7 чудес України

7 листопада 2024 року, у конференційній залі Бібліотеки Tartu Ülikool, під час сесії Міської ради міста Тарту мер Львова Андрій Садовий та мер Тарту Urmas Klaas підписали угоду про партнерство і співробітництво

До Тарту вперше за всю історію двосторонніх відносин прибув з візитом мер Львова Андрій Садовий. І не просто прибув, а привіз з собою Дні української культури – Ukrainian days in Tartu. UKRAINE! UNMUTED

Не знаю як Ви, а в моїй душі уже саме словосполучення «українська культура» знаходить живий відгук. Російська агресія проти України запустила не тільки механізм національного спротиву, але й механізм культурного відродження. Українське мистецьке життя бринить новою енергією.

Загроза смерті, яка нависла над Україною і кожним українцем, змусила нас більш інтенсивно відчувати і більш креативно творити. Ми навчились битись і помирати за свої цінності, і ця готовність до смерті заради життя звільнила нас від будь-якого поневолення та примусу, зробила нас вільними. Росіяни можуть нас фізично знищити, але ніколи більше вони не зможуть нас зробити рабами.

Звільнення від поневолення вимагає також відновлення справедливості. Занадто довго ми жили у тіні російської та радянської імперій, які привласнювали все, що продукувала Україна. Ми були політичною та культурною «білою плямою» у серці Європи. Ми залишаємось terra incognita для багатьох письменників, істориків, мистецтвознавців та музичних критиків.

Відсутність знань про Україну веде до забуття, забуття до поневолення, поневолення до узурпації та стирання української ідентичності. Нам вкрай важливо розірвати це порочне коло і відновити своє місце у світовому та європейському культурному контексті. Не менш важливо, ніж перемогти на полі бою, втримати економіку чи повернути українців додому. Дні української культури презентували наш доробок світу і зафарбували «білу пляму» забуття у яскраві кольори українського прапора.

По-друге, Дні української культури відбулись в рамках програми European Capital of Culture Tartu 2024. Можливо політично, економічно та бюрократично наш шлях до ЄС буде складнішим і довшим, ніж нам би хотілось, але наша музика, наша література, наше мистецтво уже інтегровані у спільний європейський простір.

Україна уже зараз відчуває себе частиною великої європейської родини, об’єднаної не тільки спільними європейськими цінностями, але й спільними культурними кодами. Програма Днів української культури в Тарту, ретельно розроблена командою Tartu 2024 за підтримки ЄС та Міжнародний фонд "Відродження" у співпраці з Ukrainian Institute - Український інститут та львівським Інститут стратегії культури, вкотре це довела. Дякую Юля Хомчин за докладені зусилля! Дякую Erni Kask, менеджеру з міжнародних зв’язків Tartu 2024, за чудово організовану подію!

Нарешті, Львів і Тарту скористались цією ідеальною нагодою, щоб інституціоналізувати та поглибити свою співпрацю. 7 листопада 2024 року, у конференційній залі Бібліотеки Tartu Ülikool, під час сесії Міської ради міста Тарту мер Львова Андрій Садовий та мер Тарту Urmas Klaas підписали угоду про партнерство і співробітництво.

Для мене, як для Посла України в Естонії, такий крок давно видавався логічним: обидва міста є культурними столицями своїх країн, обидва є великими університетськими центрами з активним і молодим студентським населенням, обидва є міцними бастіонами національної ідентичності та державності. Естонці кажуть, що дух Естонії живе в Тарту. Львів також завжди зберігав дух української свободи і вільнодумства незалежно від тиранів та імперій. Але не все, що нам здається логічним, стає реальністю. Тим приємніше, коли логіка і здоровий глузд перемагають. Іноді трошки з підтримкою і допомогою українських дипломатів з Embassy of Ukraine in the Republic of Estonia

Бажаємо Львову і Тарту, щоб їхнє побратимство тривало у роках і приносило щедрі плоди. А ми тим часом попрацюємо над іншими перспективними партнерствами, щоб зв’язків, які поєднують наші країни та народи ставало все більше.

Фільм " Ми. Майбутнє" у Võru Kannel

3 листопада (у неділю) у Виру в Каннель о 12:00 планується показ фільму "Ми. Майбутнє", обговорення і невеличкий благодійний кафетерій. Також дівчата з Таллінну привезуть українські книги, гердани й прикраси з бісеру🧚‍♀️, і теж долучаться до благодійного збору✌️.

