четвер, 22 вересня 2022 р.
пʼятниця, 19 серпня 2022 р.
Дитина перебуває в евакуації в іншій країні. Де вчитися?
Навчатись можна в українській школі дистанційно або піти до школи в країні, де перебуває ваша дитина (часто це необхідність і на цьому наполягають соцслужби). До прикладу, школи та дитсадки Польщі готові прийняти приблизно 400 тисяч українських дітей. Також можна поєднувати навчання і там, і тут. Як краще вчинити — вирішують батьки або законні представники дитини.
Також є можливість вчитися в українській суботній школі в країні, де ви знаходитесь. Тут — перелік українських навчальних закладів за межами України. Окремі із наведених у переліку шкіл співпрацюють із Міжнародною українською школою і мають можливість запропонувати своїм учням, окрім вивчення української, здобути освіту українського зразка та офіційні документи державного зразка, які підтверджують здобуті освітні рівні.
Портал "Освіторія" зібрав добірку українських шкіл за кордоном, що навчають за програмою МОН і дають можливість отримати українські документи про освіту.
Як продовжити навчання в рідній школі?
Сотні тисяч родин зараз знаходяться за кордоном, у країнах, де відвідування місцевої школи українцями є обов'язковим. Тобто навіть якщо навчальний заклад, у якому раніше навчалася дитина, запровадить онлайн-навчання, вона не зможе його відвідувати, бо в цей час буде перебувати на очному навчанні в школі приймаючої країни. Але закінчувати школу багато українців планують все ж таки в Україні. І їм не хотілося б мати пропущений рік чи два саме в українській школі.
Часто в такому випадку школи пропонують просто забрати документи. Адже якщо дитина не відвідує заняття, то й атестувати її не зможуть. Втім, рішення є. Відповідно до статті 9 Закону України "Про освіту" загальна середня освіта може бути організована за такими формами:
інституційна (очна: денна, вечірня);
заочна (дистанційна, мережева);
індивідуальна (екстернатна, сімейна, вона ж — домашня, педагогічний патронаж).
Усі ці форми є абсолютно рівнозначними. Форми освіти, які забезпечує заклад, обов'язково мають бути вказані на його сайті. Якщо в закладу немає власної інтернет-сторінки, таку інформацію слід шукати на сайтах засновників закладу.
Сімейна форма навчання — це змога залишитися у своїй школі та навчатися у своєму темпі. Вчителі мають надати перелік тем. Раз на семестр вони проводитимуть контрольні роботи. Знання дитини будуть оцінювати, а саму дитину — переводити до наступного класу. Якщо дитина фізично знаходиться за межами України, то ці контрольні оцінювання проводитимуться онлайн.
Чи можуть відрахувати дитину зі школи, якщо втрачено зв'язок зі своїми вчителями та закладом освіти?
Ні, не можуть. Жодного учня, незалежно від того, де він перебуває, чи має він можливість підтримувати зв'язок зі своєю школою, чи ні, не виключать з української системи освіти. Відрахування можливе лише в разі, коли батьки звернуться до школи з відповідною заявою.
Ще більше корисних рішень!
Державна служба якості освіти спільно з ініціативою "Система забезпечення якості освіти", що впроваджується в межах проєкту "Супровід урядових реформ в Україні" (SURGe), створили сайт про шкільну освіту дітей, які вимушено покинули Україну. Ресурс містить опис системи освіти України, базу українських навчальних програм англійською мовою та відповіді українською на поширені запитання батьків дітей.
Також Міністерство освіти і науки України підготувало інформацію щодо особливостей організації нового 2022/23 навчального року та рекомендації першочергових кроків із підготовки до нього.
Про те, які зміни чекають освітян у новому навчальному році, можна дізнатися тут.
Новий навчальний рік: усе, що потрібно знати батькам перед 1 вересня
Навчання відбуватиметься онлайн чи офлайн? Як виглядатиме навчальний процес на окупованих та прифронтових територіях? До якої школи мають ходити діти ВПО? Як поєднувати навчання в українській школі та в евакуації за кордоном? Відповідаємо на головні запитання.
У чому проблема?
До кінця літа залишилося трохи менше ніж місяць. Скоро почнеться новий навчальний рік. Через війну росії проти України для багатьох школярів все змінилося настільки, що питань щодо майбутнього навчання тепер більше, ніж відповідей.
Яке рішення?
"Навчальний рік розпочнеться з 1 вересня в очному режимі там, де це можливо", — заявив прем'єр Денис Шмигаль. Добре, якщо школа та її учні знаходяться в тилу і для того, щоб розпочати навчання, "як раніше", навчальному закладу потрібно лише мати надійне укриття з усім необхідним. А що робити, якщо дитина — ВПО, в окупації, в зоні бойових дій або перебуває в евакуації за кордоном? Спробуємо в цьому розібратися і розшукати відповіді на найбільш нагальні питання батьків українських школярів.
