомити учасників навчань та центр екстреної допомоги за телефоном 112.

Не лякайтесь будь ласка, зберігайте спокій, це навчання.🤗

У Швеції відбулась церемонія відкриття «Євробачення-2024»

У Швеції у місті Мальме у неділю, 5 травня, відбулася церемонія відкриття пісенного конкурсу «Євробачення-2024», повідомляє «Суспільне».

Як зазначається, так званим «Бірюзовим хідником» пройшли всі цьогорічні учасники конкурсу, крім ізраїльської делегації, оскільки сьогодні вшановують пам'ять жертв Голокосту.

Представниці від України alyona alyona & Jerry Heil вийшли на «Бірюзовий хідник» у вбранні з підвішеними ключами. Вони символізують втрачені домівки через війну в Україні – коли ключ є, а дому вже немає.

Артистки подарували ведучому український великодній кошик і показали традицію «битися» крашанками. Співачки також нагадали, що збиратимуть кошти на відбудову гімназії у Дніпропетровській області.

Українські співачки, учасниці «Євробачення-2024» Alyona Alyona і Jerry Heil збирають кошти на відновлення зруйнованої внаслідок російських атак школи на Дніпропетровщині

68-й пісенний конкурс «Євробачення» проходить у шведському місті Мальме. Перший і другий півфінали відбудуться 7 та 9 травня, грандфінал – 11 травня.

Україну на конкурсі представляє дует alyona alyona & Jerry Heil з піснею Teresa & Maria. Вони виступлять у першому півфіналі.

Номер для співачок поставила українськар ежисерка, номінантка на «Ґреммі» за найкраще музичне відео Таню Муіньо.

Естонський депутат Крісто Енн Вага завершив свою подорож з Талліна до Києва на велосипеді

Естонський депутат Крісто Енн Вага завершив свою подорож з Талліна до Києва на велосипеді. Він проїхав 1700 кілометрів.

Депутат опублікував фото з Майдану Незалежності у Києві та написав:

"Я проїхав на велосипеді від Таллінна до Києва, щоб показати, що війна триває лише на відстані велосипедної поїздки, і щоби висловити підтримку захисникам".

Його мета — зібрати гроші для українських військових, зокрема, купити дрони та автівки.

Зараз на сайті збору є 30 тисяч євро, а ціль — 50 тисяч.

"Зосередьмося на тому, щоби допомогти Україні виграти цю війну та перемогти терористичну Росію!" – написав естонський депутат у Х. 📷Kristo Enn Vaga