Новий документальний фільм «Ми. Майбутнє» висвітлює історії п’яти українських підлітків під час війни, їх щоденне життя та мрії. Вони живуть в різних містах, думають про майбутнє та діляться своїм досвідом і проєктами, які можуть допомогти Україні.

«Діти – найцінніше, що наша країна має сьогодні, адже саме вони – її майбутнє. Ми маємо робити все від нас залежне, аби вони вірили в себе, відчували підтримку й знали, заради чого їм лишатися тут і заради чого ми сьогодні прагнемо перемоги понад усе. Софія, Дарій, Мирослава, Даня і Даша розповідають свої історії через історії українських міст, в яких народилися і в яких робили перші кроки в соціальному підприємництві та винахідництві. П’ять світлих історій стійкості та віри в те, що світові є заради чого обʼєднуватися»

Фільм з англійськими субтитрами, тому можете запросити естонських друзів!

Вхід безкоштовний.

Текст радіодиктанту 2024

Магія голосу

Спочатку був "брехунець". З нього починався день: клац! — і пронизливе рокотання перших тактів "Реве та стогне…", а за ним примусово-бадьоре "Говорить Київ!" давали знак, що з-під теплої ковдри хоч-не-хоч пора вилізати.

Діти люблять чутися в гурті. Було приємно думати, що цієї миті по країні мільйони дітей так само збираються до школи, а їхні тати-мами — на працю, і всіх нас об’єднує голос із радіо. Людський голос — то взагалі матерія магічна, в нього можна закохатись, навіть не бачивши носія. "Оксано, Оксано, я чую твій голос, то вітер мені з України приніс", — під це танґо й досі танцюють на весіллях, не підозрюючи, що це фольклор засланчий, гулагівський — не до коханої дівчини звернений, а до легендарної співачки Оксани Петрусенко, чий спів у сталінські роки Всесоюзне радіо доносило і в сибірську пущу.

А в 1960-1980-ті, коли єдиною дозволеною формою патріотизму було вболівання за київське "Динамо", Україна була закохана в голоси футбольних коментаторів. Їх упізнавали з півслова, в їхніх модуляціях ловили, мов ковток свіжого повітря, солідарність зі "своїми" і обурення привілеями москвичів, котрим безсоромно підсуджували судді у вирішальних матчах. Аж дивно, яке багатство сенсів здатен виражати людський голос самою лиш інтонацією!

Згодом телевізор притупив нам на те слух.

Та, попри всі зміни технологій, от уже сто років Україна звучить в ефірі планети власним голосом. І нашого голосу більше нікому й ніколи не вимкнути й не заглушити.

Оксана Забужко

Закарпаття - квітучий куточок України

Радіодиктант Національної Єдності

📢 УВАГА! Радіодиктант Національної Єдності відбудеться

➡️25 жовтня 2024 року

➡️об 11:00

✍️ Автор диктанту національної єдності - українська письменниця Оксана Забужко, її текст у прямому етері читатиме письменник, музикант та військовий Павло Вишебаба.

🎛️🎙️🎧Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного: телебаченні, радіо та диджиталі.

🎓Традиційно найактивнішими учасниками флешмобу є школярі, студенти й викладачі закладів освіти.

➡️Оксана Забужко — українська письменниця та есеїстка. Найвідоміші твори: «Музей покинутих секретів» (2009), «Польові дослідження з українського сексу» (1996). Лауреатка багатьох премій, зокрема Національної премії України імені Тараса Шевченка (2019), Літературної премії Центральної та Східної Європи «Анґелус» (2013), «Книги року BBC» (2020). Її книги та статті перекладено понад 20 мовами.

➡️Павло Вишебаба — військовий, поет, музикант та громадський діяч. Мобілізувався до лав ЗСУ з початком повномасштабного російського вторгнення. Автор книги віршів «Тільки не пиши мені про війну», виданої у 2022 році.

🇺🇦 Разом відзначимо День української писемності та мови (27 жовтня)!

Можливості вивчення української мови та культури в школах Естонії. Інтерв'ю з міністром освіти Естонії Крістіною Каллас

Учні школи міста Виру пишуть листи українським захисникам

Українські народні інструменти

21 вересня - День МИРУ

Пісні українською

Львівська майстерня шоколаду

Як легко перейти на українську?