Як це працює?
Навчання онлайн навчальний рік 2022
Головне питання, яке зараз хвилює батьків — безпека дітей під час нового навчального року. У соцмережах уже точаться суперечки між батьками про те, чи варто розпочинати освітній процес в очному форматі, чи ні. Частина дописувачів за очне навчання — занадто довго через численні карантини діти перебували на "дистанційці". Тож якщо є можливість відкрити двері шкіл для дітей — це треба зробити. Інші — не довіряють шкільним сховищам, які готують освітяни, й не готові ризикувати життями своїх дітей. Адже "прилетіти" сьогодні може в будь-яке подвір'я чи будівлю школи, в будь-якій точці країни, навіть у глибокому тилу. Особливо вимогливими до безпеки стали 98 прифронтових та прикордонних громад, оскільки там ракети та снаряди можуть долітати ще до того, як увімкнеться сигнал тривоги.
Міністерство освіти і науки України рекомендувало організовувати освітній процес залежно від безпекової ситуації в кожному населеному пункті. Одним із ключових критеріїв для здійснення очного освітнього процесу є наявність обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу. Яким воно має бути і які патерни поведінки рекомендує ДСНС, можна ознайомитися тут.
Наразі ДСНС проводить перевірку навчальних закладів на наявність укриттів. У червні освітній омбудсмен Сергій Горбачов опублікував її попередні дані. Тоді всього 1100 із 13 700 шкіл мали потрібні укриття. Однак уже на початку липня міністр внутрішніх справ Денис Монастирський відзвітував, що значна частина українських шкіл укриття має. "Зараз опрацьовується логістика, щоб визначити, який клас куди конкретно виходить, протягом кількох хвилин він має бути в укритті, хто конкретно та персонально відповідальний за те, щоб люди опинилися у сховищі, — уточнив глава МВС. — Вимога така, щоб за кілька метрів, максимум за кілька хвилин ходьби від школи були захисні споруди, де можна буде перебувати під час тривоги". Школа може водити дітей на підземні станції метрополітену, підземні паркінги, підземні торговельні центри тощо.
А якщо укриття немає?
Статистика говорить — якщо не враховувати укриття, які розташовані поряд зі школами, нині в Україні лише 11% навчальних закладів мають власні споруди цивільного захисту. До навчання в режимі офлайн готові 30% шкіл. Це цифра усереднена. До прикладу, у Вінницькій області на сьогодні облаштовано 29,5% об'єктів освіти, які мають розпочати навчання в офлайн-режимі, а на Львівщині наразі мають свої сховища 84% закладів.
Якщо заклад не має можливості підготувати укриття чи домовитись про таке поблизу, діти будуть навчатися далі дистанційно. "У закладах освіти, які не виконують безпекові вимоги — навчальний рік в офлайні не розпочнеться", — наголосила речниця МВС Альона Матвєєва.
А можна навчатися дистанційно у школі, яка проводить заняття очно?
Батьки мають право вирішувати, де та за якою формою навчатиметься їхня дитина. Про це заявив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. Він спростував дезінформацію щодо обов'язкового очного навчання, яка активно поширюється в суспільстві.
Закладів освіти, які здійснюють навчання за дистанційною формою, наразі небагато. Організація здобуття освіти за дистанційною формою здійснюється закладом освіти на підставі рішення педагогічної ради, за наявності навчально-методичного та системотехнічного забезпечення. Саме зараз заклади освіти з'ясовують кількість дітей, які планують навчатися в онлайн форматі та очному форматі, щоб спланувати освітній процес. За потреби буде організовано навчання за дистанційною формою як окремою формою здобуття освіти.
Якщо школа буде проводити заняття тільки очно, а батьки на таке не згодні, дитину пропонують перевести в той освітній заклад, який має дистанційну форму освіти. Уже зараз деякі органи місцевого самоврядування організовують дистанційне навчання в одній школі міста, і запрошують батьків перевести дітей до цієї школи. А ті, хто буде навчатися очно, залишаться у своїх школах.
Загалом Міністерство освіти і науки рекомендує школам створювати класи, у яких здійснюватиметься онлайн-навчання для дітей, чиї батьки не хочуть, щоб дитина навчалася у звичайному режимі.
Що буде з навчанням у прифронтових громадах?
Наразі в Україні є 8 областей, у яких йдуть активні бойові дії, і в цьому контексті, як зазначає міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, про навчання офлайн, і особливо — у прифронтовій зоні, взагалі не може бути й мови. У прифронтових областях і прикордонних громадах навчання проходитиме в режимі онлайн.
