Лауреатка Шевченківської премії, поетеса-шістдесятниця, почесний професор «Києво-Могилянської академії» свого часу відмовилася від звання Героя України, але є безперечним класиком української літератури.
- Її називають королевою української поезії ХХ століття, яка «в часи безвір’я повертала людям віру у слово, а також такі поняття, як гідність, національна честь і самоповага». Її поетичними і прозовими рядками читачі висловлюються про безліч тем і речей, - написав видавець і поет Іван Малкович. - Вражає всеохопна тематика поезії Ліни Костенко: від високої любовної лірики, української і світової історії — до актуального сьогодення:
І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди.
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди…
Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року в Ржищеві Київської області.
Першу поетичну збірку «Проміння землі» видала у 1957 році. З 1961 до 1977 року не друкувалася.
Найвідоміші твори: «Берестечко», «Маруся Чурай», збiрки поезії «Вiтрила», «Проміння землі», «Сад нетанучих скульптур», прозовий роман «Записки українського самашедшого».
Живе Ліна Костенко у Києві, останніми роками не з’являється не публіці. Ліна Василівна і зараз продовжує писати. За словами видавця Івана Малковича, завершує роботу над художнім твором про еволюцію і деградацію Російської імперії крізь призму українських доль, а також дописує книжку публіцистичних есеїв «За Далем – даль» і книжку спогадів.
Немає коментарів:
Дописати коментар