1 вересня у школі м. Виру

Вітаю учнів та батьків з початком нового навчального року 2024! Радію, що можу навчати дітей українською мовою і закликаю зберегти рідну мову в такий важкий для українців час!

Історія України за 30 хвилин

Фільми та серіали, котрі варто переглянути кожній українській родині

Фільми та серіали, котрі варто переглянути кожній українській родині.

Аби знати, аби зрозуміти, аби пам'ятати. Аби переказати своїм дітям, онукам та правнукам.

Щоб ніколи не забути своєї історії.

- Тіні забутих предків (1967)

- Сад Гетсиманський (1993)

- Білий птах з чорною ознакою (1971)

- Тигролови (1994)

- Пропала грамота (1972)

- Вінчання зі смертю (1992)

- Голод 33 (1991)

- Захар Беркут (1971)

- Вавилон ХХ (1979)

- Осіннє вбивство в Мюнхені (1995)

- Залізна сотня (2004)

- Собор на крові (2006)

- І будуть люди (2020)

- Чужа молитва (2017)

- Ціна правди / Mr Jones (2019)

- Колимські дівчата (2021)

- Код нації (2013)

- Поводир (2014)

- Нескорений (2000)

- Вишневі ночі (1992)

- Червоний (2017)

- Чорний ворон (2019)

- Крути 1918 (2019)

- Захар Беркут (2019)

- Століття Якова (2016)

- Черкаси (2019)

- Кіборги (2017)

- Соловей співає (2019)

- Толока (2020)

- Мати апостолів (2020)

- Той хто пройшов крізь вогонь (2011)

- Сага (2021)

- Гіркі жнива (2020)

- Жива (2016)

- Мама (2017)

- Пекельна хоругва (2020)

- Добровольці Божої Чоти (2020)

- Заборонений (2019)

- Додому (2019)

- Страчені світанки (1995)

- Наші Котики (2020)

- Іловайськ (2019)

- Тарас. Повернення (2019)

- Залізна сотня (2004)

- Спадок нації (документальний, 2018)

- Снайпер: Білий ворон (2022)

- Один в полі воїн (2003)

- Іван Сила (2013)

- Чорний козак (2018)

- Доброволець (2020)

- Позивний «Бандерас» (2018)

- Хто ми? Психоаналіз українців (2021)

- Сон (з Іваном Миколайчуком) (1964)

- Дім батька твого (1986) – екранізація «Дикого Янгола» Олексія Коломійця

- Із житія Остапа Вишні (1991),

- Голос трави (1992) /за мотивами творів Валерія Шевчука/

- Фучжоу (1993),

- Гетьманські клейноди (1993),

- Кайдашева сім'я (1993),

- Дорога на Січ (1994),

- Москаль-чарівник (1995),

- Легенда Карпат (історична сага про опришків/, (2018)

- Хайтарма (2013)

- Фелікс. Австрія (2020)

- Будинок «Слово». Роман довжиною в життя

- Чорнобиль - Чорнобиль. Втрачені стрічки…

- «Довбуш» (2023)

- «Щедрик» (2023)

Серіали для сімейного перегляду: - Гвардія (2015), Гвардія-2 (2017)

Мультсеріал "Поліанна"

Хто поділив українців?

День вишиванки в Україні

Виставка " Мамо, я не хочу війни" в парламенті Естонії

Запрошуємо вас відвідати виставку «Мамо, я не хочу війни», що триватиме до 14 червня у Рійгікогу (парламент Естонії).

На виставці «Мамо, я не хочу війни» одночасно представлені малюнки польських та українських дітей, які висловлюють їхні враження від війни. Одна частина експозиції присвячена малюнкам польських дітей, взятим з державних архівів Польщі, які відтворюють переживання дітей під час німецької окупації у Другій світовій війні. Інша частина виставки демонструє твори українських дітей, зібрані музеєм Mom, I see war після початку повномасштабної війни росії проти України.

Виставка організована за сприяння Посольства США та Польщі в Естонії, у її відкритті взяли участь Посол Америки в Естонії, Джордж Кент; Посол України в Естонії, Максим Кононенко та Президент Рійгікогу, Лаурі Хуссар.