А якщо наша школа зруйнована?
Учні та вчителі, чиї школи були зруйновані під час війни, будуть переведені в найближчі заклади освіти. Якщо є змога, зруйнований заклад освіти може продовжити працювати у дистанційному форматі.
Що буде з освітнім процесом на окупованих територіях?
Окупаційна "влада" збирається поновити навчання в українських школах вже за російськими програмами. Тисне на директорів шкіл, вчителів та батьків учнів. Своєю чергою прем'єр-міністр України Денис Шмигаль наголосив, що в Україні навчальний рік на тимчасово окупованих навчання теж відбуватиметься в онлайн-форматі. Наразі немає прямих рекомендацій, як саме це буде відбуватися, якщо окупанти, скажімо, остаточно перекриють виходи в інтернет. Але із встановленим VPN учні матимуть змогу навчатися за українськими програмами.
Відомо, що навчальний рік для Херсонської області має розпочатися з 1 жовтня, зараз триває формування навчальної мережі. Заклади, де більшість учителів виїхали за межі окупованих територій, уже оголошують про процес навчання та працюють над навчальними програмами, — про це розповів голова Херсонської облради Олександр Самойленко.
Втім, влада України наполегливо рекомендує батькам з дітьми все ж таки намагатися виїжджати на українську територію. І вже тут діяти як внутрішньо переміщені особи.
Як бути з навчанням, якщо родина — ВПО?
Батьки дитини-переселенця мають право самостійно вирішувати, піде учень до школи в новому місті чи продовжить відвідувати онлайн-заняття в старій школі. Про це заявив освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
Освітній обудсмен рекомендує батькам, які були вимушені переїхати з дітьми на безпечнішу територію України, віддавати школярів у навчальні заклади, які будуть працювати очно. "Все ж очне навчання — це кращий варіант, тому якщо евакуація може тривати довго і є шанс навчатися очно, то дитині варто відвідувати школу. Це допоможе її соціалізації, сприятиме наданню психологічної допомоги, також результати навчання будуть кращими, ніж за онлайн-навчання", — вважає Горбачов.
Як записати дитину в школу на новому місці?
Для зарахування до школи потрібні заява, копія свідоцтва про народження дитини та медична довідка. Подавати документи до шкіл можуть батьки, опікуни або законні представники дитини. Їх слід принести особисто або надіслати електронною поштою — зареєструвати дитину також можна онлайн.
Якщо ви евакуйовувалися поспіхом і забули документи дитини або документи були втрачені разом із будинком, існує спрощена процедура зарахування до школи:
Переселенцям потрібно звернутися до найближчої школи.
З дитиною має бути один з батьків або опікун.
Достатньо мати довідку про статус внутрішньо переміщеної особи.
Для дитини проведуть співбесіду, аби визначити рівень її знань.
У разі втрати свідоцтва про народження та відомості з попереднього навчального закладу, директор нової школи звернеться до органів опіки й піклування. Там допоможуть відновити документи на дитину.
субота, 19 березня 2022 р.
«Немає часу на поразку...» ( Л. Костенко)
Сьогодні, 19 березня, День народження святкує душа української поезії - Ліна Костенко.
Ліна Костенко є видатною сучасною українською поетесою, своїм життям і творчістю вона засвідчує несхитну мужність, палку любов до України. Вона — одна з тих митців, хто не втратив людської гідності в часи переслідувань, не йшов на компроміс з владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито: «...не боюсь донощика в трактирі, бо все кажу у вічі королю».
Ліна Костенко — справжній майстер художнього слова. ЇЇ поезія — це приклад самовідданого і шляхетного служіння народові. Вона пробуджує почуття добра і справедливості, творить у людині людину, по — філософськи осмислює зміст життєвих проблем.
Її слово надихає та окрилює. А головне - об'єднує нас навколо спільних цінностей та української ідеї.
Вона проста і недосяжна,
Як сіль землі, як вись небес -
Така велична і поважна
Найкраща з кращих поетес!
Її поезію читаєш -
Немов вогонь тримаєш й лід,
У тих словах себе впізнАєш,
Побачиш в них і цілий світ!
І подих стишиш, занімієш,
Вслухаючись в святі рядки,
І вже летиш кудись і мрієш,
Забувши про свої роки!
Подарувала людям крила
(Бо вони в кожного та ж є),
Надії підняла вітрила,
І досі віри додає.
А час не змінюється, дійсно,
Лиш ми підем за дальню даль,
Її ж вірші - чарІвне дійство,
Де є і радощі, й печаль.
Живе затворником на світі,
Без пишних звань і нагород,
Із геніальністю в зеніті -
Гордиться нею весь народ!
"Вечірнє сонце, дякую за день,
Вечірнє сонце, дякую за втому...",
За незгасаючий огень
У серці Ліни золотому!
середа, 9 березня 2022 р.
Лауреати Шевченківської премії 2022
Оголошено лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка
Цього року премію в сфері літератури отримали:
📌 Грабович Джордж Григорій (Грабович Григорій Юлійович), літературознавець, громадянин Сполучених Штатів Америки – за цикл статей "Переосмислюючи Павла Тичину – переосмислюючи український модернізм";
📌 Дуда Тамара Анатоліївна (Тамара Горіха Зерня), письменниця – за роман "Доця";
📌 Рябчук Микола Юрійович, письменник – за книгу "Лексикон націоналіста та інші есеї";
📌 Ворожбит Наталія Анатоліївна, авторка п’єси "Погані дороги".
Серед лауреатів з інших сфер культури відзначили режисерку Катерину Горностай, художників Микиту Кадана та Тіберія Сільваші, режисерку-постановницю Тамару Трунову, художника-сценографа Юрія Ларіонова, акторів Андрія Ісаєнка та Валерію Ходос.
Кожен митець отримає грошову премію у розмірі 397 тисяч гривень.
Вітаємо усіх лауреатів!🎉
пʼятниця, 18 лютого 2022 р.
Будні дистанційного навчання
Українська мова 8 клас
Українська література 5 клас
Зарубіжна література 8 клас
понеділок, 27 грудня 2021 р.
Проєкт 5 класу "Допомога птахам взимку"
Справжнім подарунком для птахів в холодний зимовий період стали годівнички, які виготовили учні 5 класу Комарівського ліцею.
Діти дбають про своїх маленьких крилатих друзів, адже знають: хто ситий, тому холод не страшний.
Допоможіть птахам взимку, тоді влітку вони присвятять вам найкращі пісні, з'їдять всіх шкідників на городах та подбають, щоб комарів і мух у наступному році було якомога менше.
Творити добро легко!!!
Відео "Допомога птахам взимку"
понеділок, 13 грудня 2021 р.
Сьогодні, 13 грудня, день пам'яті поета і журналіста, шістдесятника Василя Симоненка (08.01.1935 — 13.12.1963)
Ти знаєш, що ти — людина?Ти знаєш про це чи ні?Усмішка твоя — єдина,Мука твоя — єдина,Очі твої — одні.Більше тебе не буде.Завтра на цій земліІнші ходитимуть люди,Інші кохатимуть люди —Добрі, ласкаві й злі.Сьогодні усе для тебе —Озера, гаї, степи.І жити спішити треба,Кохати спішити треба —Гляди ж не проспи!Бо ти на землі — людина,І хочеш того чи ні —Усмішка твоя — єдина,Мука твоя — єдина,Очі твої — одні.16.XI.1962
неділя, 28 листопада 2021 р.
ВІТАЄМО!!!
Богданенко Ярославу з І місцем
у ІІ етапі ХХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика
четвер, 18 листопада 2021 р.
четвер, 11 листопада 2021 р.
Радіодиктант-2021. Оцінюймо грамотність!
Радіодиктант-2021. Оцінюймо грамотність!
Слідом за пам’яттю
Парк! Як добре, що він у нас був. І не просто був, а буяв, дихав, заманював – такий величезний, розкинутий на незліченних гектарах, невимірний. Кожен із нас, молодших і старших, приходив до нього трохи не з побожним онімінням і завжди відкривав щось таке, що хоча б на пів життя залишиться спомином. Наш парк перевершував будь-який інший, він був чудесним лісом. Він існував поза часом і в позачасі тривав.
Покинутий десь на галявині псевдокитайський павільйон, застиглий танок гіпсових німф довкола рясно порослого асфоделями пагорба, заґратований і напівзавалений каменями лаз у розбійничу печеру… Я міг би тягнути й далі цей перелік моїх тодішніх дивовиж. І всі вони трапилися протягом одного-єдиного літа! Бо кожне моє, як і моїх ровесників, літо минало – ні, пролітало, проносилося! – в парку, в його іноді аж до грудей високій траві.
Хоч найважливіша була осінь. Ви її любите? Якщо ви незлюбили осінь, то вам у дитинстві не пощастило з парком. Таким, як мій, що спершу заливав усього себе червоною й жовтою барвами в цілковитій невичерпності їхніх напівтонів, а відтак поступово скидав ту червінь і жовтину, до решти, дощенту оголюючись на зиму. Тоді-то й наставала пора особливої чуйності: млистими передсвітанковими годинами до парку починали заходити невеликі групи мисливців.