Усі охочі можуть відвідати виставку у робочі дні з 10:00 до 16:00 у замку Тоомпеа за наявності посвідчення особи.

Фестиваль"Вишиванка об'єднує"

❓Як добратись до місця проведення фестивалю і скільки коштує вхід❓

Вже цієї неділі ми побачимось з вами на найяскравішій події цього року - фестивалі "Вишиванка об'єднує"! 🙂

Вся наша команда і учасники фестивалю потужно готуються до зустрічі з вами, до свята, що покликане об’єднати всіх в бажанні зберегти споконвічні народні традиції та культуру, а також познайомити один одного із своїм етносом та національним культурним надбанням.

Нагадуємо, Фестиваль "Вишиванка об'єднує" 19 травня, з 12:00 до 20:00 у Естонському музеї просто неба Eesti Vabaõhumuuseum / Estonian Open Air Museum.

Він дуже великий і складається з хуторів. Наш фестиваль відбудеться на хуторі Сету: https://goo.gl/maps/xAfwRYNk7awFTM8TA?coh=178571&entry=tt

У Музея є 2 входи - центральний і боковий. Зайти на фестиваль можна тільки з бокового входу❗️❗️❗️

Від бокового входу до місця проведення фестивалю - 3 хвилини пішки. Парковка в наявності.

Поруч з музеєм є автобусна зупинка ( (https://maps.app.goo.gl/pCjsnziB2SAD8Q3y7), де зупиняються автобуси 21,21b які йдуть з центру: від Балтійського ринку, центру Viru і площі Vabaduse.

На вході вас зустрінуть наші волонтери і допоможуть знайти точне місце проведення, якщо ви розгубились. Також на території музею ви можете орієнтуватись за вказівниками, щоб знайти фестиваль.

❗️Вхід - 5 євро. ❗️Пільгові квитки – за звичайними умовами входу в Музей: https://evm.ee/ ❗️Діти до 8 років – безкоштовно.

*** На вас чекає багато цікавих та захоплюючих активностей для дорослих та дітей:

- ярмарок-продаж автентичних товарів та українських сувенірів - безліч локацій із майстер-класами та дитячою зоною - фуд-корти з національними кухнями - концертна програма з національними танцями та співами - показ українських вишиванок - незабутній перформенс, де ви відчуєте атмосферу старовинного українського весілля та ознайомитесь із багатьма українськими весільними традиціями і обрядами - яскраві фотозони де можна буде зробити унікальні фото на згадку! - незабутні екскурсії музеєм для всієї родини - вікторини та святкова лотерея, в якій може взяти участь кожен гість і виграти коштовні подарунки - на фестивалі можна буде спостерігати за справжнім процесом вишивки килиму від естонського ремісничого колективу Raudrohi.

Чекаємо на вас!

День матері

🇪🇺 День Європи

🇪🇺 День Європи

Сьогодні ми вкотре акцентуємо на прагненні України до європейського майбутнього — курсу на повноправне членство в Європейському Союзі, закріпленому у Конституції.

Це день, що символізує нашу готовність до впровадження змін і необхідних реформ та посідання почесного місця у європейській спільноті.

Євроінтеграція України — це мета, яка обʼєднує всіх нас і дозволяє крокувати вперед до європейських стандартів, цінностей і можливостей. Ми знаємо, що це непростий шлях, але він вартий усіх зусиль.

Верховна Рада України, зі свого боку, продовжуватиме робити все від неї залежне для досягнення європейської мети нашої держави.

Україна має потужний потенціал для розвитку та вдосконалення — і ми гордо крокуємо цим шляхом разом.

Наша країна, обʼєднана у рішучості та меті, готова бути у Європейському Союзі.

Весняний шторм 2024

Увага! Навчання Весняний шторм відбудуться 6-17 травня 2024 року!

Діяльність Весняняного шторму 2024 пов'язана з активною діяльністю військової авіації над всією територією Естонії, під час якої літають різні типи літальних апаратів - літаки, гелікоптери та безпілотники.

Польоти некоординованих безпілотників в районі тренувань заборонені!

У навчаннях використовується імітаційна техніка, включно з розривними патронами та навчальними гранатами. Рух транспортних засобів, низькі польоти та використання імітаційного обладнання створюють більше шуму, ніж зазвичай. По можливості оборонці просять тримати шумолякливих тварин у приміщенні та пояснити дітям причину того, що відбувається.