вівторок, 9 листопада 2021 р.
9 листопада - День української писемності та мови!
Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято започатковано в 1997 р., коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора Літописця аби благословив майбутніх учнів.
У День української писемності та мови за традицією:1. Покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю.2. Відзначають найкращих популяризаторів українського слова.3. Заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою.4. Стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.
У Комарівському НВО оформлена виставка до свята.
Уже традицією стало написання Радіодиктанту національної єдності, хоча учням і довелося його писати дистанційно.
понеділок, 8 листопада 2021 р.
Радіодиктант національної єдності 2021: офіційні правила участі
Радіодиктант національної єдності 2021: офіційні правила участі
Радіодиктант національної єдності цього року відбудеться 9 листопада о 10:00 .У День української писемності та мови тисячі українців щороку беруть участь у флешмобі й приєднуються до події по всьому світу.
Флешмоб укотре виходить за межі суто радіоформату, й транслюватиметься на телеканалах та діджитал-платформах Суспільного. Так, спецефір "Суспільної студії" транслюватиметься на загальнонаціональному телеканалі UA: ПЕРШИЙ, регіональних суспільних мовниках, ютуб-каналі UA: ПЕРШИЙ та на фейсбук-сторінках Суспільного мовлення, UA: ПЕРШИЙ та регіональних філій Суспільного. І традиційно Радіодиктант звучатиме по всій країні на хвилях Українського радіо та Радіо Культура (також на ютуб-каналі та фейсбук-сторінках Українське радіо та Радіо Культура). Приєднуйтесь до фейсбук-події "XХI Радіодиктант національної єдності" та стежте за оновленнями.
Автором тексту та читцем цьогорічного Радіодиктанту буде культовий український письменник Юрій Андрухович. До методичної роботи над Радіодиктантом національної єдності долучиться Лариса Масенко — українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови Національного університету "Києво-Могилянська академія" і провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАН України.
Традиційно найактивнішими учасниками флешмобу є школярі, студенти та викладачі навчальних закладів, але щороку диктант розширює межі — у ньому беруть участь представники найрізноманітніших професій, а також відомі спортсмени, актори, бізнесмени та політики. Студію для написання диктанту для гостей облаштували в читальній залі Національної бібліотеки імені Вернадського і в приміщенні Радіохабу Академії суспільного мовлення, де відомі українці писатимуть диктант із дотриманням карантинних вимог.
Час для надсилання готового тексту — астрономічна доба. Текст диктанту оприлюднять на сайті Українського радіо 11 листопада об 11:00.
Роботи прийматимуть онлайн та офлайн. Паперового листа потрібно надіслати за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада. Онлайн свою роботу можна надіслати на скриньку rd@ukr.radio. Після оприлюднення диктанту електронні листи не прийматимуть.
Для зручності організатори підготували електронну форму для отримання робіт, щоб можна було надіслати диктант за допомогою будь-якого гаджета. Її оприлюднять на сайті ukr.radio 9 листопада.
Усі надіслані роботи перевірить спеціальна фахова комісія. Роботи, написані без помилок, отримають подарунки від партнерів проєкту. Результати оголосять упродовж 1–2 місяців, залежно від кількості отриманих листів.
четвер, 14 жовтня 2021 р.
В Україні проведуть 21-й радіодиктант національної єдності
http://osvita.ua/school/84799/?fbclid=IwAR3rXP8LpZoSFhZoeUHqLzUJrw3PlXONqDjK8cQsH76q0waGGdPqhF_t8Pg
Цьогорічний радіодиктант національної єдності створить і прочитає письменник Юрій Андрухович. Про це, з посиланням на організаторів заходу, повідомили на порталі «Читомо».
За словами члена правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Дмитра Хоркіна, саме Юрія Андруховича радіослухачі радили обрати автором та читцем радіодиктанту, тему якого оголосять найближчим часом.
«Це не перевірка знань, ми нікого не хочемо карати і робити зауваження. Ми хочемо спонукати звернути увагу на українську мову.
У хабі Українського радіо упродовж тижня перед акцією проходитимуть обговорення мовних питань. Ми зачепимо питання і політичного характеру: закон про мову, мовні квоти», – підкреслив Хоркін.
Радіодиктант відбудеться 9 листопада з 10:00 до 11:00. Його транслюватимуть наживо «Українське радіо», «Радіо Культура», телеканали «UA: Перший», «UA: Культура», ютуб-канал і фейсбук-сторінки «UA: Першого», фейсбук-сторінки «Суспільного мовлення» та регіональних філій «Суспільного».