У разі виявлення підозрілого предмета необхідно повідомити учасників навчань та центр екстреної допомоги за телефоном 112.

Не лякайтесь будь ласка, зберігайте спокій, це навчання.🤗

У Швеції відбулась церемонія відкриття «Євробачення-2024»

У Швеції у місті Мальме у неділю, 5 травня, відбулася церемонія відкриття пісенного конкурсу «Євробачення-2024», повідомляє «Суспільне».

Як зазначається, так званим «Бірюзовим хідником» пройшли всі цьогорічні учасники конкурсу, крім ізраїльської делегації, оскільки сьогодні вшановують пам'ять жертв Голокосту.

Представниці від України alyona alyona & Jerry Heil вийшли на «Бірюзовий хідник» у вбранні з підвішеними ключами. Вони символізують втрачені домівки через війну в Україні – коли ключ є, а дому вже немає.

Артистки подарували ведучому український великодній кошик і показали традицію «битися» крашанками. Співачки також нагадали, що збиратимуть кошти на відбудову гімназії у Дніпропетровській області.

Українські співачки, учасниці «Євробачення-2024» Alyona Alyona і Jerry Heil збирають кошти на відновлення зруйнованої внаслідок російських атак школи на Дніпропетровщині

68-й пісенний конкурс «Євробачення» проходить у шведському місті Мальме. Перший і другий півфінали відбудуться 7 та 9 травня, грандфінал – 11 травня.

Україну на конкурсі представляє дует alyona alyona & Jerry Heil з піснею Teresa & Maria. Вони виступлять у першому півфіналі.

Номер для співачок поставила українськар ежисерка, номінантка на «Ґреммі» за найкраще музичне відео Таню Муіньо.

Естонський депутат Крісто Енн Вага завершив свою подорож з Талліна до Києва на велосипеді

Естонський депутат Крісто Енн Вага завершив свою подорож з Талліна до Києва на велосипеді. Він проїхав 1700 кілометрів.

Депутат опублікував фото з Майдану Незалежності у Києві та написав:

"Я проїхав на велосипеді від Таллінна до Києва, щоб показати, що війна триває лише на відстані велосипедної поїздки, і щоби висловити підтримку захисникам".

Його мета — зібрати гроші для українських військових, зокрема, купити дрони та автівки.

Зараз на сайті збору є 30 тисяч євро, а ціль — 50 тисяч.

"Зосередьмося на тому, щоби допомогти Україні виграти цю війну та перемогти терористичну Росію!" – написав естонський депутат у Х. 📷Kristo Enn Vaga

Музей писанки в Україні

Великдень: давні українські традиції та звичаї

Історія України за 30 хвилин

Спортивні заходи у Виру доступні для всіх

У нашій країні всі спортивні заходи відкриті для всіх простих людей, і ми дуже чекаємо на українську громаду, яка приїхала до нас займатися спортом, дбаючи про своє здоров’я. На цих заходах можна ходити і бігати, вибирати довжину дистанції самостійно – все одно за особистими показниками. Ми з нетерпінням чекаємо на вас, будь-якого віку! :)

Крім спортивних занять, ви також можете познайомитися з дуже різними місцями Вируського повіту - як на екскурсії! :)

Якщо вам потрібна допомога з транспортуванням, ви також можете вказати це в реєстраційній формі - ми постараємося допомогти!

ІНФО та реєстрація: https://vorumaasportiliit.ee/uritused/vorumaa-jooksusari/

Або FB https://www.facebook.com/vorumaa.jookusari

Дорогий друже України, приходь і бери участь - приведи і свою родину та друзів! Разом краще! :)

Наступна орієнтація відбудеться в Sõmerpalu 17 квітня з 15:00 до 19:00 з Sixten Sild

Ми розпочнемо серію бігу та ходьби вже 19 квітня в центрі дозвілля та спорту @haanja, біг та ходьба навколо озера Васкна на 28/1 етапі серії бігу та ходьби Võrumaa

Десь по світу ти шукаєш іншу Україну

Квітка Цісик — "Голос України у світі" — американська співачка українського

Сьогодні (4 квітня) 1953 року народилась Квітка Цісик — "Голос України у світі" — американська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна і блюзова співачка. Пісня «Ти осяюєш моє життя», яку вона виконала для однойменного фільму, отримала 1978 року «Оскар» і «Золотий глобус» у категорії «Найкраща пісня до фільму», а також номінувалася на нагороду «Греммі» у категорії «Пісня року». Виконавиця українських народних і популярних пісень. Прославила українську пісню у світі. До слова, на Прикарпатті щороку у першу суботу вересня відбувається Літературно-мистецький фестиваль імені Квітки Цісик. Організовує свято - поет і громадський діяч Ярослав Ясінський, спільно із обласною організацією Національної спілки письменників України.

Українка Квітка Цісик народилася і все життя прожила у США. Із нею працювали Майкл Джексон, Вітні Г'юстон та інші світові зірки.

Та в Україні її почули здебільшого після смерті. Дві україномовні платівки вона випустила за свій кошт.

Батько Квітки Цісик був львівським скрипалем. Її бабуся, дідусь та мама жили у Львові до 1944 року. Втікаючи від окупації та радянської влади, у 1949 році вони опинилися у США. Співачка народилася вже у Нью-Йорку в 1953 році. В дитинстві Квітка була пластункою – їздила у табори в гори, де вивчала українські пісні, звичаї і обряди.

Повне ім’я співачки – Квітослава. Рідні і близькі її називали Квіткою. А популярність у США вона здобула під артистичним псевдо – Кейсі – поєднання перших літер імені та прізвища – Kvitka Cisuk.

Цісик мала колоратурне сопрано. Вона з легкістю експериментувала зі стилями – від джазу до класики. І мала неабиякий успіх як у виконанні попсових пісень, так і в оперному співі. Крім того, Квітка володіла технікою, поширеною у карпатських селах – “білим голосом”.

“Я побачила, що можу легко змінювати музичний стиль. Потім я вступила у музичну консерваторію в Нью-Йорку. Навчалася вокалу і думала, що буду оперною співачкою. Але зацікавилась іншим фахом. Це – такий студіо-сингінг. Співання у різних студіях для реклами або для композиторів”, – розповідала співачка.

Свого часу Цісик стала однією з найвідоміших і найдорожчих виконавиць джинглів до рекламних роликів.

Її голос звучав у рекламних компаніях«Кока-Коли, American Airlines, Макдональдсу. Протягом 16 років, і до кінця життя, вона була офіційним голосом Форд Моторз. Багато американців і досі пам’ятають музичний джингл Have you driven a Ford lately у виконанні Кейсі Цісик. За це Форд дарував їй автомобілі. Ця ж компанія підрахувала, що голос Цісик прослухали понад 22 мільярди разів, тобто у кілька разів більше, ніж населення Землі.

Квітка Цісик записала два україномовні альбоми – “Квітка” у 1980 році, а також “Два кольори” у 1989-му. Це їй коштувало близько 200 тисяч доларів. Для запису вона наймала кращих музикантів Нью-Йорка, акомпанувала Квітці її рідна сестра Марія, а правильну українську вимову ставила мама.

Обидві платівки у 1990 році були номіновані на премію “Греммі” в категорії “сучасний фольк”. До України вони потрапляли здебільшого контрабандою, люди перезаписували пісні і передавали один одному.

“Ще ніхто і ніде так не заспівав пісні мого друга Володимира Івасюка, як це зробила Квітка”, – так скаже потім Назарій Яремчук

.

Любіть Україну

Фестиваль "Вишиванка об'єднує"

Фестиваль "Вишиванка об'єднує" запрошує всіх бажаючих на унікальне свято єднання народів через любов до мистецтва, народної творчості та традицій!

До Всесвітнього Дня вишиванки та Року багатства культур 2024 в Естонії, Асоціація українських організацій в Естонії спільно з Музеєм під відкритим небом вже вдруге організовує фестиваль “Вишиванка об’єднує”.

Захід покликаний об’єднати українців, естонців та інші народи і громади національних меншин, представлені в Естонії, в бажанні зберегти споконвічні народні традиції та культуру, а також познайомити один одного із своїм етносом та національним культурним надбанням. Саме тому девізом фестивалю обрано слоган “Спільне об’єднує - різне збагачує”!!