Як відомо, радіодиктант національної єдності – щорічна подія, яку ініціювало і з 2000 року регулярно проводить Українське радіо до Дня української писемності та мови. Наразі це наймасштабніший регулярний флешмоб з популяризації української мови та грамотності.
вівторок, 12 жовтня 2021 р.
четвер, 2 вересня 2021 р.
Ось і почався новий 2021/2022 навчальний рік!
Перша зустріч з п'ятикласниками та їхніми батьками, хвилюючі та радісні моменти, які залишаться в пам'яті назавжди. Ну що ж, мої малесенькі учні, йдіть впевнено до КРАЇНИ ЗНАНЬ!
четвер, 19 серпня 2021 р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У 2021/2022 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Динаміка розвитку людства потребує вироблення у здобувачів освіти затребуваних життєвих умінь для подолання викликів сучасного соціуму. Розвиток аналітичного й критичного мислення, креативності, ініціативності, навичок комплексного розв’язання проблем, формування потреби активного самонавчання впродовж життя, виховання мовної стійкості, стресостійкості, гнучкості взаємопов’язані з формуванням компетентного мовця, національно свідомої, цілісної особистості.
Навчати мови – це передусім формувати в учнів уміння усвідомлювати й доцільно використовувати багатство її виражальних засобів, виробити потребу здобувати інформацію з різних джерел, оцінювати й використовувати її для ефективної комунікації, висловлювати й відповідально обстоювати власну думку й позицію відповідно до ситуації спілкування.
Зважаючи на це для успішної соціалізації здобувачі освіти мають усвідомити потребу в щоденному послуговуванні державною мовою, виявляти ціннісне ставлення до неї, розглядати майстерне володіння мовою як необхідну умову самореалізації в усіх життєвих сферах.
Соціалізації та громадянській активності здобувачів освіти, їхньому академічному поступові в здобутті освіти, вмотивованості до навчання, свідомому вибору подальшого життєвого шляху сприятиме перехід освіти до школи формування компетентностей, потрібних у ХХІ сторіччі.
У вересні 2020 року Кабінетом Міністрів України затверджено Державний стандарт базової середньої освіти. Державний документ ґрунтується на Законі України «Про освіту». Перелік ключових компетентностей та вмінь у Державному стандарті визначено з урахуванням «Рекомендацій Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя», але доповнено з урахуванням викликів сучасного суспільства.
Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, містить вимоги до обов’язкових результатів навчання й орієнтири для оцінювання їх. Документ відображає ключові компетентності, які мають бути сформовані у школярів після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи).
Для всіх ключових компетентностей у документі визначено вміння, що є наскрізними. Це, зокрема, читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творча діяльність, ініціативність, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювання ризиків, розв’язування проблем, здатність співпрацювати з іншими людьми.
У Державному стандарті визначено зміст ключової компетентності «вільне володіння державною мовою», обов’язкові результати навчання здобувачів освіти відповідно до засад та принципів Концепції НУШ. Ці результати буде застосовано для здобувачів базової середньої освіти, починаючи з вересня 2022 року. Тобто за новим стандартом розпочнуть навчання ті учні, які зараз є третьокласниками Нової української школи.
Державний стандарт базової середньої освіти оприлюднено на сайті Кабінету Міністрів за покликанням: https://www.kmu.gov.ua/.../pro-deyaki-pitannya-derzhavnih....
Тож 2021/2022 навчальний рік є перехідним між дією чинного Державного стандарту і впровадженням нового державного документа. Упродовж року вивчення української мови здійснюватиметься за чинними програмами:
у 5 – 9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804);
у 10 класі – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;
в 11 класі – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівень стандарту – зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826.
Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за покликанням: https://mon.gov.ua/.../zagalna.../navchalni-programi.
Держстандарт є основою для створення нових освітніх програм (типової й модельних навчальних програм з української мови). Постає необхідность мобілізації наукового потенціалу, досвіду вчителів-практиків для створення, розроблення й пілотування нових навчально-методичних матеріалів.
З огляду на формування особистості компетентного учня, важливо спрямовувати зусилля на становленні компетентного мовця й компетентного читача. Необхідність цієї роботи підтверджують дані запровадженого й підтримуваного Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) міжнародного дослідження якості освіти PISA, у якому Україна вперше взяла участь у 2018 році. Дослідження якості освіти PISA створює умови для змін і реформування вітчизняної освітньої системи на основі обміну досвідом із країнами-учасницями міжнародного дослідження, спираючись на власні культурні й освітні традиції.