Минулого року фестиваль “Вишиванка об’єднує” відбувся вперше і він був визнаний найкращою інтеграційною подією року на думку експертів Інтеграційного Фонду та Міністерства культури Е

Цього року фестиваль "Вишиванка об'єднує " відбудеться 19 травня з 12:00 до 21:00 на території "Музею під відкритим небом"/Eesti Vabaõhummuseum, і ми вже готуємо багато цікавих та захоплюючих активностей для дорослих і дітей:

- ярмарок-продаж автентичних товарів від українських, естонських та інших виробників народів Естонії;

- безліч локацій із майстер-класами та дитячою зоною;

- фуд-корти з українською, естонською та іншими національними кухнями громад;

- концертна програма з національними танцями та співами;

- показ українських вишиванок;

- перформенс “українське весілля”;

- вікторини та святкова лотерея;

- хедлайнер (спеціальний гість) фестивалю, якого ми оголосимо пізніше

Приєднуйтеся до нас у цей особливий день! Разом ми створимо яскраве та неймовірне за своїми масштабами і красою свято культур, яке залишиться в пам'яті на довгі роки!

🔶Стежте за анонсами на нашій ФБ сторінці та Інстаграм.

Незабаром ми оголосимо про нові можливості для співпраці в рамках фестивалю для всіх бажаючих.

🔶З питань співпраці та пропозицій звертайтесь на пошту press@ukraine.ee.

В темі листа обов’язково вкажіть “Вишиванка об’єднує" та тему вашого листа”

✨ Фестиваль "Вишиванка об'єднує" запрошує всіх охочих на унікальне свято єднання народів через любов до мистецтва, народної творчості та традицій! До Всесвітнього Дня вишиванки та Року багатства культур 2024 в Естонії, Асоціація українських організацій в Естонії спільно з Музеєм під відкритим небом вже вдруге організовує фестиваль “Вишиванка об’єднує - Rahvustikand ühendab”!

В програмі заходу багато цікавих та захоплюючих активностей для дорослих і дітей:

• ярмарок-продаж автентичних товарів від українських, естонських та інших виробників;

• безліч локацій із майстер-класами та дитячою зоною;

• фуд-корти з українською, естонською та іншими національними кухнями громад;

• концертна програма з національними танцями та співами;

• показ українських вишиванок;

• перформенс “українське весілля”;

• вікторини та святкова лотерея;

❤️ Приєднуйтеся до нас у цей особливий день! Разом ми створимо яскраве та неймовірне за своїми масштабами і красою свято культур, яке залишиться в пам'яті на довгі роки!

🔹19 травня з 12:00 до 21:00

📍 Музей під відкритим небом/Eesti Vabaõhummuseum Vabaõhumuuseumi tee 12

💶 Ціна за вхід €5

🔶Щоб ознайомитись, як пройшов фестиваль минулого року: дивіться захоплююче відео: https://ukraine.ee/ua/news/festivales

Інститут естонської мови (ІЕМ) додав до лексикону слово – „põssanka“

Напередодні Великодніх свят стало відомо, що Інститут естонської мови (ІЕМ) додав до лексикону ще одне слово – „põssanka“ (писанка).

Спочатку естонці для означення цього терміну вживали дослівний переклад естонською «kirjutatud muna“, що дослівно означає «писане яйце». Однак це словосполучення не дуже прижилося у використанні. Тому в ІЕМ було вирішено додати до естонського словника українське слово.

Чому виникла потреба вживати слово «писанка»? Відповідь проста: мистецтво розписування писанок на естонських теренах дуже поширене і зацікавлення ним з боку естонців лише зростає.

Осередком писанкарства в Естонії є талліннський Центр української культури Ukraina Kultuurikeskus, де зберігається велика колекція писанок і впродовж багатьох років проводяться майстер-класи для всіх бажаючих. Однак українські товариства все більше займаються цим і в інших естонських містах.

Талліннський Центр української культури був одним з ініціатором внесення писанкарства до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО; до цього процесу були залучені Міністерство культури Естонії та українські структури. У 2023 р. спільне подання України та Естонії було затверджено і писанкарство офіційно стало частиною культурної спадщини світу

З ДНЕМ ПОЕЗІЇ!

21 березня - Всесвітеій день поезії. Українськмй вклад безцінний!

Я в людей не проситиму сили,

я нічого в житті не просила,

як не просять гранітні схили,

щоб у спеку дощі їх зросили.