Дослідженням PISA поставлено за мету визначити рівень розвитку здатності підлітків читати, розуміти й інтерпретувати різноманітні тексти, зміст яких може бути корисним щодня; оцінити, як учні зможуть оперувати навчальними здобутками в ситуаціях можливих життєвих труднощів і викликів. Конкретні показники результатів виконання завдань для учасників дослідження дають змогу стверджувати, що базового рівня читацької грамотності не досягли 25,9 % українських учнів. Менше 4 % учасників проєкту досягли найвищого рівня. Кожен четвертий 15-річний учень в Україні має низький рівень читацької грамотності. Отже, наші учні за рівнем розвитку читацької компетентності відстають від середнього рівня порівняно з країнами-учасницями орієнтовно на один рік.
Варто зазначити, що міжнародне дослідження PISA має на меті не оцінювання засвоєння шкільної програми учнями, а їхню здатність застосовувати навчальні здобутки в життєвих ситуаціях і вимірює сформованість читацької грамотності, що передбачає досягнення базового рівня читацької компетентності здобувачів освіти.
У національному звіті PISA-2018 наведено таке тлумачення терміна читацька грамотність − «це здатність учня / студента сприймати, аналізувати, використовувати й оцінювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати свої знання й читацький потенціал, а також посилювати свою готовність брати активну участь у житті суспільства» [Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 / кол. авт. : М. Мазорчук (осн. автор), Т. Вакуленко, В. Терещенко, Г. Бичко, К. Шумова, С. Раков, В. Горох та ін. ; Український центр оцінювання якості освіти. Київ : УЦОЯО, 2019. 439 с. URL : http://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2019/12/PISA_2018_Report_UKR.pdf, с. 93].
У процесі аналізу результатів сформованості читацької грамотності PISA-2018, найуживаніших помилок учасників проєкту можна визначити низку викликів, які стоять перед учителями-словесниками України. Передусім необхідно розвивати інтерес і любов учнів до процесу читання, ретельно добирати для роботи на уроках української мови навчальні тексти різних видів і стилів мовлення, інформація й проблеми яких зацікавлять нинішніх учнів і відповідатимуть їхнім потребам й уподобанням. Треба пропонувати завдання й запитання, які школярі зможуть застосовувати для знаходження способів розв’язання повсякденних життєвих проблем.
Наступний виклик – технологічний. В Україні оцінювання здійснювали у паперовому форматі, тому українські учасники не працювали із завданнями, що передбачали роботу з онлайн-текстами (завданнями на пошук та аналіз інформації з інтернет-джерел. PISA-2021 буде комп’ютеризованою). Необхідно взяти до уваги видозміни формату комп’ютерного варіанту PISA-2018, які відбулися в інших країнах:
• внесено електронні тексти;
• додано множинний текст (інтерпретація й узагальнення інформації із декількох відмінних одне від одного джерел);
• змін набула тематика текстів. Зміст багатьох текстів містить оцінку використання інформації в мережі Інтернет, зокрема розпізнавання достовірності сайтів і онлайн-документів.
Українські й закордонні вчені висловлюють думку, що високий рівень читацької грамотності є не лише основою для успіхів в інших галузях і напрямах освіти, а й передумовою для плідної участі в більшості сфер дорослого життя.
У цьому контексті загострюється необхідність створення умов для повноцінного розвитку компетентного мовця. У центрі освітнього процесу сьогодні – учень з його потребами, мотивами, цінностями, намірами. Тож опанування української мови повинно сприяти кращій соціалізації особистості, формуванню в неї вмінь ефективної комунікативної взаємодії. Здобувачі освіти мають засвоювати мовні явища й категорії не як щось абстрактне, обов’язкове для запам’ятання, а як інструментарій мовленнєвого вчинку. Важливо акцентувати не на розпізнаванні, класифікуванні мовних явищ, не на мовному розборі, а на правилах комунікативно доцільного використання одиниць усіх рівнів мови в усному й писемному мовленні, зокрема приділяти увагу труднощам слововживання, складним випадкам правопису, нормам узгодження мовних одиниць, культурі слова тощо. Завдання мають обов’язково передбачати й формування в учнів умінь оволодіння різними техніками і прийомами читання, що дають змогу ефективно працювати з інформацією, критично оцінювати й інтерпретувати її, розуміти текст і підтекст, створювати власні тексти різної жанрово-стильової належності тощо.
В українській лінгводидактиці склалася традиція реалізувати виховний потенціал навчального предмета шляхом роботи з текстовим дидактичним матеріалом, зміст яких спрямовано на формування патріотизму, ціннісного ставлення до мови, українського народу, рідного краю. Уривки творів, що застосовують як матеріал для вправ, спонукають учнів успішно взаємодіяти у процесі розв’язання типових для їхнього віку життєвих проблем, адже учень (учениця) аналізує різні ситуації, висловлює власне ставлення до подій або вчинків, виділяє учасників спілкування, визначає їхні наміри; висловлює адекватні почуття і враження від почутого й прочитаного; засвоює морально-етичні й психологічні принципи спілкування і співпраці тощо.