Я в людей попрошу тільки віри

в кожне слово, почуте від мене,

в кожний погляд очей моїх сірих,

в кожну ласку рук нестудених.

Ліна Костенко

Ліні Костенко 94!

19 березня 2024 року свій 94-річний день народження святкує Ліна Костенко — поетеса-шістдесятниця, письменниця, дисидент, лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), Ордену Почесного легіону (2022).

Документальний фільм "20 днів у Маріуполі" отримав "Оскар"

Документальний фільм "20 днів у Маріуполі" приніс Україні перший в історії "Оскар".

У ніч з 10 на 11 березня в Лос-Анджелесі відбулась 96-та церемонія нагородження премії від Американської Кіноакадемії.

Режисер стрічки Мстислав Чернов, отримуючи нагороду, сказав: "Я би віддав цей "Оскар", аби Росія не нападала на Україну, не окуповувала наші міста, не вбивала наших людей [...] Але разом ми можемо зробити так, щоби правда перемогла. Слава Україні!".

Раніше "20 днів у Маріуполі" отримав престижну британську кінопремію BAFTA.

Лауреати Шевченківської премії 2024

Президент України указом затвердив лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року.

"Література"

Дмитро Лазуткін за книгу поезій "Закладка";

Ярина Чорногуз за книгу поезії "[dasein: оборона присутності]"

"Публіцистика, журналістика"

Євген Малолєтка, Мстислав Чернов, Василиса Степаненко за серію журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм "20 днів у Маріуполі").

"Музичне мистецтво"

Джамала — за альбом Qirim;

композиторка Кармелла Цепколенко — за кантати "Читаючи історію" за поезією Оксани Забужко, "Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?" за поезією Сергія Жадана, Дуель-Дует для скрипки та контрабасу, Симфонію № 5.

"Театральне мистецтво"

Іван Уривський, Тетяна Овсійчук, Сусанна Карпенко за виставу "Конотопська відьма" за повістю Григорія Квітки-Основ’яненка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

"Візуальні мистецтва"

Андрій Єрмоленко — серія робіт "Ukrainian resistance // Український опір".

Указом президента також встановити, що розмір премії цього року — 429 тисяч гривень кожна.

Голова Шевченківського комітету Євген Нищук зазначив, що за положенням, якщо у категорії декілька претендентів набрали велику кількість голосів, то комітет може оголосити лауреатами Шевченківської премії одразу обох, і разом з тим не визначити переможця або переможницю в категорії, де номінантам не вистачило Одна людина може отримати нагороду раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Життєвий шлях Тараса Шевченка

Т. Шевченку - 210 років!

https://galinabogdanenko19.blogspot.com/p/blog-page_51.html?m=1

Цитати з творів Шевченка

Цікаві факти

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

19 лютого - День Державного Герба України

Пісні про матір

Пісня "Квітуча Україна"

Євробачення 2024. Хто поїде від України?

Пісня "Їхав козак за Дунай"

День пам'яті героїв Крут

"Щедрик" Миколи Леонтовича тепер зазвучав естонською мовою. Прем'єра короткометражного фільму "Ангел Різдва"відбулася в Таллінні

День соборності України

22 січня - День соборності України

Кінопоказ документального фільму "Східний фронт"

👉🏻 До Дня Соборності України запрошуємо вас

21 січня о 13:00 на кінопоказ документального фільму "Східний фронт". “Східний фронт” – це історія, яка знімалась з 24 лютого 2022 до вересня 2022. Герої – звичайні люди, які вже не перший раз пішли захищати свою країну. Але окрім війни, в картині зображено тил, де живуть їх сім’ї. Картина зображує наші цінності, наші радості та наше жахливе сьогодення. Цим фільмом ми прагнемо перш за все до західного глядача донести сенси, за які ми боремось і що цінності в нас з цим глядачем спільні, на відміну від країни-агресора.

🔹 Тривалість: 1 година 40 хв 👫 Вікові обмеження для перегляду фільму 18+ 🖍 Субтитри: англійською 🗓 Кінопоказ відбудеться 21.01.2024 о 13:00 🗺 Місце проведення: Kino Soprus 📍 Адреса: Vana-Posti 8, 10146 Tallinn 🚪 Вхід - БЕЗКОШТОВНИЙ