Однак поза увагою вчителів почасти перебувають такі можливості тексту, як визначення головної й другорядної інформації, фіксування інформації різними способами, виконання логічних дій (аналіз, синтез, порівняння, класифікування, узагальнення, виявлення тези й доказів; добір власних аргументів; формулювання висновків), «переведення» тексту з одного стилю в інший; переведення тексту в інший формат: таблицю, схему, малюнок, а також естетика мови.
Особливим викликом 2021/2022 навчального року залишається проблема якісного надання освітніх послуг в умовах невпинного загострення епідемічної ситуації в країні.
Об’єктивна потреба в застосуванні нового педагогічного досвіду зумовила те, що в ключі найефективніших способів навчання онлайн зосереджується на розробленні вправ для набуття в учнів навичок онлайнового самостійного й командного виконання навчальних вправ, а також самостійного – вправ для поточного й підсумкового контролю освітніх результатів.
Оскільки навчання дистанційно може здійснюватися в синхронному і асинхронному режимах, то, відповідно, зміст і характер вправ, методичне забезпечення їх виконання повинні залежати від особливостей співпраці учня і вчителя в умовах цих двох режимів .
Синхронний режим, коли всі учасники освітнього процесу одночасно перебувають у вебсередовищі, передбачає співпрацю вчителя й учнів у реальному часі. Це може бути відео-, аудіозв’язок, спілкування в чаті. Перевагою синхронності є одночасний зворотний зв’язок, миттєве залучення учасників у визначений час. Зворотний зв’язок має бути постійним і своєчасним. Ефективним є застосування інтерактивних вправ, розташованих на різноманітних електронних ресурсах, наприклад, LearningApps.org що спонукає учнів до повторення, узагальнення і систематизації знань, формування в них стійких умінь і навичок. Крім того, можливість відразу перевірити правильність виконання вправ і завдань спонукає здобувачів освіти до рефлексії.
Прикметною ознакою сучасного освітнього процесу є змішане навчання, що зумовлює поєднання традиційних і новітніх технологій, які в результаті їх поєднання й змішування допомагають реалізувати поставлені завдання. Змішане навчання передбачає зміщення акцентів із пасивного засвоєння знань до їх самостійного здобування, що сприяє розвиткові самоосвітніх умінь здобувачів освіти. Необмежений доступ до інформації, у тому числі навчальної, що розміщена на різноманітних електронних носіях, уможливлює формування в здобувачів освіти вмінь працювати з інформацією.
У цих умовах відбувається зміна видів діяльності суб’єктів освітнього процесу: можна не просто прослухати новий матеріал у дистанційному режимі, а й обговорити його. Це формує в здобувачів освіти уміння працювати разом, аналітичні, комунікативні вміння, сприяє розвиткові критичного мислення.
Учитель стає не ретранслятором навчальної інформації, а фасилітатором, консультантом, що докорінно змінює його функції в освітньому процесі;
ГОРОШКІНА О.М.,
доктор педагогічних наук,
професор, завідувачка відділу
навчання української мови та літератури
Інституту педагогіки НАПН України
НОВОСЬОЛОВА В.І.,
кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник відділу
навчання української мови та літератури
Інституту педагогіки НАПН України
TESTPORTAL.GOV.UA
середа, 11 серпня 2021 р.
Лист МОН від 09.08.2021 № 1/9-404 “Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році”
Перелік постійно доповнюватимуть новими назвами та оновлюватимуть з урахуванням терміну дії грифів.
З метою упорядкування літератури, що рекомендується для використання у закладах освіти, Міністерство освіти і науки надає переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих #МОН для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році. Відповідний лист МОН опубліковано на сайті Інституту модернізації змісту освіти.
Зокрема міністерство рекомендувало літературу і програми, котрі можна використовувати під час освітнього процесу у:
у закладах дошкільної освіти;
початкових класах шкіл із навчанням українською мовою;
5-11 класах закладів із навчанням українською мовою
5 -11 класах закладів із навчанням українською мовою;
для класів (груп) з навчанням мовами національних меншин;
у закладах середньої освіти для дітей з ООП.
У листі також зазначено, що переліки навчальної літератури та навчальних програм постійно доповнюватимуть новими назвами, оновлюватимуть з урахуванням терміну дії грифів, наданих навчальній літературі та навчальним програмам МОН, та будуть доступними для ознайомлення в режимі онлайн.
четвер, 5 серпня 2021 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)